2-3405/11

РІШЕННЯ

Іменем України

01 лютого 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді –Цукурова В.П.,

при секретарі –Кривошей Г.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»звернулось з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступні обставини.

31 серпня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №003-04067-310806.

Відповідно до п.1.1 даного договору позивач зобов’язався надати відповідачу кредит у сумі 1967,90 гривень на придбання певного майна/послуг на умовах, визначених договором, із остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів і комісійних по ньому не пізніше 27 лютого 2007 року.

Позивач зазначає, що він виконав свої обов’язки за договором в повному обсязі, проте відповідач порушив умови договору і має прострочену заборгованість перед банком.

Станом на 16 серпня 2011 року у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 2012,35 гривень, яка складається з заборгованості за сумою кредиту у розмірі 1645,91 гривень, відсотків по кредиту в сумі 41,40 гривень, заборгованості за комісіями у розмірі 325,04 гривень.

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору на загальну суму 2012,35 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Просив позов задовольнити. Щодо проведення звірки розрахунків, яку необхідно було провести за зобов’язанням суду, повідомив, що звірку не було проведено через відсутність такої можливості у банку.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що кредит було ним сплачено у повному обсязі ще у 2007 році. Заявив про пропуск позивачем строку позовної давності, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

31 серпня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №003-04067-310806 (а.с.6).

Відповідно до п.1.1 даного договору кредитор надає позичальнику грошові кошти у сумі 1967,90 гривень на умовах, визначених договором, із остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів і комісійних по ньому не пізніше 27 лютого 2007 року.

Згідно з п.2.1 договору кредит був наданий на придбання позичальником майна (послуг) та на оплату кредитору плати за надання кредиту відповідно до умов цього договору.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до накладної від 31 серпня 2006 року та меморіального ордеру №1412903 від 01 вересня 2006 року відповідачем ОСОБА_2 за кредитні кошти було отримано майно, а саме мобільний телефон NOKIA 7370, вартістю 1789 гривень (а.с.8, 12).

Проте, відповідно до ч.1,4 ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Так, позивач не надав суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором. Звірку розрахунків за зобов’язанням суду також проведено не було через відсутність такої можливості у банку.

На підставі наведеного суд приходить до висновку про те, що позивач не довів належним чином ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

          Крім того, статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

          Так, п.1.1 договору встановлено, що остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів і комісійних по ньому є 27 лютого 2007 року, а позивач звернувся до суду 22 вересня 2011 року, чим пропустив строк позовної давності, встановлений законом.

          Відповідно до ч.3,4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

          Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Однак, представник позивача не вважав строк позовної давності пропущеним, заяви про його поновлення з посиланням на поважність причин його пропуску не надав.

          Виходячи з викладеного, суд вважає необхідним застосувати наслідки спливу позовної давності на підставі відповідного клопотання, заявленого відповідачем, та відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підставі ст. ст. 14, 526, 626 ЦК України та керуючись ст. ст. 5, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором –відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Ворошиловський районний суд м.Донецька до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного          

суду м. Донецька                                                                                                      В.П. Цукуров