Судове рішення #39589179

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3293/14-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження №22-ц/774/2277/К/14 суддя Вікторович Н.Ю.

Категорія - 67 (I) Суддя-доповідач - Чорнобук В.І.


УХВАЛА

Іменем України


12 листопада 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді: Чорнобук В.І.

суддів: Митрофанової Л.В., Остапенко В.О.

при секретарі: Петренко К.І.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 22 вересня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю та зобов'язання відповідача вчинити певні дії


Особи, які беруть участь у розгляді справи:

позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4

представник відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - Бершадська Людмила Станіславівна


В С Т А Н О В И Л А:


У червні 2014 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - Відділення Фонду) про встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на дільниці №20 шахти ім. Фрунзе під час виконання трудових обов'язків загинув ОСОБА_6, з яким позивач постійно проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу, починаючи з лютого 2009 року по день його смерті за адресою: АДРЕСА_1. Факт спільного проживання однією сім'єю з померлим підтвежується актом від 19 лютого 2014 року, рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2013 року по справі про визнання батьківства та показами свідків. Встановлення факту спільного проживання однією сім'єю необхідно ОСОБА_3 для отримання страхових виплат, пов'язаних зі смертю на виробництві застрахованої особи.

Враховуючи викладене, просила встановити факт її проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6, загиблим на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язати Відділення Фонду призначити та виплатити їй одноразову допомогу в зв'язку зі смертю на виробництві ОСОБА_6.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 22 вересня 2014 року позов ОСОБА_3 до Відділення Фонду задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі представник Відділення Фонду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні її позовних вимог. Зокрема, суд помилково визнав факт сумісного проживання однією сім'єю позивача з померлим ОСОБА_6, посилаючись на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2013 року, яким визнано загиблого батьком ОСОБА_8, оскільки обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ лише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а в інших випадках - ці обставини встановлюються на загальних підставах. Показання свідків є суперечливими. Враховуючи, що допитані свідки є родичами загиблого ОСОБА_6 і його друзями, на думку Відділення Фонду, це ставить під сумнів правдивість і об'єктивність їх свідчень.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача Відділення Фонду - Бершадську Л.С., які підтримала доводи апеляційної скарги і просила її задовольнити, позивача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, які кожен окремо заперечували проти апеляційної скарги та просили її відхилити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на дільниці №20 шахти ім. Фрунзе ТОВ «Криворіжшихтобуд» під час виконання трудових обов'язків загинув ОСОБА_6. (а.с.4, 12-14, 15-21)

З акту від 19 лютого 2014 року виданого КП ЖЕО №35, вбачається, що позивач проживала без прописки та мала спільне господарство з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, в період з 2009 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.7)

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2013 року, встановлено проживання однією сім'єю з 2009 року ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6. (а.с.10-11)

З протоколу зустрічі з сім'єю померлого, членів комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві від 28 лютого 2014 року вбачається, що від сім'ї померлого присутньою було також цивільна дружина померлого ОСОБА_3 (а.с. 22)

Відповіддю Відділення Фонду №06/2579 від 05.05.2014 року було роз'яснено позивачу, що вона не має права на страхові виплати, які передбачені для сім'ї померлого, оскільки їх шлюб не зареєстровано офіційно, і рекомендовано звернутись до суду з позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю.

Під час судового розгляду в суді першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які кожен окремо пояснили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 проживали однією сім'єю по день смерті ОСОБА_6, мали взаємні права та обов'язки як чоловік та дружина, вели спільне господарство та мали спільний сімейний бюджет.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наданими позивачем письмовими доказами, показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 підтверджено факт постійного проживання позивача з померлим, у зв'язку з чим відповідач відповідно до приписів ст. 21, 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» зобов'язаний провести призначення та виплату ОСОБА_3 одноразової допомоги у зв'язку зі смертю на виробництві ОСОБА_6

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, враховуючи наступне.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.256 ЦПК України у судовому порядку може бути встановлений факт проживання однією сім'єю.

Згідно з положеннями п.б п.1 ч.1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку виплатити особам, які перебувають на його утриманні, одноразову допомогу в разі смерті потерпілого.

Згідно з ст.ст. 21, 33 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у разі настання страхового випадку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові, внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачувати йому або особам, які перебували на його утриманні, страхові виплати. У разі смерті потерпілого, право на одержання щомісячних страхових виплат та одноразової допомоги на утримання мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого, або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Такими особами є жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють.

Відповідно до ч. 7 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату непрацездатності», у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу,яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більше як десятимісячного строку після смерті потерпілого.

Враховуючи викладене та проаналізувавши обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_3 було доведено належними та допустимими доказами факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6, тому її позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності визнання факту проживання однією сім'єю, таким, що вже встановлено рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2013 року, не можуть бути взяті колегією суддів до уваги, оскільки відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Так як позивач ОСОБА_3 брала участь у розгляді справи про визнання батьківства ОСОБА_8 у якості третьої особи і рішення суду було встановлено факт її перебування у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації з ОСОБА_6, то зазначені обставини можуть вважатися такими, що вже були встановлені судом. Крім того, на підтвердження факту спільного проживання позивачем були надані і інші докази, а саме: акт КП ЖЕО №35 від 19 лютого 2014 року та показання свідків.

Посилання представника Відділення Фонду на суперечливість показань свідків, не приймаються колегією суддів до уваги, так як пояснення надані свідками, обставинам справи не суперечать і підтверджуються письмовими доказами, які були надані позивачем.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи, поясненнями учасників процесу і показаннями свідків.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -


У Х В А Л И Л А:


Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 22 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.



Головуючий:



Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація