2-4165/11

РІШЕННЯ

Іменем України

19 березня 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді –Цукурова В.П.,

при секретарі –Кривошей Г.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання строку перебування вкладу на депозитному рахунку в банку та сплату банком процентів за користування вкладом клієнта –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Комерційний банк «Надра»про визнання строку перебування вкладу на депозитному рахунку в банку та сплату банком процентів за користування вкладом клієнта, посилаючись на наступні обставини.

Між ним та ВАТ КБ «Надра»в особі відділення №20 м. Горлівка філії ВАТ КБ «Надра»Донецького РУ були укладені договори строкового банківського вкладу №449424 від 31.05.2008 року на суму 420 000 гривень, №750934 від 16.01.2009 року на суму 1 470 000 гривень, №751557 від 16.01.2009 року на суму 50 000 гривень, №760535 від 02.02.2009 року на суму 700 000 гривень.

Після спливу строку дії договорів строкового банківського вкладу, встановленого п.2.2 договорів вкладу, банк повинен був перерахувати грошові кошти на поточний рахунок вкладника, проте відповідач депозитні рахунки не закрив і залишив на них грошові кошти. Повернення вкладів банк зробив лише 31.12.2009 року шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок вкладника.

Зазначає, що відповідач зобов’язаний сплатити йому проценти за договорами банківського вкладу від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його списанню з вкладного рахунку. Тому заборгованість відповідача за процентами за договором вкладу №750934 від 16.01.2009 року на суму 1 470 000 гривень за період з 17.02.2009 року по 30.12.2009 року складає 283 848,15 гривень;

за договором вкладу №751557 від 16.01.2009 року на суму 50 000 гривень за період з 17.02.2009 року по 30.12.2009 року –9 654,70 гривень;

за договором вкладу №760535 від 02.02.2009 року на суму 700 000 гривень період з 05.03.2009 року по 30.12.2009 року –127 935,59 гривень;

за договором вкладу №449424 від 31.05.2008 року на суму 420 000 гривень за період з 01.06.2009 року по 30.12.2009 року - 43 745,34 гривень.

Позивач просив суд визнати строк перебування його банківських вкладів на депозитних рахунках з дня укладення відповідного договору вкладу по день повернення грошових коштів, а саме по 31 грудня 2009 року, а також стягнути з відповідача на його користь відсотки за договорами банківських вкладів за фактичне перебування його грошових коштів на рахунках відповідача.

У судовому засіданні позивач надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити. Пояснив, що банк виконав усі обов’язки за договорами строкових банківських вкладів, укладених з позивачем.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

Між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра», правонаступником прав та обов’язків якого є ПАТ КБ «Надра», в особі відділення №20 м. Горлівка філії ВАТ КБ «Надра»Донецького РУ були укладені договори строкового банківського вкладу №449424 від 31.05.2008 року на суму 420 000 гривень строком дії 12 місяців, №750934 від 16.01.2009 року на суму 1 470 000 гривень строком дії 1 місяць, №751557 від 16.01.2009 року на суму 50 000 гривень строком дії 1 місяць, №760535 від 02.02.2009 року на суму 700 000 гривень строком дії 1 місяць (а.с.10,12,14,16).

Відповідно до п.3.4.5 договорів банк зобов’язався повернути вкладнику його вклади за його вимогою в кінці терміну дії вкладу чи у випадках дострокового розірвання договору шляхом перерахування коштів на рахунок.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідачем листами вих. № 855 від 23.03.2009 року та вих.№1-7-6732 від 07.04.2009 року було повідомлено позивача про те, що для стабілізації роботи банку, захисту інтересів вкладників, кредиторів та забезпечення рівня ліквідності з 10 лютого 2009 року в ОСОБА_3 працює Тимчасова адміністрація, яку призначено Національним банком України згідно Постанови Правління НБУ №59 від 10.02.2009 року. Тому банк не має можливості задовольнити його вимогу щодо повернення коштів, які знаходяться на депозитному рахунку (а.с.18,19).

Відповідно до даної Постанови Правління Національного банку України №59 з 10.02.2009 року строком 6 місяців був введений мораторій на задоволення вимог клієнтів, який поширюється на зобов’язання ОСОБА_3. Протягом дії мораторію документи з вимогами щодо виконання зобов’язань банку, на які введено мораторій, а також ті, що надходять до банку чи територіального управління Національного банку, повертаються без виконання.

Згідно з ч.3 ст.85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»протягом дії мораторію забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до статті 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів міститься в статті 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.

Так, позивач просить суд визнати строк перебування його банківських вкладів на депозитних рахунках з дня укладення відповідного договору вкладу по день повернення грошових коштів.

Проте такого способу захисту стаття 16 Цивільного кодексу України не передбачає. З такої позовної вимоги не вбачається, яке порушене право просить захистити позивач. Не передбачено такого способу захисту ні будь-яким іншим законом, ні договором.

Позовні вимоги про стягнення відсотків за договорами вкладу також не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п.2.2 депозитних договорів встановлюється строк дії договору, протягом якого банк нараховує відсотки відповідно до процентної ставки, зазначеної у п.2.3 договору.

Так, відповідно до Звіту по депозитному рахунку №760535 на суму 700 000 гривень банком були нараховані відсотки за договором у сумі 10 615,07 гривень (а.с.47); відповідно до Звіту по депозитному рахунку №750934 на суму 1 470 000 гривень банком були нараховані відсотки за договором у сумі 24 768,50 гривень (а.с.48); відповідно до Звіту по депозитному рахунку №751557 на суму 50 000 гривень банком були нараховані відсотки за договором у сумі 842,47 гривень (а.с.49); відповідно до Звіту по депозитному рахунку №449424 на суму 420 000 гривень банком були нараховані відсотки за договором у сумі 71 115,72 гривень (а.с.50).

Будь-яких підстав для продовження нарахування відсотків після закінчення строку дії договору у разі неповернення суми вкладу у договорі не передбачено. Даний висновок суд підтверджується позицією Верховного суду України, викладеної в Узагальненнях судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин, від 07 жовтня 2010 року.

Посилання позивача на п.1.7 Постанови Правління НБУ №516 від 03.12.2003 року не береться судом до уваги, оскільки п.1.7 даної постанови передбачає нарахування відсотків від дня, наступного за днем надходження до банку грошових коштів або банківських металів, до дня, який передує поверненню грошових коштів або банківських металів вкладнику, якщо інше не передбачено договором.

Також судом не приймається посилання позивача на п.1.3 договору в обґрунтування своїх позовних вимог, оскільки даний пункт договору регулює відносини щодо закриття вкладного рахунку, а не щодо строку дії договору.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що правових підстав для задоволення позовних вимог у суду немає.

Виходячи з викладеного, необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Комерційний банк «Надра»про визнання строку перебування вкладу на депозитному рахунку в банку та сплату банком процентів за користування вкладом клієнта.

На підставі ст. ст. 15, 16, 526, 626 ЦК України, ст. ст. 2, 55, 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»та керуючись ст. ст. 5, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»про визнання строку перебування вкладу на депозитному рахунку в банку та сплату банком процентів за користування вкладом клієнта – відмовити повністю.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Ворошиловський районний суд м. Донецька до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька            В.П. Цукуров