Справа № 2/542/522/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.04.2012 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі: головуючого –судді Пивоварової Ю.О., при секретарі Клімовій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Пролетарської районної в м. Донецьку ради, КП "БТІ м. Донецька", ОСОБА_3 про визнання угоди недійсною та визнання права власності на частину домоволодіння,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання угоди недійсною та визнання права власності на частину домоволодіння, вказавши, що вона перебувала у шлюбу з відповідачем. З 2004 року шлюб розірвано, однак сторони продовжували мешкати сумісно однією родиною. Від шлюбу мають неповнолітнього сина –ОСОБА_2 Тєймура Гачаєвича, ІНФОРМАЦІЯ_1. Під час сумісного проживання сторони були зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_2. В травні 2004 року вищезазначена квартира була приватизована, та кожному було надано по 1\3 частки квартири. Того ж року було прийнято рішення про продаж квартири АДРЕСА_1 та купівлі будинку № 13 по вул. Житкова в м. Донецьку. Цією справою особисто займався відповідач, однак згодом стало відомо, що відповідач в супереч діючого законодавства придбав будинок одноособово та є його власником, при цьому порушивши інтереси його неповнолітньої дитини, яка проживала разом з ним протягом шести років. В зв’язку з чим, позивач просить визнати договір купівлі-продажу будинку недійсним та визнати за ОСОБА_2 Тєймуром Гачаєвичем, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/3 частину будинку, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Житкова, 13.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяви, позовні вимоги просили задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги визнали частково та пояснили, що після продажу квартири за адресою: м. Донецьк, вул.. Нижньоярська, 8\6 шлюбні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були припинені, однак із неповнолітнім сином він продовжував спілкуватися, іноді син проживав у нього в будинку за адресою: м. Донецьк, вул.. Житкова, 13. Оскільки перед покупкою будинку йшли тривалі судові тяганини, він не придав уваги рішенню виконкому про те, що під час оформлення будинку необхідно було врахувати права дитини. На теперішній час він не заперечує проти того, щоб на його сина було оформлено 1\3 частина права власності у будинку. Однак вважає, що його колишня дружина не має права на цей будинок взагалі, оскільки вони не проживали однією родиною на час придбання будинку.
Треті особи - Орган опіки та піклування Пролетарської районної в м. Донецьку ради та КП "БТІ м. Донецька" надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечували.
Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з»явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, вислухавши пояснення позивача та її представника, відповідача та його представника, з‘ясувавши позиції третіх осіб, заслухавши пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що сторони 13.12.1997 року уклали шлюб, який було розірвано 14.11.2003 року на підставі рішення Пролетарського районного суду м. Донецька. (а.с. 41). На даний час позивачка ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з 01.10.2011 року –дошлюбне прізвище ОСОБА_2 (а.с. 12).
Від шлюбу мають сина - ОСОБА_2 Тєймура Гачаєвича, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком дитини є ОСОБА_2. (а.с.6)
Згідно з копії свідоцтва про право власності на квартиру №2874 від 27.05.2004 року квартира АДРЕСА_2 була приватизована та належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 –1/3 частки, ОСОБА_6 –1/3 частки, ОСОБА_6 Тєймуру Гачаєвичу –1/3 частки. (а.с. 82, 84-85)
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 29.11.2004 року № 4318, дана квартира була продана ОСОБА_2, ОСОБА_6, які діяли також в інтересах та від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_7 (а.с. 25).
Як вбачається з копії рішення виконкому Пролетарської районної у м. Донецьку ради від 10.11.2004 року № 668\2 (а.с.87) ОСОБА_2 було надано дозвіл на укладення договору купівлі-продажу приватизованої квартири АДРЕСА_3 від імені неповнолітнього сина ОСОБА_7 Гачаєвича, ІНФОРМАЦІЯ_3, за умови придбання будинку № 13 по вул.. Житкова та включення у договір купівлі-продажу неповнолітнього.
Однак, згідно договору купівлі-продажу будинку № 13 по вул. Житкова в м. Донецьку від 20.05.2006 року № 1839, даний будинок було придбано ОСОБА_2 особисто. При цьому житлові права та інтереси неповнолітньої дитини враховані не були (а.с 41,50).
В той же час відповідно п. 6 ст. 203 Цивільного Кодексу України України правочин, що вчиняється батьками, не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи не працездатних дітей.
Відповідно до ст. 321 Цивільного Кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього право чи обмежений у його здійсненні.
Також статею 17 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та / або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов‘язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов‘язання.
Як пояснив у судовому засіданні відповідач ОСОБА_2, він не придав уваги зазначеному вище рішенню виконкому, вважав, що реєстрація дитини у його будинку надає його всі житлові права, передбачені законом.
Допитаний у судовому засіданні у якості свідка приватний нотаріус ОСОБА_8 пояснив, що дійсно він посвідчував обидва договори купівлі-продажу як квартири, так і житлового будинку. Під час відчуження квартири за адресою: м. Донецьк, вул.. Нижньоярська, 8\6 ОСОБА_2 мали при собі дозвіл органу опіки на продаж квартири від імені неповнолітньої дитини. Зазначений договір посвідчувався у 2004 році. У травні 2006 року до нього прийшов ОСОБА_2 із продавцем будинку за адресою: м. Донецьк, вул.. Житкова, 13, та повідомив про те, що у шлюбі не перебуває, придбає будинок для власних потреб. Про те, що у нього є неповнолітня дитина не говорив, а він у зв»язку зі спливом значного проміжку часу між угодами не пам»ятав про те, що будинок повинен бути оформлений і на повнолітню дитину в тому числі та посвідчив договір.
Таким чином, оцінюючи наведені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не були враховані інтереси ОСОБА_2 Тєймура Гачаєвича, ІНФОРМАЦІЯ_1, під час придбання будинку № 13 по вул. Житкова в м. Донецьку, що підтверджується в тому числі рішенням виконкому Пролетарської районної у м. Донецьку ради, та було визнано відповідачем у судовому засіданні, тому суд вважає за необхідне визнати договір купівлі-продажу будинку № 13 по вул. Житкова в м. Донецьку від 20.05.2006 року № 1839 укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 частково недійсним та визнати за неповнолітнім ОСОБА_2 Тєймуром Гачаєвичем, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/3 частину домоволодіння за адресою: м. Донецьк, вул. Житкова, 13.
На підставі викладеного, керуючись, ст. 202, 215,216,224,321,369 Цивільного Кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», ст. 10, 11, 60, 209, 213-215 ЦПК України, суд-
В И РІ Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди недійсною та визнання права власності на частину домоволодіння задовольнити частково.
Визнати частково недійним договір купівлі-продажу домоволодіння за адресою: м. Донецьк, вул., Житкова, 13, укладений 20 травня 2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Визнати за неповнолітнім ОСОБА_7 Гачаєвичем, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1\3 частину домоволодіння за адресою: м. Донецьк, вул.. Житкова, 13.
Після набрання рішенням суду законної чинності зняти арешт з домоволодіння за адресою: м. Донецьк, вул.. Житкова, 13.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: Ю.О.Пивоварова