Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді - Шимківа С.С.

суддів: - Хилевича С.В., Собіни І.М.,

секретар судового засідання - Пиляй І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кредобанк" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 квітня 2014 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Кредобанк", ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 03 квітня 2014 року позов ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Кредобанк", ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим задоволено у повному обсязі.

Визнано зобов'язання за договором поруки № 192-07/4 від 26 липня 2007 року, укладеним між відкритим акціонерним товариством "Кредобанк", ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - припиненим.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Кредобанк", ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, солідарно, судові витрати по справі, а саме: судовий збір в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

Вважаючи рішення суду таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ПАТ "Кредобанк" оскаржило його в апеляційному порядку.

Вказує, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Зазначає, що повідомлення № 17-720-1/08 від 16 травня 2008 року, у якому банк повідомив позичальника про зміну процентної ставки та необхідність у зв'язку з цим з'явитися протягом 10 днів до банку для укладення додаткового договору до кредитного, не є вимогою в розумінні п. 4.9-4.10 кредитного договору.

Додає, що пунктом 4.6. договору поруки, який укладений 26.07.2007 року між

______________________________________________________________________________________________________________________Справа № 569/7106/13-ц Головуючий в суді І інстанції - Рогозін С.В.

Провадження № 22-ц/787/2416/2014 Суддя-доповідач - Шимків С.С.

ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ВАТ "Кредобанк", встановлено, що цей договір припиняється за спливом трьохрічного терміну від дня настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором № 192-07 від 26.07.2007 року.

Вказує, що строк настання виконання основного зобов'язання за кредитним договором № 192-07 від 26.07.2007 року встановлений п. 2.1 цього договору, а саме до 25 липня 2022 року. Відтак, саме з 25 липня 2022 року слід відраховувати трьохрічний термін для припинення договору поруки.

Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ПАТ "Кредобанк", ОСОБА_4 у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що термін виконання ОСОБА_4 основного зобов'язання настав у травні 2008 року, оскільки ПАТ "Кредобанк" надіслав позивачу повідомлення № 17-720-1/08 від 16 травня 2008 року, яким повідомило його про зміну процентної ставки, що тягне за собою наслідки, передбачені п.п.3.8-3.9. кредитного договору № 192-07, а також відповідно, до п. 4.9 кредитного договору, дострокове повернення кредиту, процентів, комісії та інших належних до сплати платежів за цим договором. У зв"язку з цим, оскільки термін виконання основного зобов'язання настав у травні 2008 року, спірний договір поруки припинився у травні 2012 року, по спливу 3-х років від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Погодитися у повному обсязі з таким висновком місцевого суду колегія суддів апеляційного суду не може, оскільки воно не відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що 26 липня 2007 року між ВАТ "Кредобанк" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 192-07, відповідно до якого ВАТ "Кредобанк" надало ОСОБА_4 кредит у сумі 890000,00 (вісімсот дев'яносто тисяч) євро на термін до 25 липня 2022 року.

На забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору, між ВАТ "Кредобанк", ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено 26 липня 2007 року договір поруки № 192-07/4, за яким ОСОБА_3 поручається перед ВАТ "Кредобанк" за виконання ОСОБА_4 зобов'язань у повному обсязі (повернення кредиту, сплати відсотків та комісій за користування кредитом, штрафних санкцій) за кредитним договором № 192-07 від 26 липня 2007 року.

Пунктом 4.6 вищезазначеного договору поруки визначено, що договір поруки припиняється за спливом трьохрічного терміну від дня настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором.

З матеріалів справи вбачається, що публічне акціонерне товариство "Кредобанк" є правонаступником ВАТ "Кредобанк".

Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється сторонами, що 16 травня 2008 року ВАТ "Кредобанк" надіслало позичальнику за кредитним договором № 192-07 - ОСОБА_4 повідомлення про зміну процентної ставки та необхідність останнього, у відповідності з п. 3.8 кредитного договору, з'явитися протягом 10 днів до банку для укладення додаткового договору. У повідомленні також зазначено, що у випадку невиконання ОСОБА_4 вищезазначеного положення та/або при незгоді позичальника з пропозицією банку на зміну розміру процентної ставки, він зобов'язаний протягом 10 днів з часу надіслання банком цього повідомлення повністю повернути суму кредиту та проценти, комісії за користування кредитом на день повернення (а.с. 81).

Одним із фундаментальних принципів приватноправових відносин є принцип свободи договору, якеий закріплений у пункті 3 статті 3 ЦК України.

Згідно з ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього ж кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пунктом 2.9. кредитного договору встановлено випадки, при настанні яких у банку виникає право вимагати дострокового повернення кредиту. Зокрема, вказаний пункт кредитного договору відсилає до пункту 3.9., яким передбачено, що при незгоді позичальника з пропозицією банку на зміну процентної ставки та/або не з'явленні позичальника у банк, у порядку та строки, встановлені п. 3.8. цього договору, позичальник зобов'язаний в 10-денний строк з часу надіслання банком повідомлення (п. 3.7.), повністю повернути суму кредиту, сплатити проценти, комісії за користування кредитом на день повернення.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, після направлення ПАТ "Кредобанк" ОСОБА_4 повідомлення № 17-720-1/08 від 16 травня 2008 року про зміну процентної ставки з 12 до 12,5%, банком фактично процентну ставку змінено не було, додаткові договори не укладалися. Позичальнику надалі нараховувалося 12 % річних за користування кредитом, відповідно до умов кредитного договору, що підтверджується розрахунком суми позову про стягнення заборгованості по Кредитному договору 192-07 від 26.07.2007 (а.с. 40-43).

Направлення позичальнику повідомлення про зміну процентної ставки № 17-720-1/08 від 16 травня 2008 року не може бути вимогою про дострокове повернення кредиту, відповідно до системного тлумачення змісту кредитного договору № 192-07 від 26.07.2007 року, оскільки, як на момент укладення кредитного договору, направлення у послідуючому позичальнику вищезазначеного повідомлення так і до липня 2011 року у ПАТ "Кредобанк" не виникло право вимагати у позичальника дострокового повернення заборгованості, так як0 ОСОБА_4 не порушував графіку погашення кредиту.

За таких обставаин, у Банку виникло право на дострокове повернення кредиту у липні 2011 року.

Пунктом 4.6 Договору поруки № 192-07/4 від 26 липня 2007 року передбачено, що договір поруки припиняється за спливом трьохрічного терміну від дня настання строку виконання основного зобов"язання за кредитним договором (а.с. 6).

Звернувшись 09 квітня 2013 року до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим, позивач не звернув уваги на вказані обставини, оскільки трьохрічний строк від дня настання строку виконання основного зобов"язання не минув (липень 2011року - липень 2014 року), що є підставою для відмови йому у задоволенні позову.

Ураховуючи те, що судом неповно з'ясовано всі фактичні обставини справи, його висновки не відповідають обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права, постановлене ним рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі ст.ст. 526, 530, 553, 554, 559 ЦК України, керуючись ст.ст. 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кредобанк" задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 квітня 2014 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Кредобанк", ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "Кредобанк" 121 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору за подачу апеляційної скарги.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання ним чинності.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Хилевич С.В.

Собіна І.М.