Справа №22 -167|09 Головуючий у 1 інстанції Бершадська О.В. Категорія 30,34 Доповідач Кривохижа В. І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І.
Суддів: Голованя А.М.
Черниш Т.В.
при секретарі Дімановій Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 листопада 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2008 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ВАТ «Автобусний парк 13527», третя особа: ОСОБА_2 - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Зазначала, що на праві приватної власності вона має автомобіль марки VOLKSWAGEN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керує її чоловік ОСОБА_3, який вписаний у техпаспорт. 4 лютого 2008 року біля 14 год. 45 хв. ОСОБА_3 рухався на ньому по вулиці Попова в м. Кіровограді в сторону торгівельного центру «Копілка». На перехресті вулиць Попова та Героїв Сталінграда водій автомобіля «ЛАЗ 695НГ» державний номер НОМЕР_2, що належить «Автобусному парку 13527», ОСОБА_2 допустив порушення вимог правил дорожнього руху, а саме: не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Надати дорогу», не пропустив її транспортний засіб, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого виникла ДТП, на місце якої виїхали працівники ДАІ, які склали адміністративний протокол про адміністративне правопорушення. Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 5 лютого 2008 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Тому і просила відшкодувати завдану їй пошкодженням автомобіля матеріальну шкоду в розмірі 27 835 грн.14 коп., моральну шкоду в сумі 5 000 грн., а також вартість юридичних послуг в розмірі 1 650 грн. та судові витрати в сумі 81 грн. Зменшивши позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, позивач просила стягнути її в розмірі 21 732 грн. 02 коп. з урахуванням того, що 7 квітня 2008 року страховою компанією «Оранта» їй виплачено 6 103 грн. 05 коп.
У листопаді 2008 року позивач надала до суду заяву про уточнення позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди, враховуючи, що згідно висновку спеціаліста розмір матеріальної шкоди складає 18 003 грн. 05 коп., а частково відшкодовано їй ВАТ НАСК «Оранта» 6 103 грн. 05 коп., а тому решта складає 11 900 грн., які і просила стягнути та моральну шкоду разом з понесеними витратами із ВАТ НАСК «Оранта».
Залучивши до участі у справі співвідповідачем ВАТ НАСК «Оранта», рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 листопада 2008 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суд дійшов висновку, що страхова компанія виплатила розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілого, за договором від 25 квітня 2007 року в розмірі 6 103 грн. 05 коп., а тому підстави для стягнення із страховика вартості транспортного засобу після пошкодження, визначену у розмірі 11 900 грн. у потерпілої особи відсутні. Задоволенню не підлягають і вимоги позивача щодо стягнення із співвідповідача моральної шкоди та понесених судових витрат.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог. Зазначається, зокрема, що згоди на визнання транспортного засобу фізично знищеним вона не давала, судом безпідставно відмовлено у відшкодуванні моральної шкоди, оскільки факт ДТП був встановлений, відповідач його не заперечував, негативний наслідок існує, як і завдана моральна шкода.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, представника співвідповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди та понесених судових витрат з ВАТ «Автобусний парк 13527» підлягає скасуванню з таких підстав.
Судом встановлено, що 4 лютого 2008 року о 14 годині 45 хвилин в м.Кіровограді на перехресті вулиць Попова та Г.Сталінграда, з вини третьої особи ОСОБА_2, який керував транспортним засобом «ЛАЗ-695 НГ» д/н НОМЕР_2, що належить відповідачу ВАТ «Автобусний парк 13527», сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль YOLKSWAGEN, д/н НОМЕР_1, належний позивачу ОСОБА_1, під керуванням її чоловіка ОСОБА_3
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 5 лютого 2008 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 68 грн.
Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_2, керуючи зазначеним транспортним засобом, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «надати дорогу» та, не переконавшись, що це буде безпечно, виїхав на головну дорогу та допустив зіткнення із автомобілем «Фольксваген Джетта», д/н НОМЕР_1, чим порушив п.п.16.1, 8.1 ПДР України.
Тому з урахуванням того, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини третьої особи, який перебуває в трудових правовідносинах з відповідачем, суд відповідно до ст.ст.1172, 1187, 1192 ЦК України дійшов правильного висновку про те, що саме ВАТ «Автобусний парк 13527» і мав би відшкодувати позивачці завдану шкоду.
А оскільки 23 квітня 2007 року між ВАТ НАСК «Оранта» /страховик/ та ВАТ «Автобусний парк 13527» /страхувальник/ укладено договір №598 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, дійшов обґрунтованого висновку про зобов»язання страховика здійснити виплату страхового відшкодування позивачу за шкоду, заподіяну майну потерпілого, у зв»язку з настанням страхового випадку.
Відповідно до ст. ст. 29, 30 Закону України «Про загальнообов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв»язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов»язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством; транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди; якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням його фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди; якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.
Згідно звіту №15-315/05.02.08 дослідження спеціаліста автотоварознавця Центру врегулювання збитків КОД НАСК «Оранта» від 8.02.2008 року, матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу «Фольксваген Джетта» складає 18 003 грн. 05 коп., вартість транспортного засобу після пошкодження (залишків) становить 11 900 грн. (а.с.28-40).
Судом також встановлено, що відповідно до умов договору страхування та Методики товарознавчої експертизи відновлення автомобіля було визнано економічно недоцільним, за згодою чоловіка позивача проведено маркетингове дослідження з допомогою Інтернет-аукціону, за умовами якого пошкоджений автомобіль мав би відчужуватись за вартістю 11 900 грн. переможцю аукціону ОСОБА_4 після виплати страхового відшкодування (а.с.118-122), проте після дорожньо-транспортної пригоди, проведеного звіту, автомобіль було продано позивачем іншій особі.
Тому суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, тобто розмір загальної шкоди при фізичному знищенні транспортного засобу в сумі 6 103 грн. 05 коп.
Оскільки згідно поданої заяви від 7.04.2008 року позивач отримала виплату по Оранті в сумі 6 103 грн.05 коп (а.с.54), суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення із страховика вартості транспортного засобу після пошкодження, визначену у розмірі 11 900 грн.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про загальнообов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1,2 частини другої статті 23 ЦК України.
Якщо судом встановлено, що відшкодувати потерпілому моральну шкоду,
передбачену пунктами 3,4 частини другої статті 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Із матеріалів справи вбачається, що вимоги щодо відшкодування моральної шкоди заявлені на підставі п.3 ч.2 ст. 23 ЦК України.
Співвідповідача не визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, не передбачене відшкодування страховиком моральної шкоди і самим договором №598 від 23 квітня 2007 року, та не зазначене в полісі №ВА/6329110 (а.с.88-93).
Тому судом обґрунтовано відмовлено і в частині вимог щодо відшкодування моральної шкоди із співвідповідача.
Рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування немає.
Доводи скарги в цій частині є безпідставними, були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка, висновків суду вони не спростовують. Інші її доводи також не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Проте, при ухваленні рішення, судом першої інстанції не розглянуті вимоги щодо відшкодування моральної шкоди з відповідача - ВАТ «Автобусний парк 13527».
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
У зв»язку з цим рішення суду в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди та понесених судових витрат з відповідача підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 309, 311, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 листопада 2008 року в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди та понесених судових витрат з ВАТ «Автобусний парк 13527» - скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до того ж суду іншому судді.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча:
Судді: