Справа № 2-369/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2011 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді                                           Некрасова О.О.

при секретарі Макарчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Машинобудівна компанія»про поновлення на роботі, про стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2009 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким поновити його у Закритому акціонерному товаристві «Машинобудівна компанія»на посаді начальника відділу збуту, стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату з урахуванням компенсації в сумі 10574 грн. 89 коп., стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у сумі 10 000 грн. 00 коп. В обґрунтування позову вказав, що з 01 липня 2005 року він був прийнятий до Закритого акціонерного товариства «Машинобудівна компанія»на посаду менеджера, що підтверджується наказом по підприємству № 74-к від 01 липня 2005 року, з окладом згідно штатного розкладу. Наказом по підприємству від 01 серпня 2008 року за № 112-к він був переведений на посаду начальника відділу збуту. В його обов’язки, які йому були доведені усно, входило: пошук нових та підтримка вже існуючих клієнтів на території України, ведення переговорів, укладання договорів, а у подальшому: підготовка та контроль менеджерів по збуту продукції, яку пропонувало підприємство. Всі свої трудові обов’язки він добросовісно виконував, що підтверджується відсутністю зі сторони відповідача яких-небудь претензій. З жовтня 2008 року по липень 2009 року відповідач припинив виплачувати йому заробітну плату. Про причину невиплати заробітної плати його не повідомили. В липні 2009 року він був вимушений звернутися до Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області з питанням незаконної невиплати заробітної плати. З моменту його звернення до Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області, відповідач всіляко перешкоджав йому виконувати його трудові обов’язки: йому перекрили доступ до робочого місця та документам, які безпосередньо стосуються виконання його роботи. З висновку Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області, з яким він був ознайомлений 28 липня 2009 року, він дізнався, що наказом по підприємству від 01 червня 2009 року він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, а згідно з наказом від 01 липня 2009 року за № 125-к він був звільнений із займаної посади «за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку». З жодним із вказаних наказів він ознайомлений не був, копію наказів та трудову книжку він не отримував. Він вважає, що згідно ст. 115 КЗпП України він має право вимагати заробітну плату з урахуванням компенсації в сумі 10574 грн. 89 коп., а також відповідно до ст. 237-1 КЗпП України він має право на відшкодування моральної шкоди, що спричинена відповідачем, у зв’язку з порушенням його законних прав на працю і на оплату праці, і призвела до його моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв’язків і потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя, яку він оцінює, в сумі 10 000 грн. 00 коп.

Під час провадження по справі позивач декілька разів збільшував свої позовні вимоги, так 11 серпня 2011 року надав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив, ухвалити рішення, яким скасувати наказ Закритого акціонерного товариства «Машинобудівна компанія» № 125-К від 01 липня 2009 року про звільнення його з займаної посади; поновити його на роботі у Закритому акціонерному товаристві «Машинобудівна компанія»на посаді начальника відділу збуту; стягнути з Закритого акціонерного товариства «Машинобудівна компанія»на його користь невиплачену заробітну плату з урахуванням компенсації інфляційних в сумі 38463 грн. 00 коп.; стягнути з Закритого акціонерного товариства «Машинобудівна компанія»на його користь моральну шкоду в сумі 15 000 грн. 00 коп.

