УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 212/6129/14-ц Головуючий в 1-й інстанції
Провадження № 22-ц/774/2193/К/14 суддя: Водоп'янов С.М.
Категорія - 26 (І) Суддя-доповідач - Чорнобук В.І.
УХВАЛА
Іменем України
03 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Чорнобук В.І.
суддів - Митрофанової Л.В., Остапенко В.О.
при секретарі - Трофименко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі відповідно до ч. 2 ст.197 ЦПК України без фіксації судового засідання технічними засобами цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 18 вересня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Суха Балка» (далі - ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка») про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що працюючи протягом тривалого часу в шкідливих умовах праці у відповідача, отримав професійне захворювання, у зв'язку із чим висновком МСЕК від 18.04.2013 року йому встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 20%, при повторному огляді від 29 квітня 2014 року підтверджено 20% втрати професійної працездатності з 01 травня 2014 року до 01 травня 2016 року, з датою переогляду 01.04.2016 року.
Позивач вважає, що у зв'язку з отриманим професійним захворюванням йому спричинено моральну шкоду, а тому просив стягнути на його користь з ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» 243 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 18 вересня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 14 000 грн. Стягнуто з ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» судовий збір у розмірі 243,60 грн.
Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 14 жовтня 2014 року уточнено рішення суду від 18 вересня 2014 року і зазначено, що судовий збір стягнуто з ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» на користь держави.
В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка», посилаючись на те, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні його позовних вимог. Судом не враховано, що відносини, які виникають із страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності регулюються окремим спеціальним законом від 23 вересня 1999 року. Крім того, відсутня протиправна поведінка у діях відповідача та вина підприємства у виникненні професійного захворювання позивача. У справі відсутні докази на підтвердження факту заподіяння ОСОБА_4 моральної шкоди, в тому числі, немає висновку медико-соціальної експертної комісії щодо наявності у нього моральних страждань. Суд не звернув уваги, що позивачем пропущений тримісячний строк на звернення до суду з позовом.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 зазначає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4, працюючи протягом 9 років в умовах важкості праці в параметрах, що перевищували гранично допустимі, підземним крепільщіком, гірничим робітником на шахтах «Ювілейна» та ім. «Фрунзе» ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка», отримав професійне захворювання.(а.с.8-9)
Медичним висновком лікувально-експертної комісії ДУ «Інститут медицини праці національної академії медичних наук України» від 29.01.2013 року у позивача встановлена наявність професійного захворювання з діагнозом хронічна попереково-крижова радикулопатія в ст. загострення зі значними статико-динамічними порушеннями та помірним больовим компонентом. (а.с.18)
Актом №7 розслідування хронічного професійного захворювання від 21 березня 2013 року встановлена причина зазначеного професійного захворювання - робота в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу і робота в умовах, які відносяться до 3 класу ступеня шкідливості, що виникли в результаті порушення керівництвом підприємств, де працював хворий, ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці» (а.с. 10-13).
Висновком МСЕК від 18.04.2013 року (а.с.14) ОСОБА_4 первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності в загальному розмірі 20 %, при повторному огляді від 29 квітня 2014 року підтверджено 20% втрати професійної працездатності з 01 травня 2014 року до 01 травня 2016 року, з датою переогляду 01.04.2016 року. (а.с. 15).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ст. 153, ч.1 ст. 237-1 КЗпП України, ст. 4 ЗУ «Про охорону праці» й виходив з обов'язку відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду у зв'язку з отриманими ним на виробництві професійним захворюванням.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Як вбачається з акту № 7 розслідування професійного захворювання від 21 березня року причиною професійного захворювання ОСОБА_4 є робота в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу і робота в умовах, які відносяться до 3 класу ступеня шкідливості, які виникли в результаті порушення керівництвом підприємств, де працював хворий, ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці», якими передбачений обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
При цьому, доводи апеляційної скарги відповідача про добровільність виконання робіт у шкідливих умовах праці позивачем, не знімають з відповідача ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» обов'язку виконати вимоги ч. 2 ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність в законом вставленому порядку за їх невиконання.
Спростовуються й доводи відповідача щодо відсутності підстав відшкодування ОСОБА_4 моральної шкоди, оскільки, факт заподіяння такої шкоди у зв'язку з отриманими ним професійними захворюваннями встановлений в судовому засіданні. Так, позивач час від часу змушений проходити амбулаторний та стаціонарний курс лікування, переносить фізичні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв'язків, що вимагає додаткових зусиль для організації його життя.
Доводи представника відповідача про відсутність обов'язку ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» відшкодовувати моральну шкоду, завдану позивачу з тих підстав, що останній є суб'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві, суперечать нормам діючого законодавства, оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV в редакції, що діяла на час встановлення позивачеві вперше стійкої втрати працездатності, не передбачає у 2013 році відшкодування застрахованим і членам їх сімей моральної (немайнової) шкоди, отриманої внаслідок ушкодження здоров'я Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Так, відповідно п.27 ст. 77 розділу VI «Особливі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та п.22 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» призупинено на 2006 та 2007 рік дію абзацу 4 ст. 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей), пп. «е» п.1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч.3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а Законом № 107-VІ від 28.12.2007 року з п. 3 розділу X «Прикінцеві положення» вказаного Закону виключені слова, які б свідчили про відшкодування, за умов зазначених у цьому пункті, моральної шкоди потерпілим на виробництві та членам їх сімей, і водночас доповнено цей пункт новим абзацом, згідно якого відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової шкоди) застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання випадку припиняється з 01 січня 2008 року.
Доводи апеляційної скарги відповідача щодо відсутності доказів на підтвердження факту заподіяння ОСОБА_4 моральної шкоди, в тому числі, немає висновку медико-соціальної експертної комісії щодо наявності у нього моральних страждань, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки відповідно до п. 3.8 Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 р. № 212, висновок МСЕК є одним із доказів, а не єдиним доказом, який розглядається в комплексі з іншими документами і наявними відомостями про потерпілого.
Матеріали справи містять достатньо доказів щодо спричинення позивачеві ОСОБА_4 в результаті ушкодження здоров'я, моральної шкоди й без висновку МСЕК.
Посилання ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» на те, що судом не взято до уваги пропущення позивачем тримісячного строку для звернення до суду за захистом свого порушеного права, не відповідають положенням п.3 ч.1 ст.268 ЦК України, який встановлює, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховано характер отриманих професійних захворювань, стаж роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів, відсоток втрати ним професійної працездатності, стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Суха Балка» відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 18 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: