номер провадження справи 34/119/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2014 Справа № 905/363/14-908/4361/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача за первісним позовом - Романенко П.В., довіреність від 11.11.2014 р.; від відповідача за первісним позовом - Зверева С.С., довіреність № 234/юро-78 від 17.03.14 р.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 905/363/14-908/4361/14

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄВ-ЄВРОДРАЙВ" (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 23-В, оф. 409, скорочено ТОВ "СЄВ-ЄВРОДРАЙВ");

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" (87535, Донецька обл., м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, 1, скорочено ПАТ "Азовзагальмаш");

про стягнення суми,

за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" (87535, Донецька обл., м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, 1);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄВ-ЄВРОДРАЙВ" (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 23-В, оф. 409);

про стягнення неустойки.

Сутність спору:

28.10.2014 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄВ-ЄВРОДРАЙВ" надійшла позовна заява до Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" про стягнення заборгованості по договору № ПСН-04955/060/13 від 24.04.2013 р. в розмірі 473782,48 грн. основного боргу, 11305,88 грн. штрафних санкцій, 3316,48 грн. інфляційних втрат, 2609,05 грн. процентів за користування чужими коштами.

В провадженні господарського суду Донецької області перебувала справа № 905/363/14 за позовом ТОВ "СЄВ-ЄВРОДРАЙВ" до ПАТ "Азовзагальмаш" про стягнення 491013,89 грн. заборгованості по договору № ПСН-04955/060/13 від 24.04.2013 р. (специфікація № 2 - додаткова угода № 1 від 22.04.2013 р.) та за зустрічним позовом ПАТ "Азовзагальмаш" до ТОВ "СЄВ-ЄВРОДРАЙВ" про стягнення 175963,47 грн. неустойки за прострочення поставки товару по вказаному договору.

20.01.14 р. господарським судом Донецької області порушено провадження по справі № 905/363/14, судове засідання призначено на 12.02.2014 р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.02.2014 р. зустрічну позовну заяву по справі № 905/363/14 ПАТ "Азовзагальмаш" про стягнення 175963,47 грн. повернуто без розгляду.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.02.14 р. провадження по справі № 905/363/14 зупинено до повернення матеріалів справи до господарського суду Донецької області.

Після завершення апеляційного та касаційного перегляду ухвали господарського суду Донецької області від 10.02.2014 р., розгляд справи № 905/363/14 ухвалою господарського суду Донецької області від 07.05.2014 р. поновлено, розгляд справи призначено на 27.05.2014 р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.05.2014 р. по справі № 905/363/14 прийнято зустрічну позовну заяву ПАТ "Азовзагальмаш" про стягнення 175963,47 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.05.2014 р. по справі № 905/363/14 судове засідання призначено на 12.06.2014 р.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України від 12.08.2014 р. № 1632-VII "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, та зобов'язано забезпечити розгляд, зокрема, господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - господарськими судами, що визначаються головою Вищого господарського суду України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України від 12.08.2014 р. № 1632-VII "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих в районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя передаються судам відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності протягом десяти робочих днів з дня прийняття розпорядження головою відповідного вищого спеціалізованого суду.

У разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" на підставі подання Державної судової адміністрації України від 26.08.2014 № 8-4166/14 та від 29.08.2014 № 8-4211/14, ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", ст. 34 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється такими судами, зокрема, господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області, - господарським судом Запорізької області.

Як вказано в пункті 3 листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих в районі проведення АТО, в разі неможливості здійснювати правосуддя передаються судам відповідно до встановленої згідно із Законом підсудності протягом десяти робочих днів з дня прийняття розпорядження головою відповідного вищого спеціалізованого суду (абзац перший частини третьої статті 1 Закону). Зазначена передача здійснюється шляхом винесення відповідних ухвал на підставі наведеної норми Закону та частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України.

Листом господарського суду Донецької області від 03.09.2014 р., який розміщено на вебсайті суду (www. http://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/info/news/124854) повідомлено про неможливість направлення справ, які знаходяться в провадженні господарського суду Донецької області на адресу господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.10.2014 р. враховуючи, що справа № 905/363/14 не передана до господарського суду Запорізької області, суд визнав за можливе прийняти до розгляду подані позивачем матеріали та документи по справі № 905/363/14 з метою вчинення необхідних процесуальних дій. Отже, вказаною ухвалою суду прийнято до розгляду подані позивачем матеріали позовної заяви та документи по справі № 905/363/14, присвоєно справі номер № 905/363/14-908/4361/14 з номером провадження 34/119/14, справу прийнято до провадження. Судом враховуються процесуальні дії, вчинені господарським судом Донецької області по справі № 905/363/14, в тому числі прийняття зустрічного позову по справі № 905/363/14. В судовому засіданні 14.11.2014 р. оголошено перерву до 03.12.2014 р.