У судове засідання позивач не з’явився, але надав заяву з проханням розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги повністю підтримує та просить їх задовольнити. У разі неявки представника відповідача просить винести рішення у заочному порядку.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Представник третьої особи: Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області у судове засідання не з’явився,про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Листом від 19 серпня 2010 року за № 1567 повідомили, що за письмовим зверненням ОСОБА_1 по несвоєчасній виплаті заробітної плати, в липні 2009 року була проведена перевірка з питань додержання законодавства про працю на Закритому акціонерному товариству «Машинобудівна компанія». В ході перевірки з виходом державного інспектора праці на місце розташування підприємства було встановлено, що відповідачем було порушено вимоги ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці», тобто не було надані документи, що вважаються за відсутні, які свідчать про виплату ОСОБА_1 заробітної плати за відпрацьований час. Також, під час притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності було порушено вимоги ст. 142,149 КЗпП України та п.п.29,31 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ та організацій, затверджених Державним комітетом СРСР з праці і соціальних питань за узгодженням з ВЦСПС –постанова від 20 липня 1984 року за № 213. До трудової книжки ОСОБА_1 був внесений запис про звільнення, який не відповідає змісту вищезазначеного наказу, чим порушені вимоги п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерству соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17 серпня 1993 року за № 110 та ст. 48 КЗпП України. До перевірки не були надані документи, що вважаються за відсутні, які підтверджують отримання ОСОБА_1 трудової книжки 01 липня 2009 року в останній день роботи, чим порушені вимоги п.4.1 Інструкції. До перевірки не були надані документи, що вважаються за відсутнім, які підтверджують надсилання на адресу ОСОБА_1 листа з повідомленням про необхідність отримання трудової книжки, чим порушені вимоги п.4.2 Інструкції. До перевірки не було надані документи, що вважаються за відсутні, які підтверджують виплату ОСОБА_1 заробітну плату при звільнені, чим порушені вимоги ст. 116 КЗпП України. За результатами перевірки керівнику Закритого акціонерного товариства «Машинобудівна компанія»був внесений припис на усунення виявлених та недопущення їх у подальшому, а також було внесено подання на адресу прокуратури області про вирішення питання в порядку ст. 97 КЗпП України за ознаками в діях адміністрації підприємства діянь, передбачених ст.ст. 172, 175 КК України. Таким чином, інспекцією праці при проведенні перевірки по письмовому зверненню ОСОБА_1 по виявлення порушення законодавства про працю до керівництва Товариства в межах наданих повноважень були застосовані всі можливі заходи впливу.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню по наступним підставам.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Оскільки з наказом про звільнення позивач не був ознайомлений, про існування даного наказу позивач дізнався 28 липня 2009 року з висновку Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області, а з позовом до суду він звернувся 27 серпня 2009 року, то ним не було пропущено строк для вирішення трудового спору.

У судовому засіданні встановлено, що на підставі особистої заяви ОСОБА_1 ОСОБА_2 акціонерне товариство «Машинобудівна компанія» винесла наказ за № 74-К від 01 липня 2005 року про прийняття ОСОБА_1 на посаду менеджера з 01 липня 2005 року з окладом згідно штатного розкладу. На підставі особистої заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 акціонерне товариство «Машинобудівна компанія»видала наказ від 01 серпня 2008 року за № 112-К про переведення ОСОБА_1 з посади менеджера відділу продаж на посаду начальника відділу збуту з 01 серпня 2008 року. 01 серпня 2008 року відповідач виніс наказ № 112-К-1, згідно якого у зв’язку з значним зменшенням об’ємів реалізації з 01 серпня 2008 року ОСОБА_1 була надана відпустка без збереження заробітної плати, строком на один місяць та йому було встановлено режим неповного робочого дня з 09 год. 00 хвл. до 16 год. 00 хвл.

01 серпня 2008 року ОСОБА_2 акціонерним товариством «Машинобудівна компанія»було видано наказ № 112-К-2 про суттєві зміни умов праці. ОСОБА_3 п.1 якого, з 01 жовтня 2008 року працівникам відділу збиту було змінено систему плати праці. Пунктом 2 даного наказу було доручено головному бухгалтеру ОСОБА_4 провести персональне попередження працівників збуту про суттєві зміни умов праці відповідно діючого законодавства.

