Справа № 2а-76/09р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20січня 2009 року м. Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Голопузенко Є.А.,
при секретарі Лисенко Л.О., Завєруха Я.П.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2.,
представника відповідача Мукомел І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шахтарського міськрайонного суду Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління праці і соціального захисту населення м. Шахтарська про визнання неправомірною відмови у виплаті різниці одноразової компенсації, стягнення компенсації на оздоровлення, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці і соціального захисту населення м. Шахтарська (далі - УПСЗН м. Шахтарська) про визнання неправомірною відмову УПСЗН міста Шахтарськ виплатити компенсації на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат як постраждалий ІІ групи інвалідності внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Крім того, у зв'язку з погіршенням стану здоров'я МСЕК від 11 лютого 2008 року йому встановлено 1 категорію, у зв'язку з чим він має право отримати різницю одноразової компенсації на оздоровлення за 2008 рік в розмірі п'ятнадцяти мінімальних заробітних плат згідно статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». УПСЗН м. Шахтарська виплачувало йому допомогу на оздоровлення в значно меншому розмірі, а саме - 90грн., на його письмове звернення перерахувати розмір компенсації на оздоровлення за 2008рік, як інваліду II групи, та виплатити різницю відповіло відмовою. Посилаючись на ст. ст. 16, 50, 55 Конституції України, ст. ст. 1, 13, 48, 70 Закону України «Про статус і соціальний захист населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 2, 4, 6, 8, 17, 18, 104 Кодексу адміністративного судочинства України, просив визнати дії відповідача неправомірними, стягнути недоплачену суму компенсації на оздоровлення за 2008 рік в сумі 2935грн. та різницю одноразової компенсації на оздоровлення виходячи з розміру мінімальної заробітної плати в розмірі 10780,20грн.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили задовольнити позов.
Представник відповідача УПСЗН м. Шахтарська з позовом не погодився, мотивуючи тим, що УПСЗН м. Шахтарська є органом виконавчої влади та розпорядником грошових коштів. Згідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» змінена ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тому УПСЗН м. Шахтарська повинно сплатити відповідачу 90грн. одноразової допомоги та різницю компенсації на оздоровлення виходячи з встановлених розмірів. Однак на теперішній час виплати взагалі не здійснені, оскільки на рахунки відповідача накладено арешт. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (далі рішення КСУ від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008) визнано неконституційним положення закону, а не діяльності відповідача. Крім того, зміни набули чинності відповідно до ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» з 22 травня 2008 року та зворотної сили не мають. На підставі викладеного просив у задоволенні позову відмовити.
Позивач був інвалідом ІІІ групи - був віднесений до інвалідів війни відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1.
Згідно до висновку МСЕК від 05 травня 2008 року позивачу встановлена ІІ група інвалідності, останній належить (віднесений) до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчень серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2.
Позивач має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон № 796 - ХІІ від 28.02.1991 р.). Згідно зі статтею 48 Закону № 796 - ХІІ від 28.02.1991 р. передбачена щорічна виплата на оздоровлення особам - інвалідам ІІ групи в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат та різниця одноразової компенсації на оздоровлення в розмірі п'ятнадцяти мінімальних заробітних плат.
Позивач звертався до відповідача з письмовою вимогою виплатити недоплачені суми компенсації за 2008 рік, на що відповідач своїм листом від 21 липня 2008 року № 10/1100 відмовив у перерахунку компенсації на оздоровлення, вказавши що позивачу належить до виплати конкретні суми, які не виплачено, розмір яких не відповідає розрахунку з розміру мінімальної заробітної плати, також повідомив, що причина несплати є арешт, який накладено на рахунки.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем не отримано компенсації та різниці компенсації на оздоровлення за 2008 рік.
Законом № 796 - ХІІ від 28.02.1991 р. Кабінет Міністрів України не уповноважено зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги, змінювати розмір допомоги на оздоровлення, встановлений законом.
Згідно положень частини 4 статті 4 ЦК України якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а статтею 75 Основного Закону України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада. Конституція не надавала парламенту права делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів. Статтею 22 Конституції України передбачено, що звуження змісту та обсягу прав громадян шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається.
У період, за який заявлені вимоги про стягнення виплат на оздоровлення, розмір мінімальної заробітної плати становив 525грн.
Рішенням КСУ від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 розділ ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 107-VI від 28.12.2007 року, встановлювався розмір допомоги на оздоровлення в розмірах менших ніж передбачено Законом визнано такою, що не відповідає Конституції України та вказано, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Посилання відповідача на ту обставину, що виплата вказаної грошової допомоги повинна бути здійснена в межах фінансування, передбаченого державним бюджетом на 2008 рік, є також безпідставними, оскільки факт відсутності коштів не є сам по собі підставою для звуження змісту існуючого у позивача права на отримання грошової допомоги і не є підставою для звільнення відповідача від оплати допомоги у передбаченому законом розмірі.
В даному випадку є суперечність стосовно визначення розміру даної грошової допомоги в двох різних законах. Враховуючи рішення Конституційного Суду України, наведеного вище, а також приймаючи до уваги вимоги Конституції України щодо верховенства права і заборони щодо звуження іншими законами змісту вже встановлених законом прав, в даному випадку має виконуватись Закон, який встановив конкретне право, і таке право не може бути обмежене іншим законом, в тому числі і Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 107-VI від 28.12.2007 року.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що дії відповідача в частині не нарахування позивачеві щорічних виплатах компенсації та різниці компенсації на оздоровлення за 2008 рік в розмірі, який визначено судом згідно діючого законодавства, є неправомірними та з урахуванням недоотриманої позивачем суми і розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виплати, на користь позивача підлягає стягненню:
компенсація на оздоровлення за 2008 рік - 2625 грн. (525х5), де 525 - мінімальна заробітна плата на момент виплати;
різниця компенсації на оздоровлення за 2008 рік - 7875 грн. (525х15).
Керуючись ст. 22, пунктом 6 частини 1 статті 92, ст.75 Конституції України, ст.ст. 48, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796 - ХІІ, ст. 76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995 року N 39/95-ВР, ст.ст. 100, 158, 159, 160, 162 КАС України, суд, -
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Управління праці і соціального захисту населення м. Шахтарська в частині відмови у щорічних виплатах ОСОБА_1 компенсації на оздоровлення за 2008 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат згідно статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення м. Шахтарська на користь ОСОБА_1недоплачену компенсацію на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 2625грн.
Визнати неправомірною відмову Управління праці і соціального захисту населення м. Шахтарська в частині відмови у щорічних виплатах ОСОБА_1 різниці одноразової компенсації на оздоровлення за 2008 рік в розмірі п'ятнадцяти мінімальних заробітних плат згідно статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення м. Шахтарська на користь ОСОБА_1різницю одноразової компенсації на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 7875грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної чинності після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву на апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк з дня подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції сторони та інші особи можуть подати до адміністративного суду апеляційної інстанції через Шахтарський міськрайонний суд Донецької області з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову виготовлено в нарадчій кімнаті 26 січня 2009 року.
Суддя: