ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 |
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
08.12.2008 р. № 15/181
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі Бистрик О.С. за участю:
позивача -ОСОБА_1
відповідачів -ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом |
ОСОБА_1 |
до |
Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації |
про |
перерахунок розміру разової грошової допомоги |
На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 8 грудня 2008 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 12 грудня 2008 року.
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок щорічної до 5 травня разової грошової допомоги позивачу як інваліду війни 3-ої групи у 2008 році, виходячи з семи фактичних розмірів мінімальної пенсії за віком та зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити позивачу суму щорічної допомоги, як інваліду війни 3-ої групи у 2008 році виходячи з семи фактичних розмірів мінімальної пенсії за віком за виключенням сум фактично проведеної виплати (вимоги з урахуванням уточнень позивача).
У процесі розгляду справи судом замінено неналежного відповідача -Міністерство праці та соціальної політики України на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Позовні вимоги в цілому мотивовані тим, що позивачу не було виплачено у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, чим порушено Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-ХІІ.
Представники відповідачів заперечили проти позову зокрема зазначили, що діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позивачу у квітні 2008 року здійснена виплата разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік відповідно до чинного на той момент законодавства, а відтак вимоги позивача є незаконними та необґрунтованими. Крім того, відповідачі також зазначили, що Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, яким визнано неконституційними, зокрема положення пункту 20 розділу ІІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік" не має зворотної дії в часі, а тому положення вказаного Закону якими були внесенні відповідні зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" втратили чинність з моменту прийняття вказаного Рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 19.12.2006 року є інвалідом війни 3 групи.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни, а нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Згідно ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни ІII групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
У ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зазначено, що щорічна виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст.ст. 12-16 цього Закону, здійснюється органами праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам -за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Поряд з цим, пунктом 20 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визначено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень. Постановою Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" №183 від 12.03.2008 року установлено механізм реалізації положень ст. 17-1 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та визначено розміри відповідної виплати разової грошової допомоги.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені пунктом 20 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Суд звертає увагу сторін на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі «Кечко проти України»Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом -відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це державна соціальна підтримка дітей війни, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем у 2008 отримана щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі 350 грн 00 коп. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань"
Згідно п.п.3.3 п.3 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 25.04.2006 № 147 "Про затвердження Типового положення про центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат", головним завданням центру є здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахування і виплати всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат.
Крім того, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.01.2007 №65 "Про заходи щодо впорядкування діяльності Київського центру по нарахуванню та виплаті пенсій і допомоги" затверджено Положення про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, відповідно до змісту якого головними завданнями центру є забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту та обслуговування населення, надання соціальної допомоги громадянам, які потребують підтримки з боку держави; підготовка документів на виплату всіх видів соціальної допомоги, житлових субсидій у готівковій формі на придбання твердого і рідкого пічного палива та скрапленого газу, компенсаційних виплат інвалідам, виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших грошових виплат; здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахування і виплати всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат.
Статтею 22 Конституції України передбачено що, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Стаття 95 Конституції України визначає, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
За таких умов, суд вважає необґрунтованими доводи відповідачів, що відповідно до законів про державний бюджет на 2008 рік розміри щорічної разової грошової допомоги до Дня Перемоги ветеранам війни установлюються виходячи з обсягу видатків, встановлених на цю мету при формуванні показників державного бюджету на відповідні роки, оскільки позивачу була призначена та виплачувалася щорічна до 5 травня разова грошова допомога, виходячи не з розміру семи мінімальних пенсій за віком, встановленого ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а з розмірів, встановлених іншими нормативно-правовими документами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій та бездіяльності.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 69-71, 158-163 та 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок щорічної до 5 травня разової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду війни 3-ої групи у 2008 році виходячи з семи фактичних розмірів мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_1 суму щорічної допомоги, як інваліду війни 3-ої групи у 2008 році, виходячи з семи фактичних розмірів мінімальної пенсії за віком за виключенням сум фактично проведеної виплати.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Мазур А.С.