За підписом головного бухгалтера Закритого акціонерного товариства «Машинобудівна компанія»ОСОБА_4 02 серпня 2008 року було винесено Попередження про суттєві зміни умов праці. На даному попередження про суттєві зміни умов праці від 02 серпня 2008 року відсутній підпис ОСОБА_1

02 серпня 2008 року було складено головним бухгалтером Закритого акціонерного товариства «Машинобудівна компанія»ОСОБА_4 акт про те, що ОСОБА_1 був ознайомлений про суттєві зміни умов праці та на продовження роботи в інших умовах праці, проте не поставив свого підпису на Попередженні про суттєві зміни умов праці.

01 червня 2009 року за невиконання без поважних причин покладених на начальника відділу збуту, а також за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку ОСОБА_1 було винесено сувору догану.

01 липня 2009 року за невиконання без поважних причин покладених обов’язків, а також за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку (розголошення комерційної тайни, систематичні прогули) ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади з 01 липня 2009 року. З даним наказом позивач також не був ознайомлений.

У судовому засіданні встановлено, та підтверджено матеріалами справи факт того, що позивача було звільнено з порушенням чинного законодавства.

ОСОБА_3 п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, звільнення за цією підставою може відбутися, якщо працівник вже знає про дисциплінарне стягнення і знову допустив невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. В іншому випадку втрачається виховне попереджувальне значення дисциплінарних стягнень, відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 з подальшими змінами «Про практику розгляду судами трудових спорів».

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Таким чином, власник або уповноважений ним орган має право вимагати від працівника виконання лише тих трудових обов’язків, які обумовлені між ними і застосовувати дисциплінарну відповідальність за вчинення працівником проступку, тобто не просто за виявлення факту порушення трудової дисципліни, а за наявності встановленої особи працівника, яка порушила трудові обов’язки, її вини, характеру порушення трудової дисципліни, шкідливих наслідків виявленого правопорушення, встановлення причинного зв’язку між правопорушенням та шкідливими наслідками.

Даючи письмові пояснення, працівник має відповісти на наступні питання: чи був насправді факт порушення трудової дисципліни; в якій формі вини проявилось порушення трудової дисципліни; причини, що спонукали працівника вчинити дисциплінарний проступок, обставини, за яких його вчинено. З матеріалів справи вбачається, що фактично позивача було позбавлено можливості надати відповіді на вказані запитання.

Тож, суд вважає за необхідне зазначити, що до прийняття наказу про винесення позивачу догани, керівник Закритого акціонерного товариства «Машинобудівна компанія»повинен був отримати від позивача письмові пояснення, переконатися в тому, що в діях позивача є порушення трудової дисципліни і це може бути підставою для застосування дисциплінарної відповідальності, що своїми діями позивач завдав шкоду підприємству.

Крім того, наказ про застосування дисциплінарного стягнення оголошується робітнику під розписку. Строк такого повідомлення у КЗпП України не встановлено, однак його передбачено пунктом 31 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку –три дні.

В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують повідомлення позивача про застосування до нього дисциплінарних стягнень стягнення у триденний строк під розписку або акт про відмову позивача розписатися про ознайомлення з даним наказом у встановлений строк.

Тому, в порушення вимог статті 149 КЗпП України відповідачем від позивача не було витребувано письмових пояснень, з наказом № 124-К-1 від 31 червня 2009 року про застосування догани позивача ознайомлено не було, що підтверджено відповідною копією наказу.

Відповідно до ч.1 ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил. Також Правила внутрішнього трудового розпорядку встановлюють трудові права та обов’язки працівників, регулюють питання дисципліни праці.

ОСОБА_3 п.2 ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором.

Так, підставою для звільнення позивача з займаної посади було невиконання без поважних причин покладених на нього обов’язків, а також те, що він порушував правила внутрішнього трудового розпорядження (розголошення комерційної тайни, систематичні прогули), проте актом перевірки Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області від 27 липня 2009 року за № 04-01-32/204 було встановлено, що на підприємстві відсутній нормативний акт, який саме встановлює режим роботи працівників та їх дисциплінарну відповідальність за порушення трудової дисципліни, передбачений ст. 142 КЗпП України, якою передбачено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил. У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б визначали конкретні обов’язки начальнику відділу збуту.

