КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
20.01.09 р. № 2/214-08
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Чорногуза М. Г. (доповідач по справі),
суддів:
Жук Г. А.
Агрикової О.В.
секретар судового засідання Єрмак Л.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Кісільова Л.В. довіреність № 134 від 15 січня 2009 року,
від відповідача: Репнін Є.Ю довіреність № 05-82 від 10грудня 2008 року,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства “Росава”,
на рішення господарського суду Київської області від 30 жовтня 2008 року,
у справі № 2/214-08 (суддя Конюх О.В.),
за позовом Акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія”
до Закритого акціонерного товариства “Росава”, м. Біла Церква
про стягнення 594 559 грн. 37 коп.
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія»звернулося до господарського суду Київської області з позовом від 12.08.2008р. № 2005 до відповідача –закритого акціонерного товариства «Росава», м. Біла Церква, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по страховим платежам за грудень 2007р, січень та лютий 2008р. за договором страхування вантажів від 26.11.2003р. № 839-73/10 в сумі 532691,75 грн., збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 54080,57 грн. та три проценти річних в сумі 7787,05 грн., всього 594559,37 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.
Рішенням господарського суду Київської області від 30 жовтня 2008 року позов Акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” задоволено частково, присуджено до стягнення з ЗАТ “Росава” 532 691,75 грн. основного боргу, 50 871,12 грн. збитків, завданих інфляційними процесами, 7 787,05 грн. –3% річних, 5 913,50 грн. державного мита, 117,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з даним рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 30 жовтня 2008 року та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26 листопада 2008 року апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю представників сторін.
Розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 5 грудня 2008 року у зв’язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці, розгляд справи визначено здійснити колегії суддів у складі: головуючий суддя –Чорногуз М.Г., судді Жук Г.А., Агрикова О.В.
Про вказані обставини представників сторін було повідомлено на початку судового засідання. Відводів складу колегії суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, яка переглядає справу в апеляційному порядку, не заявлено
Представник Закритого акціонерного товариства “Росава”, у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати господарського суду Київської області від 30 жовтня 2008 року, у справі № 2/214-08 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Представник Акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на дію доповнення № 13 від 13.12.2006 р. до укладеного сторонами договору.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
За згодою присутніх представників сторін та у відповідності до ч. 2 ст. ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 20 січня 2009 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
26 листопада 2003 року між сторонами був укладений договір страхування вантажів № 839-73/10 (надалі –Генеральний договір) (т. І а.с. 10-11).
За умовами укладеного Генерального договору ЗАТ «Росава»(страхувальник) передає на страхування вантажі, які належать страхувальнику або страхуються ним за дорученням третіх осіб та перевозяться від і до будь-яких пунктів, а АТ «УПСК»(страховик) приймає на страхування зазначені вантажі та зобов’язується при настанні страхового випадку виплатити страхувальнику або за його заявою третій особі (вигодонабувачу), на користь якої було відвантажено вантаж, страхове відшкодування з метою компенсації завданого йому прямого фактичного збитку.
Відповідно до пункту 2.1. Генерального договору на кожну відправку вантажів згідно з заявою страхувальника укладається додаткова угода до цього Договору, в якій визначаються страхова сума, страховий тариф, платіж та франшиза.
Згідно пункту 2.6. Генерального договору страхувальник зобов’язаний сплатити страховий платіж шляхом перерахування суми зазначеної в Додатковій угоді на розрахунковий рахунок страховика не пізніше дати передачі вантажу до перевезення.
Доповненням № 13 від 13.12.2006 року пункт 2.6 Договору викладено в наступній редакції „Страхувальник зобов’язаний не пізніше 15 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок страховика частку страхового платежу, яка становить не менш 20 відсотків від запланованого на цей місяць страхового платежу. Остаточні розрахунки проводяться до 15 числа місяця, наступного за звітним, після підписання страховиком та страхувальником акту взаємозвірки, щодо отриманих страхових платежів згідно з укладеними додатковими угодами.” ( т. І а.с. 21)
В період з 01.12.2007 р. по 07.02.2008 р. АТ «УПСК»та ЗАТ «Росава»було укладено додаткові угоди до договору страхування вантажів від 26.11.2003р. № 839-73/10 № 10785, №№ 10808-10944, №№ 10945-10985, №№ 11176-11256, №№ 11257-11283 на загальну страхову суму 78030545,09 грн., що підтверджується додатками до Договору за відповідний період (т. І а.с. 124-128 та т. ІІ ). Зазначені додатки підписані страховиком –АТ «УПСК»та страхувальником –ЗАТ «Росава»та скріплені печатками.
Рішенням господарського суду Київської області у справі 2/256-08 від 23 грудня 2008 року, додаткові угоди не визнані недійсними.
Відповідно до розділу 2 укладених додаткових угод „Страхувальник зобов’язаний сплатити страховий платіж шляхом перерахування суми зазначеної в п.1.16 цієї угоди на розрахунковий рахунок страховика не пізніше дати передачі вантажу до перевезення.
У випадку перерахування страхового платежу частинами, страховик несе відповідальність пропорційно сумі страхового платежу, що надійшла на розрахунковий рахунок Страховика.
У випадку несплати страхового платежу в термін зазначений в даній угоді, вантаж вважається не застрахованим.”
Укладені додаткові угоди не суперечать чинному законодавству та фактично змінюють Доповнення № 13 від 13.12.2006 року до договору страхування і залишають редакцію п.2.6 Генерального договору в редакції 2003 року.
Статтею 983 ЦК України встановлено, що таким моментом укладення договору страхування є внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно ч.2 та 3 ст. 18 Закону України «Про страхування»„Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.
Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.”
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Позивач не надав документальних доказів в обґрунтування виникнення та наявності заборгованості по договорам страхування.
Отже відповідно до укладених додаткових угод в період 01.12.2007 р. по 07.02.2008 р. факту заборгованості по страхових платежах не може бути. Оскільки згідно укладених угод : або страхові платежі перераховані до передачі вантажу до перевезення, або у випадку несплати страхового платежу, вантаж вважається не застрахованим і відповідно договір страхування не укладеним.
Колегія суддів апеляційного суду виходить з того, що між сторонами на не було укладено договорів страхування, оскільки не відбулося перерахування коштів. За таких умов відповідно відсутня заборгованість відповідача період 01.12.2007 р. по 07.02.2008 р. по продукції відвантаженій відповідно до укладених додаткових угод.
При цьому ні акти звірки ні комісійні акти відвантаження продукції, ні страхові виплати по укладених раніше договорах не можуть бути доказом укладення договору страхування на кожну конкретну партію в період грудня 2006 та січня-лютого 2007 р.р.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 11 від 29 грудня 1976 року „Про судове рішення” (Із змінами і доповненнями): „Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.”
Господарським судом Київської області при прийнятті рішення у справі не виконано вимог викладених вище. У зв’язку з чим місцевий суд визнав встановленими обставини які не доведені позивачем і не підтверджуються матеріалами справи тому відповідно прийшов до помилкового висновку, щодо задоволення позову.
З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства “Росава” підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 30 жовтня 2008 року необхідно скасувати у зв’язку із невідповідністю висновків обставинам справи, та прийняти нове рішення, яким відмовити Акціонерному товариству “Українська пожежно-страхова компанія” в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 99, 101-102, п. 2 ст. 103, п.2 та п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Росава” на рішення господарського суду Київської області від 30 жовтня 2008 року по справі № 2/214-08 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Київської області від 30 жовтня 2008 року по справі № 2/214-08 скасувати.
Прийняти нове рішення. В задоволенні позову –відмовити.
3. Стягнути з Акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” (м. Київ, вул. Фрунзе, 40 код 20602681) на користь Закритого акціонерного товариства “Росава” (м. Біла Церква, вул. Леваневського, 91 код 30253385) - відшкодування державного мита сплаченого за розгляд справи в Київському міжобласному апеляційному господарського суді в сумі 2972 грн. 80 коп.
4. Доручити господарському суду Київської області видати відповідний наказ.
5. Справу № 2/214-08 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя: Чорногуз М. Г.
Судді:
Жук Г. А.
Агрикова О.В.
Дата відправки 21.01.09