Справа №22ц -1151/08 Головуючий в 1 інстанції: Василюк О.С.
Категорія: 45 Доповідач: Веремчук Л.М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 грудня 2008 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Мудренко Л.І.
суддів - Веремчук Л.М., Русинчука М.М.
при секретарі - Губарик К.А.
з участю:
позивача ОСОБА_1.
представника позивача ОСОБА_2.
відповідачів ОСОБА_3., ОСОБА_4.
представника відповідачів ОСОБА_5.
представника відповідача ОСОБА_6.- ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, третьої особи на стороні позивача - Ковельської міської ради про відновлення межових знаків, усунення перешкод в користуванні земельними ділянками та стягнення моральної шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_6 до ОСОБА_1про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками на рішення Ковельського міськрайонного суду від 28 липня 2008 року ,-
в с т а н о в и л а:
29 вересня 2005 року ОСОБА_1. звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3., ОСОБА_6., третя особа на стороні позивача - Ковельська міська рада, про відновлення межових знаків, усунення перешкод в користуванні земельними ділянками та стягнення моральної шкоди.
Покликається на те, що у її приватній власності згідно державного акту перебуває земельна ділянка розміром 2327 кв.м по АДРЕСА_1 . Відповідно до договору оренди від 1.07.2004 року у її користуванні там же знаходиться земельна ділянка розміром 331 кв.м.
Відповідачі по справі є її суміжними землекористувачами (землевласниками). Однак межі між ними на даний час не погоджені через висловлені претензії на її земельну ділянку з боку відповідачів, які самовільно встановили огорожу (металеву сітку) на земельній ділянці, яка перебуває у її приватній власності. Відповідачі перешкоджають встановити їй свою огорожу по визначених та виділених в натурі межах її земельної ділянки, а також не дають їй використовувати за призначенням під городництво взяту в оренду земельну ділянку.
Просить відновити межові знаки її земельної ділянки, усунути перешкоди в її користуванні та перенести самовільно встановлену огорожу до визначених меж згідно правовстановлюючих документів.
22 листопада 2007 року ОСОБА_3. та ОСОБА_6. звернулись із зустрічним позовом до ОСОБА_1. про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.
Покликаються на те, що ОСОБА_6. на праві приватної власності належить земельна ділянка розміром 0.20га у АДРЕСА_2та АДРЕСА_3.
ОСОБА_3. на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0.243 га (0.10га, 0.0504га, 0.0926га) у АДРЕСА_2.
20 кв.м земельної ділянки, належних на праві приватної власності ОСОБА_3. та 310 кв.м земельної ділянки, належних на праві постійного користування ОСОБА_6. заволоділа ОСОБА_1. в зв”язку з чим вони позбавлені права використання її за призначенням.
Просять винести рішення, яким звільнити та повернути ОСОБА_3. 20 кв.м земельної ділянки, звільнити та повернути ОСОБА_6. 310 кв.м земельної ділянки; зобов”язати ОСОБА_1. знести побудований на цих земельних ділянках паркан.
Ухвалою суду від 3 грудня 2007 року дані позови об”єднані в одне провадження.
16.10.2007 року ОСОБА_3. подарувала 926 кв. м земельної ділянки, що у АДРЕСА_2 своїй дочці - ОСОБА_4.
09.10.2007 року ОСОБА_6. продала 1000 кв.м. земельної ділянки ОСОБА_4.
Ухвалою суду від 10 грудня 2007 року до справи в якості відповідача залучено ОСОБА_4.
Ковельський міськрайонний суд рішенням від 10 жовтня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1. задовольнив частково.
Зобов”язав відповідачів не чинити перешкод у користуванні і володінні земельними ділянками площею 2327 кв.м, яка належить на праві приватної власності позивачці згідно державного акту від 11.08.2004 року у АДРЕСА_1 та орендованою нею земельною ділянкою площею 331 кв.м за цією ж адресою. Зобов”язав відповідачів знести самовільно встановлену огорожу, відновити межові знаки, встановлені на межі земельної ділянки АДРЕСА_1, відповідно до Акту про встановлення меж земельної ділянки в натурі від 5.08.2004 року. В зустрічному позові ОСОБА_3., ОСОБА_6. до ОСОБА_1. про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3., ОСОБА_6. по 500 грн. моральної шкоди на користь позивачки. Стягнуто з ОСОБА_3., ОСОБА_6., ОСОБА_4. судові витрати по справі в сумі 4536.78 грн.
