П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 04.12.2008 р.                                                                                                     № 15/110

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді  Мазур А.С. , суддів  Степанюка А.Г.  Літвінової А.В. , при секретарі судового засідання Бистрик О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за участю:

позивача -ОСОБА_1

третіх осіб  -ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 4 грудня 2008 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 8 грудня 2008 року.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень - начальника Головного слідчого управління  МВС України ОСОБА_4 та зобов'язання останнього вчинити певні дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2008 р. відкрито провадження по даній справі та призначено до судового розгляду.

На обґрунтування своїх вимог, позивач послався на порушення своїх громадянських прав та свобод, гарантованих Конституцією України та Кримінально-процесуальним Кодексом України, внаслідок бездіяльності начальника Головного слідчого управління  МВС України ОСОБА_4 щодо розгляду та перевірки заяви про злочин від 11.07.2008 р. в порядку, передбаченому ст.ст. 94,95 КПК України. Також зазначив, що відповідачем станом на момент розгляду справи не повідомлено позивача щодо вчинення відповідних процесуальних дій за результатом розгляду його заяви, що є прямим порушенням вимог ст. 97 КПК України. 

Треті особи в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, відзиву на позов не надав, явку своїх представників у судове засідання не забезпечив.

За наслідками положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та третіх осіб, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що  органи державної влади та органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Відповідно до ст. 4 КПК України суд, прокурор, слідчий і орган дізнання зобов'язані в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання.

Ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Згідно із ст. 94 зазначеного  Кодексу приводами до порушення кримінальної справи є: 1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; 2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; 3) явка з повинною; 4) повідомлення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 97 КПК України по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані прийняти одне з таких рішень: 1) порушити кримінальну справу; 2) відмовити в порушенні кримінальної справи; 3) направити заяву або повідомлення за належністю.

Зі змісту заяви позивача від 11.07.2008 р. вбачається, що вона подана у порядку кримінально-процесуального законодавства. У вказаній заяві є чіткі посилання на наявність ознак злочину, конкретних осіб та статті кримінально-процесуального і кримінального законів.

Таким чином, є підстави вважати, що заява позивача від 11.07.2008 р. є заявою (повідомленням) про злочин.

КПК України не обмежує зміст даних офіційних повідомлень процесуальними рамками, оскільки зробити це неможливо і недоцільно. Однак важливо, щоб у них містились достовірні відомості, що вказують на об'єктивні ознаки злочину або підготовки до нього.

Відповідно ч. 4 ст. 97 КПК України в разі необхідності перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.   

Статтею 99 КПК України встановлено, що при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації. Порядок оскарження рішень про відмову в порушенні кримінальної справи визначає стаття 99-1 КПК України.

На підтвердження одерження у Головному слідчому управлінні МВС України  вказаної заяви позивачем додано копію поштового повідомлення про вручення поштового відправлення із відміткою про вручення 17.07.2008 р.

Згідно із статтями 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. При цьому обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень.

У судовому засіданні та у позовній заяві позивач стверджує про неотриманя останнім жодних відповідей від відповідача щодо надісланої ним заяви про злочин від 11.07.2008 р. Доказів про вчинення передбачених кримінально-процесуальним законодавством дій щодо вказаної заяви відповідач до суду не надав.

За таких обставин, у даному випадку має місце протиправна бездіяльність зі сторони начальника Головного слідчого управління  МВС України ОСОБА_4

Отже, бездіяльність даного суб'єкта владних повноважень не відповідає вимогам чинного законодавства України і критеріям, які визначені у ч.3 ст.2 КАС України. При цьому, як видно, бездіяльністю відповідача порушені права позивачів.

Питання щодо вжиття заходів про притягнення до відповідальності посадових осіб органів внутрішніх справ регулюється низкою законодавчих актів, зокрема, Законом України «Про міліцію». Дані питання не можуть бути предметом позову, вони вирішуються за наслідками відповідних перевірок. При цьому висновки за такими перевірками та прийняті по них рішення не мають доводитись до відома громадськості.

Норма статті 166 КАС України стосовно постановлення і направлення окремої ухвали суду є диспозитивною.

Згідно із п.4 ст.7 КАС України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, є офіційне з'ясування всіх обставин справи.

В силу ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Отже, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, а саме в частині визнання начальника Головного слідчого управління  МВС України ОСОБА_4 щодо не прийняття рішення у визначеному ст. 97 КПК України  порядку за заявою ОСОБА_1 від 11.07.2008 року.

Керуючись, ст.ст. 86, 159 - 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - 

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Заступника міністра внутрішніх справ України, начальника Головного слідчого управління МВС України ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

           Визнати протиправною бездіяльність Заступника міністра внутрішніх справ України, начальника Головного слідчого управління МВС України ОСОБА_4 щодо неприйняття рішення у визначеному ст. 97 КПК України  порядку за заявами адвоката ОСОБА_1 від 11 липня 2008 року.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Суддя                                                                                Мазур А.С.

Судді                                                                                                     Степанюк А.Г.

                                                                                                     Літвінова А.В.