П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 29.10.2008 р.                                                                                                     № 15/315 

        Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді            Мазур А.С. розглянувши в порядку письмового провадження  адміністративну справу

          ВСТАНОВИВ:

Оболонське РУ ГУМВС України в м. Києві звернулося до суду із адміністративним позовом про видворення з України громадянина Узбекистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року  народження, обґрунтувавши позовні вимоги тим, що відповідач прибув в Україну у серпні 2008 року, перетнувши державний кордон через КПП "Козача Лопань". Приймаючої сторони в Україні не має, законного джерела надходження коштів для існування в Україні не має. Був затриманий у          м. Києві працівниками відділу ГІРФО Оболонського РУГУ МВС України в  м. Києві. Від виїзду після прийняття рішення Оболонським РУ ГУМВС України від 6 жовтня 2008 року про його видворення в адміністративному порядку та заборону в'їзду на територію України терміном на 5 років ухиляється.

Враховуючи те, що до суду надійшли письмові заяви позивача і відповідача з проханням розглянути справу за їх відсутності, суд, на підставі пунктів 2, 3 частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження без участі сторін на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Громадянин Узбекистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року  народження прибув в Україну 14.08.2008 року, перетнувши державний кордон через КПП "Козача Лопань" на запрошення своїх співвітчизників з приватною метою. В результаті проведення заходів по відпрацюванню території району працівниками відділу ГІРФО  Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві було виявлено, що громадянин Узбекистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року  народження, перебував на території України з порушенням діючого законодавства. Приймаючої сторони та законного джерела надходження коштів для існування в Україні не має, постійного місця проживання та родичів в Україні не має.  Особу останнього встановлено Оболонським РУ ГУМВС України, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією паспорту відповідача.

На підставі вказаної перевірки 6 жовтня 2008 року Оболонським РУ ГУМВС України було прийняте рішення про видворення відповідача в адміністративному порядку до 14 жовтня 2008 року та заборону його в'їзду на територію України терміном на 5 років.

18 жовтня 2008 року працівниками відділу ГІРФО Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві було встановлено, що відповідач зобов'язання про повернення на батьківщину не виконав, знаходився на території України без відповідних документів, що дають дозвіл іноземцям проживати в Україні, чим порушив правила перебування в Україні. У результаті чого 18 жовтня 2008 року було складено протокол про скоєння відповідачем адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 22 жовтня    2008 року відповідач притягнутий до адміністративної відповідальності і до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн. на користь держави.

Відповідно до частини 5 статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.

Ураховуючи наведене, суд доходить висновку про необхідність примусового видворення з території України громадянина Узбекистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

У відповідності до пункту 3 частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне звернути постанову до негайного виконання.

           Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 161-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Видворити громадянина Узбекистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження  за межі України в примусовому порядку.

3.          Дана постанова є підставою для реалізації органом внутрішніх справ можливості щодо затримання іноземця з метою направлення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на період, необхідний для підготовки його видворення за межі України у примусовому порядку згідно ч. 5 ст. 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"

4.          Звернути постанову до негайного виконання.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

   Суддя                                                                                           А.С. Мазур