ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

17.07.2006                                                                                               Справа  № 12/125

За позовом закритого акціонерного товариства „Дюна - Веста”, м. Червоноград Львівської області

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Старий Уж”, м. Ужгород

про стягнення суми 2 250,76 грн. –основного боргу та 359,91 грн. –пені.

                                                                                        Суддя    Тисянчин  В. М.

              Представники:

Від позивача –не з’явився

Від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов закритого акціонерного товариства „Дюна - Веста”, м. Червоноград Львівської області до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Старий Уж”, м. Ужгород про стягнення суми 2 250,76 грн. –основного боргу та 359,91 грн. –пені.

          На вимогу суду відповідач письмового відзиву на позов не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

                    Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка уповноваженого представника відповідача у судове засідання не є перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.

          Повідомлення № 2568557 підтверджує вручення відповідачу 12.07.2006 року ухвали від 10.07.2006 року про порушення провадження у справі, де вказано про  місце і час призначення розгляду справи, чим забезпечено йому реалізацію Конституційного права на судовий захист (п.4 ст. 129 Конституції України).

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи,  дослідивши їх, суд

          

ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 2 250,76 грн. –основного боргу щодо оплати за поставку, згідно договору № 101/154 від 26.01.2004 року, продукції (панчішно –шкарпеткових виробів), підтверджується матеріалами справи, зокрема:

-  накладними: № ДВ – 937 від 18.05.2005 року та № ДВ - 1026 від 26.05.2005 року;

-  виписками банківської установи про рух коштів між сторонами за 2006 рік;

-  актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2006 року по 30.06.2006 року;

        - розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

     Заявлені вимоги позивача (претензія № 816 від 19.12.2005 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

         Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених ГК України

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання –кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами, є поставка продукції (панчішно –шкарпеткових виробів) (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов’язок відповідача оплатити вартість у повному обсязі поставленої продукції (панчішно –шкарпеткових виробів) є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 615; 625  ЦК України).

Відтак, договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до вимог п.7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, відповідачу відповідно до п.10.3 укладеного договору нарахована до сплати пеня в розмірі 359,91 грн. При оцінці правильності нарахування пені відповідно до п. 2 ст. 258 ЦК України; ст. ст. 216 –218, 220 ГК України; Положень Закону України від 22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, судом визнано обґрунтованими позовні вимоги в цій частині і такими, що підлягають задоволенню.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов’язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов’язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

                 Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

          Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”;  ст.ст. 4, 33, 34; 36; 43, 44; 49; 75; 82 - 84, 115; 116; Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити  повністю.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Старий Уж” (м. Ужгород, вул. Генерала Свободи, 9 б; код 32511033) на користь закритого акціонерного товариства „Дюна –Веста” (м. Червоноград Львівської області, вул. Б. Хмельницького, 67; код 32285581) суму 2 250,76 (дві тисячі двісті п’ятдесят грн. 76 коп.) –основного боргу; 359,91 (триста п’ятдесят дев’ять грн. 91 коп.) - пені та 102 (сто дві грн.) -  у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

             

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

       

Суддя                                                                                     Тисянчин В. М.