ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року м. Київ К/800/13627/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С.Я.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області, третя особа управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання дій незаконними,-

в с т а н о в и л а :

У травні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом в якому, з врахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати незаконними дії Надвірнянської міської ради щодо сплати до Надвірнянського відділення Пенсійного фонду України внесків по надбавках до заробітної плати за вислугу років за період з 11 квітня 2006 року по 30 вересня 2010 рік і подачі відомостей до персоніфікованого обліку застрахованих осіб на його ім'я, зобов'язати Надвірнянську міську раду подати у Надвірнянське відділення Пенсійного фонду корегуючі відомості до персоніфікованого обліку застрахованих осіб на прізвище ОСОБА_4 за період з 11 квітня 2006 року по 30 вересня 2010 рік, помісячно з врахуванням надбавки до заробітної плати за вислугу років; зобов'язати відповідача сплатити до Пенсійного фонду України внески по надбавках до заробітної плати за вислугу років в повному об'ємі помісячно за вказаний вище період та зобов'язати Надвірнянську міську раду подати у Надвірнянське відділення Пенсійного фонду корегуючі відомості до персоніфікованого обліку застрахованих осіб на ім'я позивача по виплаті грошової компенсації за невикористані відпустки в сумі 10939,64 грн. в листопаді 2010 року і по виплаті грошової компенсації за додаткові відпустки в сумі 11547,4 грн. в грудні 2010 року.

Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, ОСОБА_4 працював на посаді секретаря Надвірнянської міської ради в період з 11.04.2006 р. по 16.11.2010 р. В період роботи 18.10.2010 р. позивач подав до міського голови м. Надвірна письмову заяву про зарахування до стажу його державної служби часу роботи з 18.01.1978 р. по 14.02.1990 р. і проведення перерахунку заробітної плати.

Розпорядженням міського голови м. Надвірна № 35-к від 18.10.2010 р. позивачу встановлено стаж державної служби та роботи в органах місцевого самоврядування станом на 18.10.2010 р. - 12 років 11 місяців 18 днів.

З 01.10.2010 року ОСОБА_4 встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 20 % від посадового окладу з урахуванням доплати за ранг, як такому, що має стаж роботи в державних органах та органах місцевого самоврядування більше 10-ти років. Управління бухгалтерського обліку та звітності міської ради зобов'язано провести позивачу нарахування заробітної плати у відповідності до п. 1, 2 цього розпорядження з 01.10.2010 року.

Рішенням сесії Надвірнянської міської ради № 3460-49/2010 від 22.10.2010 р. зобов'язано управління бухгалтерського обліку та звітності міської ради провести позивачу перерахунок заробітної плати із врахуванням стажу державної служби і надбавки за вислугу років за період з 11.04.2006 р. по 30.09.2010 р. Крім цього, 08.11.2010 р. позивач звернувся до міського голови м. Надвірна із заявою про зарахування до стажу його державної служби періоду роботи з 27.06.1986 р. по 14.02.1990 р. і проведення перерахунку заробітної плати. Розпорядженням міського голови м. Надвірна № 41-к від 09.11.2010 р. ОСОБА_4 встановлено стаж державної служби та роботи в органах місцевого самоврядування станом на 08.11.2010 р. - 16 років 07 місяців 23 дні. Встановлено йому із 01.11.2010 р. надбавку за вислугу уроків у розмірі 25 % від посадового окладу з урахуванням доплати за ранг, як такому, що має стаж роботи в державних органах та органах місцевого самоврядування більше 15-ти років. Управління бухгалтерського обліку та звітності міської ради зобов'язано провести нарахування заробітної плати позивача, відповідно до п.1, 2 цього розпорядження із 01.11.2010 р.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що право на надбавку за вислугу років, з врахуванням встановленого стажу державної служби, позивач набув тільки після відповідних розпоряджень міського голови від № 35-к від 18.10.2010 р. і № 41-к від 09.11.2010 р., а отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у 2006-2010 роках визначався Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97 від 26.06.1997 р. Згідно цього Закону, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Базою нарахування збору є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до пунктів 5.4 - 5.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління ПФУ № 21-1 від 19.12.2003 р., страхові внески обчислюються із сум нарахованих виплат (доходу). Страхові внески сплачуються шляхом перерахування безготівкових сум на відкриті поточні рахунки Пенсійного фонду в установах банків. Обчислення страхових внесків органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу) на які нараховуються страхові внески.

Аналогічні норми передбачено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011 р.

Статтями 12, 15 вказаного Закону визначено, що забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску є завданнями Пенсійного фонду, який здійснює державний нагляд щодо збору єдиного внеску.

Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відрахування Надвірнянською міською радою до Пенсійного фонду внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вказаний позивачем період з 11 квітня 2006 року по 30 вересня 2010 року проводилось від нарахованих йому сум заробітної плати і виплачених коштів.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно з частиною першою статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: