2-1918/11

РІШЕННЯ

Іменем України

29 лютого 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого –судді Цукурова В.П.,

при секретарі –Кривошей Г.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної затопленням, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної затопленням, посилаючись на наступні обставини.

Він є власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 84а. Також у його користуванні знаходиться підвальне приміщення, розташоване за даною адресою, на підставі договору оренди.

01.02.2001 року між ним та КП «СЄЗ Ворошиловського району м. Донецька»був укладений договір про спільне користування та обслуговування будинку, у якому розташовані дані приміщення.

Відповідно до п.3.1 договору власник будинку зобов’язується обслуговувати житловий будинок та інженерні комунікації, які забезпечують нормальну експлуатацію житлового будинку відповідно до Правил та норм експлуатації житлових будинків.

12 липня 2007 року він повідомив Житлово-експлуатаційне управління про течію по стояку холодного водопостачання. У той же день сантехніком ЖЕУ була встановлена причина протікання, для усунення якої необхідний капітальний ремонт стояку холодного водопостачання, проте будь-які заходи для припинення протікання води вчинені не були.

16 липня 2007 року комісією у складі начальнику ЖЕУ, майстра-слюсаря та позивача був складений акт, яким зафіксовано факт затоплення приміщень за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 84а. Причиною залиття став прогнилий стояк холодного водопостачання.

Актом від 17 липня 2007 року комісією у складі начальника відділу КП «СЄЗ Ворошиловського району м. Донецька», майстра ЖЕУ та позивача було зафіксовано об’єм спричиненої шкоди. Актом санепідемстанції від 20.03.2009 року було зафіксовано факт зараження приміщення грибком.

Зазначає, що в результаті затоплення його майну було заподіяно значну шкоду. Вартість ремонтних робіт, необхідних для відновлення приміщень, за договором підряду №06/09 від 01.06.2009 року складає 161 454 гривень. Крім того, в результаті попадання вологи було зіпсовано оргтехніку на суму 23 845,01 гривень.

Приміщеннями він не користувався до весни 2009 року, проте сумлінно оплачував комунальні послуги та оренду плату, на що витратив 41 249,44 гривень.

Внаслідок пошкодження майна та позбавлення можливості ним користуватися позивачеві спричинено моральну шкоду, яка виразилася в душевних стражданнях, порушенні життєвих зв’язків. Моральну шкоду позивач оцінює в 55 000,55 гривень.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь відшкодування заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 226 548,45 гривень та 55 000,55 гривень в якості відшкодування моральної шкоди.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Пояснив, що позивач затоплені приміщення відремонтував власними силами та користується ними з 2009 року.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував. У задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником частини нежитлового приміщення площею 47,1 кв. м., яке знаходиться у будинку №84а по вул. Артема у м. Донецьку, придбаного за договором купівлі-продажу від 11.09.1996 року (т.1, а.с.6).

Також відповідно до Типового договору оренди нежитлового приміщення від 30.06.2002 року ОСОБА_3 є орендарем нежитлового підвального приміщення площею 25,0 кв. м., яке знаходиться у будинку №84а по вул. Артема у м. Донецьку (т.1, а.с.7-8). Розпорядженням Донецького міського голови від 16.09.2010 року №923 строк дії даного договору оренди було продовжено на 2 роки.

01.02.2001 року між позивачем та КП «СЄЗ Ворошиловського району м. Донецька»був укладений договір про спільне користування будинком та прибудинковою територією №698 (т.1, а.с.27-28).

Відповідно до п.3.1 даного договору власник будинку зобов’язується обслуговувати житловий будинок та інженерні комунікації, які забезпечують нормальну експлуатацію будинку відповідно до Правил та норм технічної експлуатації житлових будинків.

Пунктом 3.6 договору відповідач зобов’язаний проводити аварійне обслуговування будинку.

16 липня 2007 року комісією у складі начальнику ЖЕУ, майстра-слюсаря ЖЕУ та позивача ОСОБА_3 був складений акт, яким зафіксовано факт затоплення приміщень за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 84а. Відповідно до цього акту причиною затоплення став прогнилий стояк холодного водопостачання в перекритті між квартирою №84 та приміщенням, яке належить позивачу (т.1, а.с.25).

У судовому засіданні 27.05.2011 року свідок ОСОБА_4, який працював на час виникнення спірних правовідносин начальником ЖЕУ №3 та приймав участь у складанні даного акту, підтвердив вказані у акті обставини.

Актом від 17 липня 2007 року комісією у складі начальника відділу КП «СЄЗ Ворошиловського району м. Донецька», майстра ЖЕУ та позивача ОСОБА_3 було зафіксовано об’єм спричиненої шкоди (т.1, а.с.26).

Актом перевірки дотримання санітарного законодавства від 20 березня 2009 року було зафіксовано факт зараження затопленого приміщення грибком (т.1, а.с.24).

У той же час, ст.1166 Цивільного кодексу України, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відповідач - Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька»як балансоутримувач будинку і виконавець житлово-комунальних послуг за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Проте відповідач протягом розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтвердили факт належного утримання та технічного обслуговування ним у період виникнення спірних правовідносин внутрішньо-будинкових мереж у буд.№84а по вул. Артема у м. Донецьку та які б спростовували доводи позивача щодо вини відповідача у даному затопленні.

Таким чином, з обставин справи вбачається, що затоплення приміщень сталося з вини відповідача, який належним чином не забезпечив належне утримання будинку.

Стосовно відшкодування спричиненої затопленням матеріальної шкоди, суд зазначає наступне.

На підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди, позивачем надано суду договір підряду №06/09 від 01.06.2009 року (т.1, а.с.31-32). Відповідно до п.3.2. вказаного договору вартість договору може бути змінена у міжрозрахунковий період з урахуванням подорожчання витрат на енергоносії, матеріали, обладнання, заробітну плату, зміни об’ємів виконаних робіт за згодою сторін. Відповідно до п.3.3 договору орієнтовна вартість ремонтних робіт складає 161 454,00 гривень, в т.ч. ПДВ –26909,00 грн. Відповідно до п.3.4. договору оплата виконаних робіт здійснюється після підписання Акту прийому –здачі виконаних робіт.

При цьому судом встановлено, що даний договір не підписаний позивачем як замовником, а відповідно до ч.3 ст.639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Крім того, даним договором встановлено лише орієнтовну договірну ціну ремонтних робіт. Будь-яких належних та допустимих доказів щодо фактичного виконання передбачених договором робіт (акту прийому-здачі виконаних робіт тощо), а також щодо фактичної сплати вартості робіт позивачем суду надано не було.

Відповідно до акту обстеження від 01 червня 2009 року оргтехніка, що знаходилась у затопленому приміщенні, була пошкоджена в результаті попадання вологи (т.1, а.с.29-30). Проте позивачем не надано жодного допустимого та належного доказу на підтвердження розміру заподіяної пошкодженням техніки шкоди.

Так, відповідач в обґрунтування розміру збитків, заподіяної пошкодженням техніки, посилається на рахунок-фактуру №С1-0000303 від 25 червня 2009 року. Проте даний рахунок пред’явлений постачальником техніки ОСОБА_3 для оплати нової техніки через 2 роки після затоплення. Причинно-наслідкового зв'язку між затопленням та замовленням позивачем нової оргтехніки у судовому засіданні не встановлено. Жодного належного та допустимого доказу оплати ремонту техніки, пошкодженої затопленням, позивачем суду не надано.

Судом також не береться до уваги твердження позивача про заподіяння йому матеріальної шкоди у розмірі 41 249,44 гривень, сплачених в якості вартості комунальних послуг та орендної плати. Так, договором про спільне користування будинком та прибудинковою територією встановлено обов’язок позивача укладати договори з комунальними службами, здійснювати розрахунки з експлуатації будинку.

У той же час, на виконання ухвали Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27 травня 2011 року Донецьким науково-дослідницьким інститутом судових експертиз було проведено судову будівельно-технічну експертизу.

Відповідно до Висновку судової будівельно-технічної №2893/23 від 19 грудня 2011 року розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику вбудованого нежитлового приміщення у будинку №84а по вул. Артема у м. Донецька, при проведенні експертизи встановити не було можливим, оскільки на момент дослідження ремонтні роботи вже були проведені. Вартість ремонтно-будівельних робіт у підвальному приміщенні за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, буд. 84а, пов’язаних із затопленням, з урахуванням вартості матеріалів, аналогічним тим, що прийшли у непридатність, на момент проведення дослідження складає 11 160 гривень (т.2, а.с.95-96).

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що розмір матеріальної шкоди, завданої затопленням, у розмірі 11 160 гривень є обґрунтованим та доведеним, а вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з п.2 ч.3 ст.23 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 р. «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом на підставі позовних вимог, характеру дії особи, яка завдала шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню з урахуванням глибини моральних страждань позивача. Виходячи з принципу розумності та справедливості, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію моральної шкоди в розмірі 1500 гривень.

Виходячи з викладеного, суд вважає необхідним позовні вимоги ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої затопленням - задовольнити частково.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України пропорційно задоволених позовних вимог підлягає стягненню з відповідача судовий збір у сумі 120,10 гривень (111,60 гривень та 8,50 гривень) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої затопленням, –задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька»на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 11160 гривень, моральної шкоди у розмірі 1500 гривень, судові витрати у розмірі 240,10 гривень, а всього стягнути 12900 (дванадцять тисяч дев’ятсот) гривень 10 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Ворошиловський районний суд м. Донецька до апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного суду

м. Донецька                                           В.П. Цукуров