П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 24.09.2008 р.                                                                                                     № 15/2 

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі Дєєві М.В., за участю представників :

позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва звернулася до суду з позовом про скасування припинення) державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач з лютого 2006 року не подає до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва звітність про фінансово-господарську діяльність, чим порушив вимоги статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»25 червня 1991 року № 1251-XII відповідно до якої передбачено обов'язки платників податків і зборів (обов'язкових платежів) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів  (обов'язкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з пунктом 2 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15 травня 2003 року                № 755-IV неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

У зв'язку з цим, позивач просить припинити підприємницьку діяльність відповідача.

Відповідач у судовому засіданні не визнав позовні вимоги та просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись не те, що останній не мав необхідного часу для подання податкових декларацій та документів фінансової звітності відповідно до закону.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1) зареєстрований Святошинською районною в  м. Києві державною адміністрацією як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа  9 червня 2004 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за  НОМЕР_2. Державною податковою інспекцією взятий на облік 9 червня 2004 року. З лютого 2006 року відповідач не подає  органам державної податкової служби документів податкової та фінансової звітності.

Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно зі статті 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.

Пунктом 2 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону визначено як підставу для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Згідно з частиною 1 статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації або ліквідації за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб -засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, за рішенням суду. Відповідно до частини 6 зазначеної статті, частини 2 статті 247  Господарського кодексу України суб'єкт господарювання ліквідується у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Положенням пункту 17 частини 1 статті 11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(зі змінами та доповненнями) встановлено, що органи  державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно довідки Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 1 листопада   2007 року № 5100/9/17-228 відповідач не звітує з лютого 2006 року, заборгованості по сплаті податків не має.

З урахуванням наведених норм, а також того, що відповідач не подавав до державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності більше одного року; вказані дії порушують встановлені законодавчими актами правила здійснення господарської діяльності та є підставою для припинення такого суб'єкта господарювання шляхом скасування його державної реєстрації; враховуючи право органів державної податкової служби звертатися до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, вважає позовні вимоги обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, та 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.  Позов задовольнити.

2. Припинити підприємницьку діяльність суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1) зареєстрований Святошинською районною в     м. Києві державною адміністрацією 9 червня 2004 року.

3. Постанову надіслати державному реєстратору Святошинського району міста Києва для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення та для здійснення заходів з припинення підприємницької діяльності фізичної особи у встановленому законом порядку.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

   Суддя                                                                                       А.С. Мазур