УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 215/658/14-ц Головуючий в 1-й інстанції
Провадження № 22-ц/774/2375/К/14 суддя Лиходєдов А.В.
Категорія - 26 (І) Суддя-доповідач - Чорнобук В.І.
УХВАЛА
Іменем України
03 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Чорнобук В.І.
суддів - Митрофанової Л.В., Остапенко В.О.
при секретарі - Трофименко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07 жовтня 2014 року по справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області до ОСОБА_3 про стягнення коштів за скасованим рішенням суду у зв'язку із судовою помилкою.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4
В С Т А Н О В И Л А:
В січні 2014 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі - Відділення Фонду) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів за скасованим рішенням суду у зв'язку із судовою помилкою.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21.05.2008 року, з Відділення Фонду на користь ОСОБА_3 було стягнуто заборгованість по щомісячним страховим виплатам в розмірі 15 236,86 грн. та зобов`язано Відділення Фонду виплачувати щомісяця страхові виплати з 01.05.2008 року по 654,63 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок страхових виплат.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.11.2008 року, рішення районного суду залишено без змін.
На підставі рішення суду відповідачу було виплачено недоплату в сумі 15 236,86 грн. та щомісячні страхові виплати за період з 01.05.2008 року по 01.01.2009 року в сумі 4139,76 грн. та з 01.01.2009 року по 01.10.2010 року в сумі 11 486,46 грн., а всього 30 863,08 грн.
Ухвалою Верховного Суду України від 07.07.2010 року було скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21.05.2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.11.2008 року на підставі яких відповідачу було виплачено грошові кошти і направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 03.12.2010 року позов ОСОБА_3 було залишено без розгляду.
Враховуючи, що відповідачу були виплачені грошові кошти, згідно рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21.05.2008 року, яке потім було скасовано, Відділення Фонду просило стягнути з ОСОБА_3 на свою користь кошти за скасованим рішенням суду у зв'язку із судовою помилкою у розмірі 30 863,08 грн.
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07 жовтня 2014 року в задоволенні позовних вимог Відділення Фонду було відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Відділенням Фонду на користь ОСОБА_3 були сплачені кошти по рішенню суду від 21.05.2008 року, яке на той час набрало законної сили. Зважаючи на те, що Верховний Суд України дійшов висновку про те, що позивачем надано безпідставні доводи щодо незастосування підприємством коефіцієнтів при перерахунку сум відшкодування шкоди, рішення судів попередніх інстанцій були скасовані, а тому раніше виплачені ОСОБА_3 кошти за рішенням суду, в якому судом було допущено помилку, повинні бути стягнуті з відповідача. Суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову.
В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_3 зазначає, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, яка заперечувала проти апеляційної скарги та просила її відхилити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог та заперечень на неї колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 травня 2008 року (а.с.8-10), залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2008 року (а.с.6-7), у справі за позовом ОСОБА_3 до Відділення Фонду про перерахунок сум відшкодування шкоди та стягнення заборгованості, з Відділення Фонду на користь ОСОБА_3 стягнуто одноразову заборгованість за щомісячними платежами у розмірі 15 236,86 грн. та зобов'язано виплачувати щомісячно виплати у розмірі 654 грн. 63 коп. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок страхових виплат.
На виконання зазначених судових рішень ОСОБА_3 було виплачено 15 236,86 грн. та призначено страхові виплати.
Ухвалою Верховного Суду України від 07 липня 2010 року рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 травня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2008 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. (а.с.17-18)
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Кривого рогу Дніпропетровської області від 03 грудня 2010 року позовну заяву ОСОБА_3 до Відділення Фонду про перерахунок сум відшкодування шкоди та стягнення заборгованості, залишено без розгляду.(а.с.5)
Питання про поворот виконання судового рішення судами вирішено не було.
Відмовляючи позивачу в стягненні з ОСОБА_3 вищезазначеної суми коштів, суд першої інстанції виходив із того, що підстави для повернення грошових коштів, набутих відповідачем за скасованим рішенням, відсутні.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"(зі змінами та доповненнями) правовідносини між сторонами регулюються Законом України від 23 вересня 1999р. N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", яким не передбачено повернення Відділенню Фонду страхових виплат.
Згідно ст. 40 вищезазначеного Закону суми, одержані в рахунок страхових виплат потерпілим або особою, яка має право на ці виплати, можуть бути утримані Фондом соціального страхування від нещасних випадків, якщо рішення про їх виплату прийнято на підставі підроблених документів або подано свідомо неправдиві відомості, а також якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Статтею 1215 ЦК України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата, і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі, як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це не встановлено законом.
В розумінні даної норми закону, безпідставно набуті грошові кошти на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, надані фізичній особі як засіб до існування, не підлягають поверненню за умови, якщо: їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно; виплата здійснена за відсутності рахункової помилки з її боку; відсутня недобросовісність з боку набувача.
Відповідно до ч.2 ст. 380 ЦПК України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.
Інститут повороту виконання судового рішення передбачає процесуальні підстави повернення безпідставно стягнутого за скасованим рішенням та не регулює відносини, пов'язані з не договірними зобов'язанням, що виникає у зв'язку з набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави.
Скасовуючи рішення, суду першої та апеляційної інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд України, питання щодо повороту виконання не вирішував та не зобов'язував ОСОБА_3 повернути отримані кошти.
Не вирішено таке питання й Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу при постановленні ухвали від 03 грудня 2010 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_3 до Відділення Фонду про перерахунок сум відшкодування шкоди та стягнення заборгованості, у зв'язку з відсутністю відповідної заяви Відділення Фонду.
Таким чином, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, обґрунтовано виходив з того, що відповідачем отримано спірні грошові кошти на підставі судових рішень, які набрали законної сили, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення ст. ст. 1212, 1215 ЦК України.
Ухвалюючи рішення, суд повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, правильно визначився з характером спірних правовідносин, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 212-214 ЦПК України, підстави для скасування рішення відсутні, а наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів.
Разом з тим, суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення безпідставно, передчасно послався на ч.1 ст. 382 ЦПК України та, виходячи з цього, дійшов передчасних правових висновків, оскільки питання про поворот виконання рішення судами не вирішувалося у зв'язку з відсутністю відповідної заяви відділення, що не виключає подання такої заяви у майбутньому.
Позовна заява Відділення Фонду не містить посилання на ст. 382 ЦПК України, у зв'язку з чим посилання на дану статтю підлягає виключенню з мотивувальної частини рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07 жовтня 2014 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвалене у справі судове рішення - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області відхилити.
Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07 жовтня 2014 року залишити без змін, виключивши з мотивувальної частини рішення суду посилання на ст. 382 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: