2/0532/778/2012
Справа № 0532/1834/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А І Н И
05.04.2012 Ленінський районний суд м. Донецька в складі:
головуючої судді Данилюк О.С.
при секретарі Іншаковій О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Добробут»до ОСОБА_1 про стягнення боргу, –
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування своїх вимог зазначивши, що 30 грудня 2010 р. між Кредитною спілкою «Добробут»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 332/10С. Згідно умов вказаного договору, Кредитна спілка надала позичальнику кредит у розмірі 17 400 грн. Всупереч договірним зобов'язанням, в установлені графіком терміни позичальником не повернуто належні грошові кошти, в результаті чого сума кредиту не зменшувалась, а проценти нараховувались на фактичний залишок суми кредиту за кожний день користування кредитом. 26 січня 2012 року кредитодавець розірвав кредитний договір. Станом на 16 лютого 2012 року заборгованість ОСОБА_1 становить: за тілом кредиту 17 400 грн., за відсотками 7 024,85 грн., відсотки за порушення графіку сплати 8 275,73 грн., що в сумі складає 32 700,58 грн., які і просили стягнути з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Добробут», а також судовий збір у розмірі 327,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача надав аналогічні пояснення викладеним у позовній заяві, вимоги позовної заяви підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги позовної заяви визнав в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає що вимоги позивача законні і обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 509, 1054 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язується вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З матеріалів справи судом встановлено, що 30 грудня 2010 р. між сторонами було укладено кредитний договір № 332/10С (а.с.4 ).
Згідно з п.1.1. Договору, кредитна спілка надала позичальнику ОСОБА_1 кредит у розмірі 17 400 грн.
Відповідно до рекомендованого графіку платежів відповідач повинен був сплатити кредит та нараховані проценти до 30.06.2012 року. Розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитом передбачено п.3 Договору (а.с. 4).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Однак, всупереч договірним зобов'язанням, в установлені графіком та законом терміни відповідачем не повернуто належні грошові кошти, в результаті чого сума кредиту не зменшувалась, а проценти нараховувались на фактичний залишок суми кредиту за кожний день користування кредитом.
У зв'язку з порушенням зобов'язань по кредитному договору, відповідач має наступну заборгованість: за тілом кредиту 17 400 грн., за відсотками 7 024,85 грн., відсотки за порушення графіку сплати 8 275,73 грн., що в сумі складає 32 700,58 грн., що не заперечувалось сторонами у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Таким чином, з урахуванням наведених норм закону та встановлених обставин справи суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, що виникла у зв’язку з порушенням кредитного зобов’язання у розмірі 32 700,58 гривень.
Також суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на його користь судових витрат, які були понесені ним у зв'язку із зверненням до суду і розглядом цієї цивільної справи, по сплаті судового збору у розмірі 327,00 грн., що відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України, оскільки ці витрати, які підтверджені документально квитанцією залученою до матеріалів справи, є судовими витратами, які у разі задоволення позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Кредитної спілки «Добробут»до ОСОБА_1 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Добробут»заборгованість за Кредитним Договором № 332/10С від 30 грудня 2010 року у розмірі 32 700,58 грн., а також судовий збір у розмірі 327,00 гривень, а всього –33 027,58 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті.
Суддя: О. С. Данилюк