Територіальною державною інспекцію праці у Дніпропетровській області на підставі письмового звернення позивача від 24 червня 2009 року була проведена перевірка Закритого акціонерного товариства «Машинобудівна компанія», в ході якої встановлено факти порушення трудового законодавства. Дану відповідь позивач отримав 28 липня 2009 року, що підтверджується особистим підписом позивача на відповіді (а.с. 6-8). За результатами перевірки Державним департаментом нагляду за додержанням законодавства про працю Територіальною державною інспекцією праці у Дніпропетровській області було 27 липня 2009 року складено акт перевірки № 04-01-32/204, згідно якого директору Закритого акціонерного товариства «Машинобудівна компанія»ОСОБА_5 було рекомендовано розробити заходи, щодо усунення виявлених в ході перевірки порушень та видати наказ щодо їх виконання. Цього ж дня інспектором праці ОСОБА_6 було винесено припис № 04-01-32/204-165 та було запропоновано директору Закритого акціонерного товариства «Машинобудівна компанія»ОСОБА_5 03 серпня 2009 року о 10 год. 00 хвл. з’явитися для складання протоколів по ч. 1 ст. 41 КУпАП. 28 липня 2009 року Державним департаментом нагляду за додержанням законодавства про працю Територіальною державною інспекцією праці у Дніпропетровській області надіслано Прокурору Дніпропетровській області подання в порядку ст. 94 КПК України за № 1538.

Отже, за таких обставин, суд вважає, що наказ відповідача № 125-К від 01 липня 2009 є незаконним і повинен бути скасованим, як такий, що суперечить вимогам ст. ст. 147, 149 КЗпП України, оскільки не доведено в діях позивача систематичного невиконання обов’язків, факту розголошення комерційної таємниці, також не доведено відповідачем факт порушення позивачем трудової дисципліни дисциплінарне стягнення застосовано до нього з порушенням процедури, від позивача не зажадали письмових пояснень перед застосуванням дисциплінарних стягнень.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 на роботі у Закритому акціонерному товаристві «Машинобудівна компанія»на посаді начальника відділу збуту.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

ОСОБА_3 зі ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

ОСОБА_3 довідки про доходи ЗАТ «Машинобудівна компанія»від 13 травня 2009 року за № 28 ОСОБА_1 за період з 01 травня 2008 року по 30 квітня 2009 року складає 4 400 грн. 00 коп. З жовтня 2008 року по квітень 2009 року нарахування заробітної плати не відбувалося.

З платіжної відомості № ВЗП-000010 за вересень 2008 року вбачається, що ОСОБА_1 отримав 04 листопада 2008 року в розмірі 820 грн. 25 коп.

ОСОБА_3 листа за № 1497 від 23 липня 2009 року Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області до перевірки не були надані документи, що вважаються за відсутні, які підтверджують виплату позивачу заробітної плати при звільнені, чим порушені вимоги ст. 116 КЗпП України.

ОСОБА_3 ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Тобто відповідальність підприємства у виді обов’язку виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку настає за умови наявності вини підприємства у несвоєчасному розрахунку.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац перший пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100).

ОСОБА_3 довідки про доходи ЗАТ «Машинобудівна компанія»від 13 травня 2009 року за № 28 нараховано заробітну плату ОСОБА_1 за серпень 2008 року 1 000 грн. 00 коп., за вересень 2008 року –1000 грн. 00 коп. Остання нарахована заробітна плата за останні два місяця складає 2 000 грн. 00 коп.

ОСОБА_3 Мінпраці від 30 вересня 2008 року № 10338/0/14-08/13 «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2008 рік»тривалість робочого часу у серпні 2008 року складає 20 робочих днів за вересень 2008 рік складає –22 робочих дні.

