Справа №22 -154|09 Головуючий у 1 інстанції Циганаш І.А. Категорія 40 Доповідач Кривохижа В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І.
Суддів: Голованя А.М.
Черниш Т.В.
при секретарі Салабай М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 6 листопада 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2008 року ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4, звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_5, ЖЕК №12 - про примусове вселення до квартири, заміну ключів та встановлення порядку користування жилим приміщенням.
Зазначала, що рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 2 жовтня 2007 року задоволені її вимоги у власних інтересах та в інтересах дітей до відповідача про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та визнання права на проживання у ньому.
Проте, реалізувати своє право на проживання у квартирі АДРЕСА_1 вони не можуть через відсутність доступу до квартири у зв»язку з відсутністю ОСОБА_1 за місцем проживання, який зі слів його батьків виїхав на заробітки до Росії. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, лише зареєстрована за цією адресою, фактично там не проживає з 2002 року, оскільки потребує сторонньої допомоги.
Державна виконавча служба у Ленінському районі м.Кіровограда не має змоги надати їй ключі від спірної квартири, двері у під»їзді також зачинені і ключів їй ніхто не надає, а тому постановою державного виконавця від 4 лютого 2008 року виконавчий документ повернутий їй без виконання. Вона вважає, що перешкоджання у цьому є спланованими діями відповідача та його батьків.
Тому і просила суд вселити її і дітей до спірної квартири шляхом заміни замків на вхідних дверях у квартирі та на другому поверсі у під»їзді, які вона згодна придбати та встановити за власний рахунок, а іншим жителям під»їзду надати дублікати ключів від дверей у під»їзд. Також просила визначити порядок користування спірною квартирою, яким виділити їй та дітям більшу кімнату площею приблизно 17 кв.м., відповідачеві залишити меншу кімнату, а кухню, коридор та туалет залишити у спільному користуванні та дозволити розділити на підставі цього особові рахунки на сплату комунальних послуг за квартиру.
Рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 6 листопада 2008 року позовні вимоги задоволені частково. Ухвалено вселити ОСОБА_2 та неповнолітніх дітей до спірної квартири, замінити за її рахунок замки у квартирі та на другому поверсі у під»їзді, в якому розташована квартира. В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в частині вирішення питання про вселення та заміну замків і ухвалення нового про відмову у задоволенні цих вимог. Зазначається, зокрема, що постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа скасована, виконавче провадження є незакінченим, а тому питання щодо проживання позивача та її дітей має реалізовуватися відповідно до закону. Крім того, при вирішенні питання щодо заміни замків не враховані інтереси мешканців будинку, за рахунок яких вони були придбані та встановлені.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, яка підтримувала доводи скарги, позивача, яка заперечувала проти її доводів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не ґрунтується на законі, не спростовує висновків суду, а тому не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідачу на підставі договору дарування від 28 листопада 2003 року на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, яка складається з кімнати площею 16,8 кв.м., кімнати площею 9,2 кв.м., коридору площею 5,1 кв.м., кухні площею 6 кв.м.
Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 2 жовтня 2007 року задоволений зустрічний позов ОСОБА_2, яка діяла в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей, до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та визнання права на проживання у ньому із зобов»язанням останнього надати ключі від вхідних дверей .
Згідно довідок ЖЕК №12 від 25 та 26 березня 2008 року сторони та третя особа зареєстровані за вищезазначеною адресою, вхідні двері в будинок закриваються під ключ на першому та другому поверхах, у зв»язку з чим позивач не може потрапити у під»їзд (а.с.12-13.
Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і відповідно до ст. ст. 401, 402 ЦК, 64, 156 ЖК України дійшов обґрунтованого висновку про вселення позивача з неповнолітніми дітьми до спірної квартири шляхом заміни за її рахунок замків у цій квартирі та у під»їзді.
Відповідно до ст.16 ЦК України спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом визначається на вимогу позивача залежно від тих порушень його права, які він вимагає усунути. Неможливість застосування певного способу відновлення порушеного права не виключає можливості застосування для цього іншого способу.
Тому безпідставними є доводи скарги, які були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка. При цьому, вимоги, з якими звернулася позивач у даній справі ( вселення та заміна замків), не є тотожними з тими, по яким ухвалено судове рішення ( право на проживання, усунення перешкод шляхом надання ключів), і по ним, зокрема, передбачений інший порядок виконання ( ст.80 Закону України «Про виконавче провадження»). До того ж, права відповідача та інших осіб не порушуються. Доказів щодо законності встановлення замків у під»їзді будинку суду не надано. Інші доводи скарги також не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, немає.
В іншій частині рішення суду не оскаржувалося.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 6 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча:
Судді: