Справа № 22-204/08 Головуючий в суді 1 інст. Герасимчук М.К.
Доповідач суддя Мельник Ю.М.
УХВАЛА
іменем України
11 лютого 2008 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі
головуючого судді Оніпко О.В.
суддів Мельника Ю.М., Хилевича С.В.
при секретарі Томашевській І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на рішення Рівненського
міського суду від 20 листопада 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Рівненського міського суду від 20 листопада 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2. були задоволені повністю. Відповідачів було зобов»язано усунути перешкоди в користуванні ізольованою кімнатою в квартирі АДРЕСА_1 зобов»язано звільнити АДРЕСА_1 цієї квартири від речей відповідачів та зобов»язано надати позивачці дублікат ключів від замка вхідних дверей цієї квартири.
Відповідачі , не погодившись із рішенням суду подати апеляційну скаргу , в якій покликаються на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зокрема вказують, що суд безпідставно прийшов до висновку, що відповідачі чинили перешкоди ОСОБА_2 у користуванні квартирою, оскільки позивачка таких доказів суду не надала. Стверджують, що ОСОБА_2. не бажає проживати у цій квартирі, а намагається вселити у квартиру сторонніх осіб.
Просили рішення суду 1 інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1. , давши пояснення в межах доводів апеляційної скарги , просить її задовольнити , а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_2. вважає рішення суду 1 інстанції законним та обґрунтованим а тому просить його залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів прийшла до висновку , що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із наступних міркувань.
Судом першої інстанції були вірно встановлені обставини з яких слідує, що квартираАДРЕСА_1належить на праві спільної сумісної власності позивачці -ОСОБА_2 та відповідачам -ОСОБА_1. і ОСОБА_3
Рішенням Рівненського міського суду від 17 листопада 2006 року встановлено порядок користування цією квартирою між співвласниками, згідно якого ОСОБА_2 у користування виділено кімнату житловою площею 12 м. кв ., а ОСОБА_1. та ОСОБА_3 - дві кімнати площею відповідно 18.8 та 9.7 м. кв. Кухонну кімнату, ванну кімнату, вбиральню та коридор було залишено у спільному користуванні співвласників.
Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1. та ОСОБА_3 змінили замок у вхідних дверях квартири , що стало перешкодою ОСОБА_2 у користуванні своєю власністю.
Задовольняючи позовні вимоги , суд 1 інстанції вірно виходив із того,що відповідно до ст.. 391 ЦК України власник (співвласник) майна має право вимагати усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном.
За таких обставин суд правомірно зобов»язав відповідачів усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні квартирою.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів прийшла до висновку , що судом першої інстанції при ухваленні рішення по даній справі не було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, рішення ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин справи , на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами . які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає рішення суду 1 інстанції законним та обґрунтованим а підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307 , ч.1 ст. 308, ст.. 314, 3115, 317 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду від 20 листопада 2007 року - відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 20 листопада 2007 року залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення .
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання нею законної сили.