"08" червня 2012 р. Справа № 2-60/11

Справа № 2-21/ 2012 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 червня 2012 р. Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Божок С.К.

при секретарі –Багінській Л.П., Грищенко К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи : орган опіки та піклування Старопетрівської сільської ради , КП «Вишгородське БТІ», приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування , застосування наслідків недійсності договору, зобов»язання вчинити певні дії.

                                         встановив :

Позивач в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору дарування недійсним на підставі ст.. 226, 215 ЦК України, визнання права власності, зобов»язання вчинити певні дії . Обгрунтовуючи свої вимоги наступним : 26 вересня 2008 р. між ОСОБА_2 та відповідачем укладений договір дарування житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою с. Старі Петрівці вул.. Поповича, 40 Вишгородського району. Рішенням Вишгородського районного суду від 03.09.2009 р. ОСОБА_2 визнана недієздатною станом на серпень 2008 р. Рішенням виконавчого комітету Старопетрівської сільської ради від 30.07.2009 р. № 70 опікуном над ОСОБА_2 призначено її дочку ОСОБА_1 На підставі ст.. 226 ЦК України даний правочин є нікчемним. Правовим наслідком нікчемного правочину є визнання права власності на житловий будинок.

В ході судового розгляду справи представник позивача, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, неодноразово уточнював та доповнював позовні вимоги та остаточно просив : визнати недійсним договір дарування , застосувати наслідки недійсності договору , зобов»язати вчинити певні дії. Свої доводи обґрунтовував тим, що згідно рішення Вишгородського районного суду від 12 травня 2011 р., яке набрало чинності 22 березня 2012 р. згідно ухвали Апеляційного суду Київської області , ОСОБА_2 визнана недієздатною з серпня 2008 р. , ОСОБА_1 призначена опікуном над ОСОБА_2 Тобто , в момент вчинення правочину : договору дарування 26 вересня 2008 р., укладеного між ОСОБА_2 та відповідачем , ОСОБА_2 не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Даний правочин є недійсним. У разі недійсності правочину кожна сторона зобов»язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Просив зобов»язати КП «Вишгородське бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності на житловий будинок з надвірними будівлями , що знаходиться за адресою с. Старі Петрівці вул.. Поповича, 40 за ОСОБА_2, стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Відповідач у судовому засіданні заперечувала проти заявлених позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти заявлених позовних вимог у повному обсязі, стверджуючи, що будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у момент укладання договору дарування 26 вересня 2008 р. ОСОБА_2.О. не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, позивачем не надано. Перебування у момент вчинення правочину у такому стані, що суттєво впливав на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не є законною підставою для визнання договору дарування недійсним. Приватний нотаріус ОСОБА_4 в письмових поясненнях зазначає, що вона встановила дієздатність ОСОБА_2 шляхом співбесіди з ОСОБА_2 про що написано в договорі дарування. ОСОБА_1 визнана опікуном над ОСОБА_2 з 22 березня 2012 р. , позовну заяву, як опікун, ОСОБА_1 з 22.03.2012 р. не подавала, а тому позов повинен бути залишений без розгляду відповідно до вимог ст.. 207 ЦПК України, оскільки поданий особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Представник третьої особи : орган опіки та піклування Старопетрівської сільської ради Вишгородського району в судове засідання не з»явився. Про день, час, місце слухання справи повідомлений у встановленому порядку. Надав суду листа щодо розгляду справи за відсутності їх представника, проти позову не заперечують.

Представник третьої особи : КП «Вишгородське БТІ « в судове засідання не з»явився. Про день, час , місце слухання справи повідомлений у встановленому порядку. Причини неявки суду невідомі.

3-тя особа : приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилася. Про день, час , слухання справи повідомлена у встановленому порядку. Надала суду письмові пояснення, з яких вбачається, що до нотаріального посвідчення правочину : договору дарування житлового будинку нею здійснена обов»язкова перевірка дієздатності сторін правочину під час бесіди з особами, які звернулися за посвідченням правочину; були встановлені дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину шляхом встановлення однакового розуміння сторонами значення , умов правочину та його правових наслідків для кожного із сторін; текст договору правочину був прочитаний сторонам та кожна сторона виявила бажання укласти саме такий договір, про що свідчать особисті підписи на правочині. Просить розглянути справи за її відсутності.

За таких обставин, з урахуванням думки учасників судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників вищезазначених третіх осіб , на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши доводи , заперечення сторін щодо заявлених вимог , вивчивши письмові матеріали справи , дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що 26 вересня 2008 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договір дарування, згідно якого ОСОБА_2 подарувала останній житловий будинок з надвірними будівлями,що знаходиться за адресою с. Старі Петрівці вул.. Поповича, 40 Вишгородського району Київської області. Договір дарування укладений у письмовій формі, нотаріально посвідчений ( а.с. 5 т. 1 ) .