В апеляційній скарзі відповідачі просять скасувати рішення місцевого суду, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Згідно статті 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до установлення меж в натурі та одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації - забороняється.
Статтею 106 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати з власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків, у випадках, коли вони зникли, перемістилися або стали непридатними.
Згідно статті 107 ЗК України, основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.
Судом встановлено, що ОСОБА_1. являється власником земельної ділянки площею 2327 кв.метрів по АДРЕСА_1 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку (т.1 а.с. 16).
Межі земельної ділянки ОСОБА_1. встановлені відповідно до Акту встановлення і погодження меж від 5.08.2004 року та винесені в натурі ( т.1 а.с.12-16).
Відповідно до висновків комісійної судової земельно-технічної експертизи № 0160 від 23.06.2008 року та № 0252 від 27.06.2008 року виконаної комісією експертів Волинської торгово-промислової Палати та Волинського відділення Львівського НДІСЕ земельна ділянка, що перебуває у власності ОСОБА_1. має відхилення в розмірах по межі А-Д в сторону зменшення на 25 кв.метрів, по межі Д-Ц в сторону зменшення на 3 кв.метрів, а всього на 28 кв.метрів менше, ніж є у її власності. Порушення меж земельної ділянки і її зменшення відбулось зі сторони відповідачів.
Все це дало місцевому суду прийти до правильного висновку про відновлення цих меж відповідно до Акту про встановлення границь земельної ділянки в натурі від 05.08.2004 року.
Постановляючи рішення суду про зобов”язання відповідачів усунути перешкоди ОСОБА_1. у користуванні 331 кв.метрами орендованою нею земельною ділянкою, місцевий суд не врахував наступного. На момент розгляду спору і винесення оскаржуваного судового рішення дія договору оренди 331 кв.м земельної ділянки з ОСОБА_1. не була продовжена. Згідно угоди від 9.06.2005 року ( т.Ш, а.с.85) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, строк дії договору оренди встановлювався до 9.06.2008 року. Із відповіді міської ради (т.Ш, а.с.300) вбачається, що договір оренди з ОСОБА_1. продовжений не був. Тобто, з цього часу прав на оренду землі у ОСОБА_1 не було. Задовольняючи позов ОСОБА_1. в цій частині, суд прийшов до помилкового висновку, що вона може претендувати на спірну земельну ділянку без укладення договору оренди із міською радою.
Рішення місцевого суду про усунення перешкод з боку відповідачів орендованою земельною ділянкою є передчасним, оскільки права позивачки в цій частині відповідачами на даний час не порушені. Тому, на думку судової колегії, рішення місцевого суду в цій частині слід скасувати, постановити нове рішення, яким у позові про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 331 кв.м. відмовити.
Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди з відповідачів ОСОБА_3., ОСОБА_6. на користь ОСОБА_1. суд вірно врахував характер і ступінь завданої відповідачами їй моральної шкоди. Визначений судом розмір моральної шкоди відповідає заподіяному. А тому рішення суду в цій частині слід залишити в силі.
Відмовляючи у задоволені зустрічного позову місцевий суд прийшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_3., ОСОБА_6. не довели, що вони мають право на земельну ділянку, яка була до 09.06.08 року в оренді ОСОБА_1., не навели підстав та доказів для задоволення їх позову.
Керуючись ст. ст. 307,309,314,316 ЦПК України, на підставі ст.ст.106,107,125 ЗК України колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Ковельського міськрайонного суду від 10.10.2008 року в частині зобов”язання відповідачів не чинити перешкод в користуванні орендованою земельною ділянкою в даній справі скасувати та постановити нове.
У позові ОСОБА_1до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 331 кв.метр по вул. Будищанській,22 відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Судді: