2-3697/11

№ 2-3697/11

РІШЕННЯ

Іменем України

07 лютого 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого –судді Цукурова В.П.,

при секретарі –Рябко Ю.В.,

за участю позивачки ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»про зобов‘язання провести доплату за період суміщення посад, стягнення відшкодування моральної шкоди, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»про зобов‘язання провести доплату за період суміщення посад та стягнення відшкодування моральної шкоди, посилаючись на наступне.

ОСОБА_1, працюючи на підприємстві СО ДПР НДІ «Теплоелектропроект»ПАТ «Донбасенерго»і будучи начальником кошторисного відділу згідно наказу від 31.12.2003 року № 155 була призначена головним інженером проекту на період виконання робіт з ВАТ «ЮЖНІІГІПРОГАЗ».

Про факт такого призначення також свідчить наказ від 29.12.2004 року № 116.

При цьому, з займаної раніше посади, а саме посади начальника СМО позивачка звільнена не була. Отже позивачка поєднувала дві посади, хоча заробітну плату продовжувала отримувати в розмірі одного окладу (за одну посаду).

Згідно з додатком № 1 до положення «Про оплату і стимулювання праці працівників ВАТ «Донбасенерго»на 2010 рік», а саме згідно з п. 1.1 Переліку доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників ВАТ «Донбасенерго», за суміщення професій (посад) - постійне виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором (посадовою інструкцією), додаткової в межах робочого часу за основною роботою, обумовленою конкретно роботи за іншою професією (посадою), передбаченої штатним розкладом, але не заповненою (вакантної), співробітникові виплачується доплата. Доплати одному працівнику максимальними розмірами не обмежуються і визначаються в межах економії за тарифними ставками (місячними окладами) або посадових окладів посад.

Однак позивачці в порушення цього положення доплати підприємством не виплачувалися.

За розрахунком позивачки, сума загальної заборгованості відповідача перед позивачем за період суміщення посад склала 105693 грн. 20 коп.

Крім того, внаслідок порушення відповідачем законних прав позивачці спричинено моральну шкоду, яка виразилася в душевних стражданнях, порушенні життєвих зв’язків. Моральну шкоду позивачка оцінює в 30000 гривень.

Посилаючись на ст.105 КЗпП України, позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь доплату за період суміщення посад в розмірі 105693,20 гривень, відшкодування моральної шкоди в розмірі 30000 гривень та судові витрати.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Просила позов задовольнити. Додатково пояснила, що наданий нею розрахунок суми позову є досить умовним.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

Позивачка ОСОБА_1 знаходилась в трудових правовідносинах з відповідачем з 09.11.1987 року.

01.11.1993 року наказом № 98-к позивачку переведено на посаду начальника кошторисного відділу.

Наказами ДПР НДІ «Теплоелектропроект»№ 155 від 31.12.2003 року та № 116 від 29.12.2004 року позивачка призначалась головним інженером проекту за договорами з ВАТ «Южніігіпрогаз».

У той же час, згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Державними будівельними нормами (ДБН А 2.2.-3-2004), які є обов’язковими для застосування юридичними та фізичними особами в галузі будівництва незалежно від форм власності, встановлено склад, порядок розробки, узгодження проектної документації на нове будівництво та реконструкцію будівель. Пунктом 2.8. даних норм визначено, що керівники юридичних осіб-проектувальників повинні призначати відповідними наказами головних інженерів проекту для об’єктів виробничого призначення на розроблення всіх стадій проектування.

Оскільки договорами з ВАТ «Южніігіпрогаз»передбачалося виконання тільки одного розділу проекту, а саме розробки для нього кошторисної документації, що не входить у компетенцію головних інженерів проекту, з метою виконання вищевказаних вимог пункту 2.8 ДБН А 2.2.-3-2004, головним інженером проекту була призначена позивачка, як головний фахівець з розробки кошторисної документації в ДПР НДІ «Теплоелектропроект».

При укладанні та поточному виконанні договорів з ВАТ «Южніігіпрогаз»позивачкою у робочий час виконувалась робота згідно її посадових обов’язків начальника кошторисного відділу. Підтвердженням розробки для ВАТ «Южніігіпрогаз»тільки кошторисної документації є накладні, за якими йому була передана ця документація, а також технічні завдання та листи ВАТ «Южніігіпрогаз»з проханням розробити кошторисну документацію. Вказані роботи були складовою частиною проектів, які розроблялись ВАТ «Южніігіпрогаз», і яке на кожний проект призначало уповноваженого головного інженера проекту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що посилання позивачки на те, що нею виконувалася додаткова робота за іншою професією, є недоведеними.

Позивачкою не доведено суду факту наявності заборгованості відповідача перед нею. Наведений позивачкою у позовній заяві розрахунок заборгованості, як вона сама пояснила суду, є досить умовним, отже не ґрунтується ані на законі, ані на договорі.

Судом не береться до уваги твердження позивачки про порушення відповідачем її прав, оскільки нею не було надано суду належних та допустимих доказів такого порушення.

Підставою для відповідальності за спричинену шкоду (збитки) згідно з нормами цивільного права є правопорушення, що складається з чотирьох елементів (склад), наявність яких є обов'язковою у сукупності: шкода, протиправна поведінка особи, що спричинила шкоду, причинний зв'язок між ними і вина.

Разом з тим, позовні вимоги позивачки про стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди не обґрунтовані, оскільки нею не доведено і порушення відповідачем її прав.

Тобто, позивачкою не доведено факт порушення відповідачем законодавства про працю.

На підставі наведеного суд вважає, що позивачка не довела належним чином ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Правових підстав для задоволення позову у суду немає.

У зв’язку з відмовою у задоволенні основних позовних вимог позивачки, не підлягають задоволенню й вимоги щодо стягнення з відповідача на її користь судових витрат.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»про зобов‘язання провести доплату за період суміщення посад необхідно відмовити повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 58-60, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»про зобов‘язання провести доплату за період суміщення посад, стягнення моральної шкоди –відмовити повністю.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Ворошиловський районний суд м. Донецька до апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду міста ОСОБА_3 Цукуров