Справа №22 -375|09 Головуючий у 1 інстанції Льон С.М. Доповідач Кривохижа В. І.
УХВАЛА
4 лютого 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І.
Суддів: Голованя А.М.
Черниш Т.В.
при секретарі Салабай М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 грудня 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 грудня 2008 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з урахуванням індексу інфляції за п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України у зв»язку з тим, що набрало законної сили рішення суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду, постановленої з порушенням норм процесуального законодавства, оскільки ухвала апеляційного суду, яка набрала законної сили, постановлена з іншою стороною та не зазначена сума предмету спору.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з таких підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв»язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що за скаргою ОСОБА_1 на дії посадових осіб ОДПІ у Кіровоградській області рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 14 червня 2004 року було скасовано наказ ДПА України у Кіровоградській області від 24 липня 2001 року «Про звільнення співробітників» та стягнуто з ОДПІ м.Кіровограда на користь ОСОБА_1 4 510 грн. 38 коп. середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу (а.с.31-33).
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 3 листопада 2004 року рішення суду першої інстанції змінено, його резолютивна частина викладена у такій редакції: наказ ДПА України у Кіровоградській області від 24 липня 2001 року про звільнення ОСОБА_1 визнати неправомірним. Зобов»язати Кіровоградську об»єднану державну податкову інспекцію оплатити ОСОБА_1 грошове й речове забезпечення за встановленими законодавством нормами за час вимушеного прогулу за період з 24 липня 2001 року по 15 березня 2002 року (а.с.34-36).
Закриваючи провадження у справі, суд виходив з того, що уже набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. При цьому, посилався на те, що ухвалою цього ж суду від 18 травня 2007 року замінено сторону виконавчого провадження - Кіровоградську ОДПІ на її правонаступника - Кіровоградську міжрайонну державну податкову інспекцію.
Проте, колегія суддів не може погодитися з цим висновком суду.
В даній цивільній справі позивач звернувся з позовом до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції про стягнення на його користь грошового забезпечення з урахуванням індексу інфляції станом на 2007 рік за вищезазначений період в сумі 7 058 грн. 96 коп. (а.с.2-3), доповнивши вимоги стягненням цієї суми у розмірі 9 531 грн. 20 коп. з урахуванням індексу інфляції станом на листопад 2008 року (а.с.132-133).
Тобто, рішення у справах, які набрали законної сили, ухвалені з іншою стороною - Кіровоградською ОДПІ, по ним не пред»являлися вимоги щодо стягнення збільшеної суми з урахуванням індексу інфляції станом на 2007 рік та листопад 2008 року.
Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, підстав для закриття провадження у суду не було, оскільки в даному випадку позови не є тотожними.
Тому ухвалу суду не можна визнати законною і обґрунтованою, у зв»язку з чим вона підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Ухвалу Ленінського районного суду м.Кіровограда від 18 грудня 2008 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуюча:
Судді: