Справа №2-3067/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.01.2012 місто Донецьк

Куйбишевський районний суд м. Донецька у складі:

          головуючого – судді Ларіонової Н.М.,

                    при секретарі Іванченко К.М.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача - адвоката ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Куйбишевської районної у м. Донецьку ради, третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду і просить визнати за нею право власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Калініна, буд. 250, в порядку набувальної давності після смерті ОСОБА_4, що помер 18.12.1994 року, мотивуючи тим, що на підставі договору на право забудови вільної земельної ділянки, виданого 10 січня 1947 року Відділом комунального господарства м. Сталіно, ОСОБА_4 належить домоволодіння, що розташоване за адресою: м. Донецьк, вул.. Калініна, буд. 250. Рішенням виконкому Куйбишевської районної ради народних депутатів м. Донецька від 25.04.1990 року затверджений акт прийому до експлуатації вищевказаного домоволодіння. З часу забудови будинку у ньому мешкала родина ОСОБА_4, що складалась з трьох осіб, а саме з ОСОБА_4, його дружини ОСОБА_5 (бабусі позивачки) та їх сина ОСОБА_6 (батько позивачки). 24.05.1974 року померла бабуся позивачки ОСОБА_5, що постійно мешкала у вказаному будинку. У 1981 році родина позивачки вселилась до спірного домоволодіння разом зі своєю родиною у якості членів сім’ї ОСОБА_4, у 1983 році позивачка разом з чоловіком зі згоди ОСОБА_4 збудували житловий будинок Б-1, оскільки будинок А-1 був ветхий, без фундаменту. 18.12.1994 року ОСОБА_4 помер. Після його смерті залишилось спадкове майно, що складалось з вказаного домоволодіння. Спадкоємців у ОСОБА_4М немає. Після його смерті у спірному домоволодінні залишилась мешкати позивачка з родиною. Позивачка несе усі витрати по утриманню будинків А-1 та Б-1. Таким чином, вважає, що набула право власності на вказані домоволодіння за набувальною давністю.

Позивачка у судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити у повному обсязі, вказала, що у вказаному домоволодінні вона разом з родиною мешкає з 1983 року, зі згоди ОСОБА_4 вона разом з чоловіком збудували житловий будинок Б-1, з ОСОБА_4 вони мешкали однією сім’єю, після його смерті вона несе всі витрати по утриманню будинків. Спадкоємців після смерті ОСОБА_4 не має. Збудовані домоволодіння були прийняті до експлуатації державної комісією райвиконкому при житті ОСОБА_4 за його заявою ще в квітні 1990 р., але не було зареєстровано в БТІ після цього, оскільки

Представник позивача – адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні вважала позов таким, що підлягає задоволенню, посилаючись на те, що у відповідності до ст. 344 ЦК України позивачка набула право власності за набувальною давністю.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог чинного законодавства, причини неявки суд не повідомив.

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні позов підтримав та вказав, що він разом з позивачкою перебуває у зареєстрованому шлюбі, у 1983 році переїхав разом з нею до спірного будинку, додав, що вони збудували новий будинок, несуть всі витрати по утриманню будинків, та постійно мешкають у спірному будинку з часу їх переїзду.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, допитавши свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, приходить до таких висновків.          

Відповідно до договору про право забудови вільної земельної ділянки від 10 січня 1947 року відділом комунального господарства м. Сталіно, ОСОБА_4М, належить домоволодіння, що розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Калініна, буд. 250.

Згідно акту прийому персональних документацій Куйбишевського районного виконавчого комітету ради народних депутатів м. донецька від 1990 року, оглянуте домоволодіння літ. А-1, що належить ОСОБА_4 та розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Калініна, буд. 250.

Рішенням Куйбишевської районної ради народних депутатів від 25.04.1990 року затверджений акт прийому до експлуатації будинків А-1 та Б-1 за адресою: м. Донецьк, вул. Калініна, буд. 250: житловий будинок А-1 житловою площею 38 м.кв, загальною 56,2 м.кв; житловий будинок Б-1, житловою площею 34,6 м.кв, загальною 56,3 м. кв.

Встановлено, що ОСОБА_4 перебував у цивільному шлюбі з ОСОБА_5, що є бабусею позивачки, та вони постійно мешкали у спірному будинку за адресою: м. Донецьк вул. Калініна, буд. 250.

Відповідно до копії домової книги за адресою: м. Донецьк, вул. Калініна, буд. 250, були зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

ОСОБА_5 померла 24.05.1974 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-НО № 427630, виданим 25.05.1974 року, яка постійно мешкала у м. Донецьку по вул. Калініна, буд. 250.

Встановлено, що у 1981 році сім’я позивачки вселилась до домоволодіння, за адресою: м. Донецьк, вул. Калініна, буд. 250, як члени сім’ї ОСОБА_4.

У судовому засіданні встановлено, що у 1983 році зі згоди ОСОБА_9 позивачка разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 збудували житловий будинок Б-1.

Згідно копії технічного паспорту на домоволодіння № 250 по вул. Калініна у м. Донецьку від 04.11.2011 року, на земельній ділянці за адресою: м. Донецьк, вул. Калініна, буд. 250, розташовані : житловий будинок літ. А-1, житловий будинок літ. Б-1, прибудова літ. б, ганок літ. б1, погреб літ. б2, сараї літ. Г, Д, Е, Ж, вбиральня літ. В, душ літ. К.

Рішенням виконкому Куйбишевської районної ради м.Донецька від 25.04.90 р. № 241/8, після розгляду заяви ОСОБА_9, затверджений акт прийому в експлуатацію будинків А-1 та Б-21 за адресою: м.Донецьк-60, вул.Калінінина, 250.

В судовому засіданні встановлено, що при своєму житті ОСОБА_9 не отримав у встановленому законом порядку свідоцтво про право власності на своє ім’я.

ОСОБА_4 помер 18.12.1994 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть І-НО № 012922, виданого 22.12.1994 року, що постійно мешкав за адресою: м. Донецьк, вул. Калініна, буд. 250, після його смерті залишилось спадкове майно, а саме, вказане домоволодіння.

Відповідно до повідомлення П’ятої донецької державної нотаріальної контори від 13.12.2011 року № 689/0116, після смерті ОСОБА_4, що помер 18.12.1994 року та ОСОБА_5, що померла 24.05.1974 року спадкові справи відсутні.

У відповідності до 346 п.11 ЦК України не попускається після смерті власника реєстрація правовстановлюючих документів на право власності.

Встановлено, що після смерті ОСОБА_4 у спірному домоволодінні залишились мешкати позивачка та її сім’я, яка складається з чотирьох осіб, позивачка несе всі витрати по утриманню спірних будинків, що підтверджується договорами про надання комунальних послуг на ім’я позивачки та копіями єдиних розрахункових книжок платежів за житлово – комунальні послуги та електроенергію.

Факт того, що позивачка разом з родиною мешкали як члени сім’ї ОСОБА_4 за адресою: м. Донецьк, вул. Калініна, буд. 250 з 1981 року також підтверджується поясненнями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, які підтвердили і факт безперервного проживання позивачки у вищевказаному домоволодінні і після смерті ОСОБА_4

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 344 ч. 1 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність).

В судовому засіданні встановлено, що позивачка постійно мешкала у домоволодінні № 250 по вул. Калініна у м. Донецьку разом з ОСОБА_4 та після його смерті, несе всі витрати пов’язані з утриманням домоволодіння, що підтверджується договорами про надання комунальних послуг та копіями єдиних розрахункових книжок на сплату комунальних послуг, тобто після смерті ОСОБА_4 володіє належним йому майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень, а саме п. 8 ЦК України, правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності ЦК України, тобто з 01.01.2001 р.

Таким чином, з вище викладеного вбачається, що позивачка відкрито, безперервно володіє домоволодіннями, що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Калініна, буд. 250, більше ніж десять років.

У зв’язку з вище викладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання за нею права власності на домоволодіння № 250 по вул. Калініна у м. Донецьку є такими, що засновані на законі та підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 319, 328, 344 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214-215, 226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Куйбишевської районної у м. Донецьку ради, третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності – задовольнити у повному обсязі.

Визначити за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Калініна, буд. 250, яке складається з: житлового будинку літ. А-1, житлового будинку літ. Б-1, прибудови літ. б, ганку літ. б1, погребу літ. б2, сараїв літ. Г, Д, Е, Ж, вбиральні літ. В, душу літ. К, в порядку набувальної давності.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Куйбишевський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Куйбишевського районного

          суду м. Донецька                                                                                Н.М. Ларіонова