У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого судді : Гордійчук С.О.

суддів : Буцяка З.І., Боймиструка С.В.

при секретарі : Демчук Ю.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Березнівського районного суду Рівненської області 05 листопада 2014 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 05 листопада 2014 року в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування відмовлено.

В поданій на рішення апеляційний скарзі позивач вказує на його незаконність, оскільки судом не було враховано, що реєстрація права власності на ? домоволодіння по АДРЕСА_1 проводилась КП «Березнівське районне БТІ» за замовленням ОСОБА_3, невісткою дарувальника, без згоди та відома самого дарувальника - ОСОБА_4 Вказує, що судом не прийнято до уваги той факт, що на день видачі витягів про реєстрацію прав власності на нерухоме майно - на 17 липня 2007 року, ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні, ніяких доручень при цьому видано з її боку не було. Зазначає, що судом не взято до уваги вказані докази, які, на її думку, підтверджують намір відповідача порушити конституційні права та свободи ОСОБА_4

Позивач зазначає, що має право на оспорювання договору дарування оскільки є заінтересованою особою, тому вказівка з цього приводу є неправомірною.

Просить рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги,колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що оспорюваний договір не порушує публічний порядок, а тому не може бути визнаний недійсним на підставі ст. 228 ЦК України.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведенні відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.

Посилання позивача про порушення публічного порядку та недотримання конституційних прав її матері під час укладання договору дарування безпідставні, оскільки жодного разу ОСОБА_4 під час свого життя, з дня укладення договору дарування і по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 не заявляла про такі порушення своїх прав, в тому числі не зверталася про визнання договору недійсним або його розірвання. Навпаки, 09 серпня 2008 року подарувала ОСОБА_2 земельну ділянку по АДРЕСА_1, на якій знаходиться подарований раніше будинок.

Право власності ОСОБА_4 на домоволодіння по АДРЕСА_1 позивачка не оспорює.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Вирок суду щодо навмисного незаконного заволодіння спірним домоволодінням у кримінальній справі щодо відповідача не постановлявся.

Враховуючи положення вказаних норм права, а також роз'яснення, які містяться в п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вимоги ст. 60 ЦПК України, позивачем не надано допустимих та належних доказів порушення публічного порядку, конституційних прав і свобод ОСОБА_4, невідповідності оспорюваного договору дарування нормам Цивільного кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не відобразив та не дослідив в своєму рішенні надані ним докази про порушення допущені КП «Березнівське районне БТІ» правил реєстрації права власності на нерухоме майно ОСОБА_4 не заслуговують на увагу, оскільки вони не впливають на правильність висновків суду.

Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.

Рішення суду ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, що відповідає вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України.

Порушень судом першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 05 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий :

Судді :