Справа № 2-834 2008 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
15 квітня 2008 року місто Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі
головуючого судді - Шелест І.М. ,
при секретарі - Буклей Л.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства „Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", 3 особа - філія «Український науково-дослідний інститут природних газів» Дочірнього Підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку по день фактичної виплати, компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати та моральної шкоди
встановив:
У листопаді 2007 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, який в подальшому уточнила і в обґрунтування якого зазначила, що у період з 26 грудня 1978 року по 31 серпня 2007 року перебувала у трудових відносинах з філією „Український науково-дослідний інститут природних газів" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (далі „УкрНДІгаз" ДП „Науканафтогаз" НАК „Нафтогаз України").
Наказом № 222\к її 31.08.2007р. звільнено на підставі ст. 38 КЗпП України у зв'язку із виходом на пенсію за віком, але остаточний розрахунок проведено лише 29 грудня 2007 року. Тому просила стягнути з Дочірнього підприємства „Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (далі ДП «Науканафтогаз» НАК «Нафтогаз України») середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку по день фактичної виплати, тобто з 01 вересня 2007 року по 29 грудня 2007 року у розмірі 7 230 грн. 13 коп., утрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати з 01 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 429 грн. 89 коп.
Також позивач зазначила, що чотирьохмісячний строк порушення строку проведення з нею остаточного розрахунку негативно відзначився на стані її здоров'я. Вона постійно знаходилася в стані невизначеності та нервової напруги, яка їй згідно висновку МСЕК протипоказана, була вимушена принижуватися, позичаючи гроші на оплату комунальних послуг та погашення кредиту у AT «Індекс-Банк», придбання необхідного мінімуму з продуктів харчування. Тому просила стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 7000 грн.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити. Пояснила суду, що заробітна плата за липень 2007 року їй була погашена на при кінці вересня 2007 року, заробітну плату за серпень 2007 року разом з остаточним розрахунком у зв'язку із виходом на пенсію за віком їй було перераховано на особисту картку у ЗАТ КП «ПриватБанк» 29 грудня 2007 року, але про це їй стало відомо лише 09 січня 2008 року.
Представник відповідача та третьої особи, будучи своєчасно та належним чином сповіщеними про день та час розгляду справи, у судове засідання, з невідомих суду причин, не з'явилися.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.
Так, з трудової книжки позивача вбачається, що ОСОБА_1. 3 26 грудня 1978 року по 31 серпня 2007 року перебувала з „УкрНДІгаз" ДП „Науканафтогаз" НАК „Нафтогаз України" у трудових відносинах та була звільнена за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с. 4-13) Відповідно до даних наказу № 22/7 від 21 серпня 2007 року підприємство зобов'язано виплатити ОСОБА_1 одноразову допомогу за безперервний стаж роботи (а.с. 18).
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
В день звільнення з позивачем Остаточний розрахунок в порушення ст. 116 КЗпП України проведено не було, що підтверджується даними, що містяться у розпечатці даних по руху коштів на особистій карті ОСОБА_1 у ЗАТ КП «ПриватБанк» від 09.01.2008 року (а.с. 48), з якої вбачається що грошові кошти у сумі 21944 грн. 70 коп., що належали позивачу при звільнені, були зараховані на її особистий рахунок 29.12.2007 року (а.с. 48).
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судовим розглядом встановлено, що не зважаючи на звернення позивача від 25 жовтня 2007 року (а.с. 16), остаточний розрахунок з нею своєчасно проведений не був, причини непроведения розрахунку позивачу не повідомлені.
При таких обставинах, суд вважає правильним задовольнити уточнені вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з 01 вересня 2007 року по 29 грудня 2007 року.
Відповідно до довідки № 28-01/172 від 05.03.2008р., середня заробітна плата позивача складає 1829 грн. 31 коп., середньоденна - 87 грн. 11 коп. (а.с. 61), тому з відовідача підлягає стягненню середній заробіток за затримку розрахунку у розмірі 7230 грн. 13 коп. (1829 грн. 31 коп. х 3 міс. + 20 днів х 87 грн. 11 коп.).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року із подальшими змінами підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу.
Стаття 2 зазначеного Закону передбачає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів громадянам на період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Оскільки затримка виплати заробітної плати перевищила один місяць позовні вимоги позивача у зазначеній частині підлягають задоволенню. Так, відповідно до розрахунку позивача сума компенсації за серпень 2007 року склала 177 грн. 44 коп.; за вересень 2007 року - 135 грн. 37 коп., за жовтень 2007 року - 78 грн. 66 коп., за листопад 2007 року - 38 грн. 42 коп., що загалом складає 429 грн. 89 коп. (а.с. 69). Таким чином з відповідача підлягає стягненню сума у розмірі 7660 грн. 02 коп.
Зазначена сума підлягає стягненню саме з відповідача, оскільки „УкрНДІгаз" філія ДП „Науканафтогаз" НАК „Нафтогаз України" не має статусу юридичної особи і є відокремленим структурним підрозділом ДП „Науканафтогаз" НАК „Нафтогаз України", що підтверджується даними, що містяться в витягу з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та Положенні про Філію „Український науково-дослідний інститут" природних газів ДП „Науканафтогаз" НАК „Нафтогаз України (а.с. 23-27). Статтею 237-1 КПзП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Суд вважає, що позовні вимоги у частині стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають за недоведеністю. Так, позивачем не доведено суду, що несвоєчасна виплата заробітної плати призвела до погіршення стану її здоров'я, втрати нормальних життєвих зв'язків, що вона була змушена позичати гроші на оплату комунальних послуг, необхідного мінімуму продуктів харчування та медикаментів, оплачувати кредитні платежі. Крім того, судовим розглядом встановлено і не заперечувалося позивачем, у червні 2007 року їй виповнилося 55 років і з вересня 2007 року вона стала отримувати пенсію у розмірі 1200 грн.
Відповідно до ст. 88, 81 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 76 грн. 60 коп. у прибуток держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 81, 88, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 1 - 5 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року із подальшими змінами суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства „Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату у розмірі 7230 (сім тисяч двісті тридцять) гривень 13 копійок, а також компенсацію втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строку їх виплати у розмірі 429 (чотириста двадцять дев"ять) грн.. 89 коп., всього 7 660 (сім тисяч шістсот шістдесят) гривень 02 копійки.
Стягнути з Дочірнього підприємства „Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" у прибуток держави судовий збір у розмірі 76 (сімдесят шість) гривень 60 копійок.
Стягнути з Дочірнього підприємства „Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) гривень, які перерахувати на р/р 31215259700011 МФО 851011, банк ГУДКУ у Харківській області, код 24134627, одержувач УДК у Червонозаводському районі м. Харкова.
У задоволенні позову про стягнення моральної шкоди - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через районний суд, з направленням копії апеляційної скарги апелянтом до апеляційного суду Харківської області, або в порядку, встановленому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.