Однією з загальних вимог , додержання яких є необхідним для чинності правочину, закріплених у статті 203 ЦК України, є вимоги про те, що особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнана недієздатною з серпня 2008 р.

Дана обставина підтверджується рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 12 травня 2011 р., яке є чинним з 22 березня 2012 р. згідно ухвали Апеляційного суду Київської області ( а.с. 228, 237 т. 1 ). Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України зазначена обставина не підлягає доказуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п»ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Тобто, в момент укладення договору дарування 26 вересня 2008 р. ОСОБА_2 не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності внаслідок того, що вона не здатна була усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними ( є недієздатною ) .

Суд дійшов висновку про те, що договір дарування, укладений 26 вересня 2008 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є недійсним. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов»язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Судом встановлено, що відповідно до договору дарування від 26 вересня 2008 р. відповідач прийняла в дар житловий будинок з надвірними будівлями , що знаходиться за адресою с. Старі Петрівці вул.. Поповича, 40 Вишгородського району Київської області ( а.с. 5 т. 1 ) .Зазначена обставина не заперечувалася і відповідачем у судовому засіданні.

Виходячи з правових наслідків недійсності правочину, зазначених у ч. 1 ст. 216 ЦК України, відповідач зобов»язана повернути у власність ОСОБА_2 вищезазначений житловий будинок з надвірними будівлями.

Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Представник позивача в судовому засіданні довів, що ОСОБА_2 в момент вчинення оспорюваного правочину не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тобто є недієздатною, та не мала права вчиняти будь-які правочини.

Відповідач, представник відповідача суду не довели, що оспорюваний договір дарування укладений згідно вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, наявності повної цивільної дієздатності ОСОБА_2 Доводи представника відповідача про те, що перебування ОСОБА_2 у момент вчинення правочину у такому стані, що суттєво впливав на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними не є законною підставою для визнання договору дарування недійсним є безпідставними, оскільки ОСОБА_2 визнана недієздатною з серпня 2008 р. згідно рішення суду від 12 травня 2011 р. і дана обставина не підлягає доказуванню відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України , а однією з умов, необхідною для чинності правочину, є наявність необхідного обсягу цивільної дієздатності : повної цивільної дієздатності ОСОБА_2

Письмові пояснення приватного нотаріуса ОСОБА_4 суд оцінює у сукупності та взаємозв»язку з іншими доказами .

Доводи представника відповідача щодо відсутності у позивача ОСОБА_1 повноважень на ведення справи і на підставі ст.. 207 ЦПК України позовна заява повинна бути залишена без розгляду безпідставні та спростовуються тим, що позивач ОСОБА_1, пред»являючи позов у жовтні 2009 р. в інтересах ОСОБА_2, діяла як опікун останньої на підставі рішення виконавчого комітету Старопетрівської сільської ради № 70 від 30.07.2009 р. , яким її призначено опікуном над ОСОБА_2 ( а.с. 9 т. 1 ).

Позивач просить зобов»язати КП « Вишгородське бюро технічної інвентаризації»зареєструвати право власності на житловий будинок з надвірними будівлями , що знаходиться за адресою с. Старі Петрівці вул.. Поповича, 40 Вишгородського району за ОСОБА_2

Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України суду не доведено, що право ОСОБА_2 в інтересах якої виступає ОСОБА_1 , порушено чи невизнано щодо реєстрації права власності на вищезазначений житловий будинок . Крім того, КП «Вишгородське БТІ «є третьою особою у справі , а не відповідачем. Позивач не ставив перед судом питання щодо залучення до участі у справі в якості співвідповідача КП «Вишгородське БТІ «.

Позивач просить стягнути з відповідача понесені та документально підтверджені судові витрати : судовий збір у розмірі 878,66 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи у розмірі 120 грн. Відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Суду не доведено, що відповідач має пільги щодо сплати судового збору відповідно до вимог ст.. 5 Закону України « Про судовий збір «.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 209, 212, 213, 215, 88 ЦПК України , ст.16, 215, 216, 225 ЦК України, суд

                                Вирішив :

Позовні вимоги задовільнити частково.

Визнати недійсним договір дарування від 26 вересня 2008 р. , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 4910.

Застосувати наслідки недійсності договору дарування від 26 вересня 2008 р. , укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( зареєстрованого в реєстрі за № 4910 ) , а саме : зобов»язати ОСОБА_3 повернути у власність ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою : Київська область Вишгородський район с. Старі Петрівці вул.. Поповича, 40 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати : судовий збір у розмірі 878,66 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього стягнути 998, 66 грн. ( дев»ятсот дев»яносто вісім грн.. 66 коп. )

У задоволенні позовних вимог в частині : зобов»язати КП «Вишгородське бюро технічної інвентаризації «зареєструвати право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою : Київська область Вишгородський район с. Старі Петрівці вул.. Поповича, 40 за ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя