24.02.2012

Справа № 1-75/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2012 р. Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Божок С.К.

при секретарі - Грищенко К.Г.

за участю прокурора - Гризуна С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Катюжанка Київської області, українки, громадянки України , з середньою освітою, яка не одружена, не працює, проживає АДРЕСА_1 ( без реєстрації ) , раніше не судима

у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 статті 164 КК України

встановив :

Згідно рішення Вишгородського районного суду Київської області від 14.09.2010 р підсудна ОСОБА_1 зобов»язана щомісячно сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 250 грн. щомісячно, починаючи з 28.07.2010 р. і до її повноліття.

Підсудна ОСОБА_1 рішення суду не виконує: з 28.07.2010 р. аліменти на утримання малолітньої дитини не сплачує. Заборгованість по виконавчому листу станом на 23.01.2010 р. становить 1 рік 5 місяців 27 днів та становить 4467 грн. 62 коп.

Підсудна ОСОБА_1 офіційно ніде на працює, злісно ухиляється від сплати аліментів , неодноразово попереджалася про кримінальну відповідальність за ст.. 164 КК України, будь-якої матеріальної допомоги дитині не надає, вихованням не займається, на обліку у Вишгородському центрі зайнятості як безробітна чи шукаюча роботу не значиться.

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 відмовилася давати покази щодо обставин вчинення злочину.

Винність підсудної в інкримінованому злочині знайшла своє підтвердження в ході судового слідства із показів потерпілої, інших зібраних у справі та дослідженими судом доказами в їх сукупності та взаємозв"язку:

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що підсудна відповідно до рішення суду від 14.09.2010 р. має сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дочки, але аліменти не сплачує , життям дитини не цікавиться, ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Щодо малолітньої ОСОБА_3 підсудна ОСОБА_1 позбавлена батьківських прав . Вона є опікуном над малолітньою дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 . Підсудна жодного разу не поцікавилася життям , вихованням дитини. Вважає, що підсудна має нести кримінальну відповідальність за вчинений злочин.

- виконавчим листом № 2- 3259 від 14.09.2010 р. , згідно якого ОСОБА_1 зобов"яана сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 250 грн. щомісячно , починаючи з 28.07.2010 р. і до досягнення дитиною повноліття. ( а.с. 8 ) ;

- рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 12.05.2010 р. згідно якого ОСОБА_1 позбавлена батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 ( а.с. 13 ) ;

- Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації за № 1572 від 02.06.2010 р., згідно якого малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5. надано статус дитини , позбавленої батьківського піклування та встановлено над нею опіку. Призначено опікуном над дитиною ОСОБА_2 ( а.с. 14 ) ;

- довідкою з Вишгородського районного Центру зайнятості від 26.01.2012 р. за № 42/01 про те, що ОСОБА_1 з питань працевлаштування до районного центру зайнятості не зверталася ( а.с. 29 ) ;

- довідкою - розрахунком заборгованості ( поданням ) по виконавчому листу за № 2-3159 від 06.10.2010 р., згідно якої заборгованість по аліментам станом на 23.01.2012 р. становить 1 рік 5 місяців 27 днів в розмірі 4467, 62 коп.

Умисні дії підсудної ОСОБА_1 , які виразилися у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей ( аліментів ), правильно кваліфіковані за ч. 1 статті 164 КК України.

Суд визнає, що підсудна ОСОБА_1 винна у злісному ухиленні від сплати аліментів на утримання малолітньої дитини.

При призначенні міри покарання підсудній суд враховує, відповідно до вимог ст. 65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані що характеризуть особу підсудної - за місцем проживання характеризується негативно, офіційно ніде не працює, на обліку у Вишгородському центрі зайнятості як шукаюча роботу чи безробітна не стоїть і не зверталася з приводу працевлаштування. Суд бере до уваги ту обставини, що підсудна ОСОБА_1 легковажно відноситься до своїх батьківських обов"язків щодо матеріального утримання малолітньої дитини, об"єктивна оцінка своєї поведінки та вчинків нею не зроблена . Суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів, у вигляді обмеження волі.

Обставин, що пом"якшують покарання та обтяжують покарання, суд не знаходить.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судові витрати по справі відсутні.

Речових доказів по справі не має.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд

Засудив :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити їй покарання за цією статтею у вигляді 1 ( одного ) року обмеження волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області протягом 15 діб через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя