508/2515/12
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2012 року суддя Ворошиловського районного суду м. Донецька Цукуров В.П., розглянувши в порядку скороченого провадження справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної у м. Донецьку ради про стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до трьох років, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної у м. Донецьку ради про стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до трьох років, посилаючись на наступні обставини.
Позивачка є матір’ю ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження від 29 листопада 2010 року, актовий запис №535.
Позивачці було призначено виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
21 жовтня 2011 року позивачка звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної у м. Донецьку ради із заявою, в якій просила провести перерахунок та виплату недоотриманих коштів щомісячної допомоги по догляду за дитиною віком до трьох років за період з листопада 2010 року по дату подання заяви та проводити в подальшому виплату допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідач у листі від 03 листопада 2011 року №01/1-22-1352 пояснив, що для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, необхідно надати заяву, довідку про склад сім’ї, довідки про доходи кожного члена сім’ї та декларацію про доходи та майновий стан.
Позивачка просила суд зобов’язати відповідача усунути порушення та провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2 до досягнення нею трирічного віку та зобов’язати призначити щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Просила стягнути кошти, затрачені нею на правову допомогу у розмірі 400 грн. та судові витрати у сумі 32,19 грн.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення проти позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до свідоцтва про народження від 29 листопада 2010 року, актовий запис №535, позивачка є матір’ю ОСОБА_2.
Позивачка не працює, на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку, знаходиться на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення з 17 січня 2011 року по 17 січня 2013 року.
Згідно ст.95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до ч.2 ст.4 Бюджетного Кодексу України, при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет.
Державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується на підставі Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Виходячи із зазначеного, позивачці з 17.01.2011 року Управлінням праці і соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради призначено та нараховується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у повному розмірі.
У статті 102 Бюджетного Кодексу України написано, що видатки місцевих бюджетів, передбачених у підпункті «б»п. 4 ч. 1 ст. 89 Бюджетного Кодексу фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Конституційний Суд України в 2011 році не розглядав питання щодо визнання Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»неконституційним.
Таким чином, вимоги позивачки про стягнення на його користь недоплачених сум державної допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку за 2010-2013 роки є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Відповідно до п.20 ст.5 Закону України «Про судовий збір»органи праці та соціального захисту населення за подання позовів щодо призначення і виплати всіх видів державної соціальної допомоги, компенсації, виплат та доплат, установлених законодавством від сплати судового збору звільняються.
На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст.ст. 95, 96 Конституції України, ст. ст. 7, 49, 51, 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, Бюджетним Кодексом України, Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік», ст. 5 Закону України «Про судовий збір», Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», суд –
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2 до трьох років - відмовити.
В задоволенні позвоних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про стягнення затрачених сум на правову допомогу та судові витрати –відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з моменту отримання її копії.
Постанова надрукована у нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя Ворошиловського районного
суду м. Донецька В.П. Цукуров