Оскільки позивачем фактично в серпні –вересні 2008 року було відпрацьовано 42 робочих днів, то середньоденний заробіток складає: 2 000/ 42 = 47,62 грн.

Оскільки з позивачем до теперішнього часу відповідач не розрахувався, то слід стягнути середній заробіток з наступного дня після звільнення (02 липня 2009 року) по день винесення рішення суду 23 грудня 2011 року, що складає 905 календарних дні, тому середній заробіток буде розрахований належним чином: 47 грн. 62 коп. х 905 календарних дні = 43096 грн. 10 коп.

ОСОБА_3 ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Що стосується індексу інфляції, то його розрахунок повідомляється ОСОБА_7 банку України, за даними Держкомстату України наступного місяця, який слідує за розрахунковим.

Індекс інфляції визначений:

у липні 2009 року –99,9 %; у серпні 2009 року –99,8 %; у вересні 2009 року -100,8 %; у жовтні 2009 року –100,9 %; у листопаді 2009 року -101,1 %; у грудні 2009 року - 100,9%;

у січні 2010 року -101,8%; у лютому 2010 року -101,9 %; у березні 2010 року -100,9; у квітні 2010 року - 99,7 %; у травні 2010 року - 99,4 %; у червні 2010 року –99, 6 %; у липні 2010 року –99,8 % ; у серпні 2010 року –101,2 %; у вересні 2010 року - 102,9 %; у жовтні 2010 року –100,5 %; у листопаді 2010 року -100,3 %; у грудні 2010 року - 100,8%;

у січні 2011 року -101,0%; у лютому 2011 року -100,9 %; у березні 2011 року -101,4; у квітні 2011 року - 101,3 %; у травні 2011 року - 100,8 %; у червні 2011 року –100, 4 %; у липні 2011 року –98,7 % ; у серпні 2011 року –99,6 %; у вересні 2011 року - 100,1 %; у жовтні 2011 року –100,0 %; у листопаді 2011 року -100,1 %.

Таким чином, відповідно до вищезазначеного сума індексу інфляції, згідно розрахунку позивача складає 4463 грн. 00 коп.

Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути невиплачену заробітну плату з урахуванням компенсації інфляційних в сумі 38 463 грн. 00 коп.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 15 000 грн. 00 коп., то вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_3 ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.. Обговорюючи питання про суму моральної шкоди, суд враховує ступінь і характер заподіяної шкоди, тривалість відчуваємих позивачем незручностей, з урахуванням вимог розумності і справедливості суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 500 гривень.

Таким чином з Закритого акціонерного товариства «Машинобудівна компанія»на користь ОСОБА_1 слід стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з дня звільнення по день винесення рішення суду з урахуванням компенсації інфляційних в сумі 38 463 грн. 00 коп., та відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 гривень, а всього 38 963 грн. 00 коп.

Отже, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір»від 08.07.2011 року з відповідача у дохід держави належить стягнути судовий збір у розмірі 389 грн. 63 коп.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.29, 40,47,116,117, 142, 148, 149, 233, 235, 237-1 КЗпП України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", 625 ЦК України, ст. ст. 10, 15, 59, 60, 81, 88, 209, 212-215, 224-226, 367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Машинобудівна компанія»про поновлення на роботі, про стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди –задовольнити частково.

Скасувати наказ Закритого акціонерного товариства «Машинобудівна компанія»№ 125-К від 01 липня 2009 року про звільнення ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 на роботі у Закритому акціонерному товаристві «Машинобудівна компанія»в посаді начальника відділу збуту.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Машинобудівна компанія»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з дня звільнення по день винесення рішення суду з урахуванням компенсації інфляційних в сумі 38 463 грн. 00 коп., та відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 гривень, а всього 38 963 (тридцять вісім тисяч дев’ятсот шістдесят три) грн. 00 коп.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Машинобудівна компанія» в дохід держави судовий збір в сумі 389 грн. 63 коп.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя                                                   О.О.Некрасов