ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

 

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2006 р.

Справа № 18/105-17/115

 

За позовом:

Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

 

до відповідача:

ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго", м.Івано-Франківськ, вул.Б.Хмельницького, 59а

 

про стягнення

7788 грн. 59 коп. пені.

 

Суддя  Неверовська Л.М.

 

При секретарях судового засідання  Нестеренко А.В. Боднарчук А.В.

Представники:

Від позивача:

ОСОБА_1 - підприємець

 

Від відповідача:

Білий З.Р. - юрисконсульт (довіреність №03-2/06 від 03.01.2006 р.)

 

В засіданні приймали участь:

 

В судовому засіданні 10.07.2006 р. оголошено перерву для підготовки повного рішення до 13.07.2006 р.

 

Суть спору:  про стягнення 7788 грн. 59 коп. пені.

          Рішенням господарського суду від 20.07.2005 р. задоволено позов частково, стягнуто з відповідача основний борг, річні та інфляційні втрати, 5618 грн. 03 коп. пені (згідно із заявою позивача про зміну позовних вимог в цій частині.

          Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2005 р. рішення господарського суду змінене в частині стягнення річних та інфляційних втрат та скасоване в частині стягнення   5618 грн. 03 коп. пені - в задоволенні позовних вимог про стягнення пені відмовлено.

          Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2006 р. скасовано рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.07.2005 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2005 р. в частині стягнення 5618 грн. 03 коп., справу передано на новий розгляд господарського суду Івано-Франківської області.

          Розпорядженням заступника голови господарського суду від 19.05.06 р. справу передано на новий розгляд судді Неверовській Л.М.

 

          Заявою (надійшла до суду 22.06.06, вх.номер 4707), позивач змінив позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача 6212 грн. 18 коп. пені за період з 03.09.2004 р. по 04.07.2005 р.   Вказана заява прийнята судом на підставі ст.22 ГПК України.

          Відповідач  проти позову заперечив, посилаючись на  те, що позавачем при нарахуванні пені не застосовано строк нарахування штрафних санкцій, передбачений ч.6 ст. 232 ГК України, на враховано вимоги ст.5 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" та п.7.5 протоколу узгодження розбіжностей, що є невід"ємною частиною договору №НОМЕР_1, згідно з яким пеня за прострочку виконання грошового зобов"язання не нараховується на прострочені платежі за транспортований природний газ, використаний для потреб теплопостачання населення міста.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

          01.01.2003 р. між ВАТ "Івано-Франківськгаз" та ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" було укладено договір №НОМЕР_1 на транспортування природного газу підприємствам комунальної теплоенергетики з протоколом узгодження розбіжностей.

          Відповідно до п.7.5  протоколу узгодження розбіжностей, що є невід"ємною частиною договору №НОМЕР_1, у разі прострочення виконання грошового зобов"язання споживач сплачує пеню у розмірі 0,1 відсоток від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалась пеня. При цьому пеня за прострочку виконання грошового зобов"язання не нараховується на прострочені платежі за транспортований природний газ, використаний для потреб теплопостачання населення міста.

          03.09.2004 р. між ВАТ "Івано-Франківськгаз" та СПД ОСОБА_1 укладено договір №НОМЕР_2.

          Відповідно до умов укладеного договору, до СПД ОСОБА_1, як нового кредитора, перходить заборгованість в сумі 47500 грн.

          Крім того, п.2.3 договору передбачено, що разом з правом вимоги основного боргу до нового кредитора переходять усі права вимоги штрафних санкцій, передбачені договором №НОМЕР_1 від 01.01.2003 р. по транспортуванню природного газу.

 

          Відповідно до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" відповідачем було укладено договори з населенням про реструктуризацію заборгованості на суму 9677000 грн., в тому числі з 01.01.2004 р. по 01.09.2004 р. на суму 877608 грн.

          Статтею 5 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" на суму  реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємством на їх заборгованість перед  постачальником енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.

          Пунктом 7.5  протоколу узгодження розбіжностей, що є невід"ємною частиною договору №НОМЕР_1, у разі прострочення виконання грошового зобов"язання споживач сплачує пеню у розмірі 0,1 відсоток від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалась пеня. При цьому пеня за прострочку виконання грошового зобов"язання не нараховується на прострочені платежі за транспортований природний газ, використаний для потреб теплопостачання населення міста.

          Заборгованість виникла, зокрема, й внаслідок прострочення оплати населенням комунальних послуг (теплової енергії) відповідачу, оскільки, останній забезпечує відповідними послугами й населення. Поставлений відповідачу природний газ, відповідно до умов укладеного між; сторонами договору, передавався  для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.

          Судом  встановлено, що згідно довідки відповідача та звіту про постачання теплової енергії питома вага витрат для надання населенню послуг з теплопостачання в загальному обсязі спожитого відповідачем газу у 2003 році становила 69, 88 %.

          Позивачем не спростовано доводи відповідача в цій частині.

          За таких обставин,  пеня підлягає нарахованню на суму простроченого відповідачем платежу за транспортований природний газ, не включаючи 69, 88 % спожитого відповідачем газу, використаного для потреб теплопостачання населення міста, тобто на 30,12% боргу, що від суми 47500 грн. становить 14307 грн.

          Стосовно обчислення періоду нарахування пені, суд виходить з таких міркувань.

          Відповідно до  статті  230  Господарського  кодексу   України  учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції.

              Згідно ст. 232 ГК України  нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

           Згідно з п. 6 Перехідних положень Цивільного кодексу України правила Цивільного кодексу України  про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності Цивільним кодексом України. Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України до позовів про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується строк позовної давності в один рік. Оскільки відносини, які виникли між сторонами, мають господарський характер і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом регулювання останнього, слід враховувати положення щодо застосування строків нарахування та стягнення штрафних санкцій стосовно невиконання господарського зобов'язання передбачені п.п. 4-6 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, ч. 6 ст. 232 ГК України. А отже пеня підлягає стягненню за період з 03.09.2004 р. по 03.03.2005 р. і становить 1217 грн.31 коп.

          З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення пені слід задоволити частково в сумі 1217 грн. 31 коп., в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

                  Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати не підлягають стягненню з відповідача, оскільки стягнуті в повному розмірі наказом №НОМЕР_3 на виконання виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2005 р.

          Враховуючи викладене та керуючись  ст.124 Конституції України, ч.4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного Кодексу України (чинного з 01.01.2004 р.),  п.п. 4-6 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

 

в и р і ш и в :

позов задоволити частково.

          Стягнути з ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго", м.Івано-Франківськ, вул.Б.Хмельницького, 59а (ідентифікаційний код 03346058) на користь Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1(ідентифікаційний код НОМЕР_4) -1217 грн. 31 коп. пені.

          В  задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

 

Суддя                                                                          Неверовська Л.М.                                                                                     

                                                                                                      

 

 

 

 

Документ виготовлено в Діловодстві

13.07.2006 р.

Неверовська Л.М.