Первісні позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору № ПСН-04955/060-13 від 24.04.2013 р. та специфікації № 2 (додаткова угода № 1 від 22.04.2013 р.), згідно з рахунком-фактурою № 53004406/587 від 14.06.2013 р. ТОВ «СЄВ-ЄВРОДРАЙВ» поставило, а ПАТ «Азовзагальмаш» прийняло за видатковою накладною № 843 від 18.10.2013 р. товар (продукцію виробничо-технічного призначення) - планетарну ступінь у зборі для редуктора 2D-Н3НSF587-2D4350 у кількості 2 шт. на загальну суму 676782,48 грн. Відповідач одержав зазначений товар та прийняв без зауважень, що підтверджується видатковою накладною № 843 від 18.10.2013 р., товарно-транспортною накладною від 18.10.2013 р., на яких містяться підписи та відбитки штампів відповідача, та довіреністю на отримання цінностей № 4840 від 18.10.2013 р. Згідно п.7.1 договору № ПСН-04955 від 24.04.2013 р. оплата поставленого товару здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 15 календарних днів з моменту поставки товару на склад, тобто відповідач повинен був сплатити позивачу повну вартість зазначеного товару в будь-якому разі не пізніше 02.11.2013 р. Але, відповідач порушив своє зобов'язання оплатити вартість товару та сплатив вартість товару лише частково, а саме - сплатив лише 12.06.2013 р. попередню оплату в сумі 203 000,00 грн., а решту вартості товару відповідач не сплатив до цього часу. Таким чином, з 03.11.2013 р. у відповідача виникла заборгованість по оплаті позивачу вартості поставленого товару у розмірі: 676 782,48 грн. - 203 000,00 грн. = 473 782,48 грн. За порушення грошового зобов'язання відповідачеві нараховано: 11305,88 грн. штрафних санкцій, 3316,48 грн. інфляційних втрат, 2609,05 грн. процентів за користування чужими коштами. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст. ст. 15, 19, 526, 530, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 4-5, 12, 15, 61, 64, 82 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений первісний позов та заперечив проти задоволенні зустрічного позову.

Зустрічні позовні вимоги ПАТ "Азовзагальмаш" мотивовані тим, що п. 5 додаткової угоди № 1 до договору встановлено, що строк поставки складає 16-18 тижнів, відповідно строк поставки сплив 26.08.2013 р., в той час як товар було поставлено 18.10.2013 р. Згідно п. 10.1 договору відповідачеві нараховано неустойку в розмірі 0,5 % від вартості несвоєчасно поставленого товару за період прострочення: з 27.08.2013 р. по 17.10.2013 р. в сумі 175963,47 грн. Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ПАТ "Азовзагальмаш" посилається на ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611 ЦК України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 54-57, 60 ГПК України.

13.11.2014 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області надійшла заява ПАТ "Азовзагальмаш" про відстрочку виконання судового рішення по даній справі строком на 1 рік, яка обґрунтована наявністю бюджетної заборгованості з повернення переплаченого податку на прибуток та фінансово-економічними труднощами товариства, що виникли з жовтня 2014 року.

Представник ПАТ "Азовзагальмаш" у судовому засіданні підтримала заявлений зустрічний позов та заперечила проти задоволенні первісного позову. Також просила задовольнити заяву про відстрочення виконання судового рішення.

За клопотанням представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.2014 р. ТОВ «СЄВ-ЄВРОДРАЙВ» (постачальник) та ПАТ «Азовзагальмаш» (покупець) укладено договір № ПСН-04955/060-13 від 24.04.2013 р. (далі договір № ПСН-04955/060-13).

Згідно п. 1.1 договору № ПСН-04955/060-13 в редакції протоколу розбіжностей від 25.04.2013 р. постачальник зобов'язується поставити мотор-редуктори, привідну електроніку та запасні частини до них виробництва концерну SEW-EURODRIVE Gmbh, Германія, а покупець прийняти та оплатити товар згідно специфікації № 1.

Додатковою угодою від 22.04.2013 р. (дату додаткової угоди суд оцінює як технічну помилку, замість дати - 25.04.13 р., невірно вказано дату - 22.04.13 р.) сторони домовились включити до договору № ПСН-04955/060-13 специфікацію № 2 на поставку обладнання: планетарну ступінь у зборі для редуктора 2D-Н3НSF587-2D4350 у кількості 2 шт. на загальну суму 676782,48 грн.

Пунктом 12.1 договору № ПСН-04955/060-13 передбачено, що договір набирає чинності з моменту укладення його сторонами і діє до 31.12.2014 р.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно із ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 7.1 договору № ПСН-04955/060-13 в редакції протоколу розбіжностей від 25.04.2013 р. оплата виготовленого і поставленого товару здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 15 календарних днів з моменту поставки товару, що підтверджується підписаною покупцем видатковою накладною та/або відміткою покупця про прийняття товару на транспортному документі.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

ТОВ «СЄВ-ЄВРОДРАЙВ» поставило, а ПАТ «Азовзагальмаш» прийняло за видатковою накладною № 843 від 18.10.2013 р. товар (продукцію виробничо-технічного призначення) - планетарну ступінь у зборі для редуктора 2D-Н3НSF587-2D4350 у кількості 2 шт. на загальну суму 676782,48 грн. Відповідач одержав зазначений товар та прийняв без зауважень, що підтверджується видатковою накладною № 843 від 18.10.2013 р., товарно-транспортною накладною від 18.10.2013 р., на яких містяться підписи та відбитки штампів відповідача, та довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 4840 від 18.10.2013 р.

За умовами п. 7.1 договору № ПСН-04955/060-13 відповідач повинен був сплатити позивачу повну вартість зазначеного товару не пізніше 02.11.2013 р. Але, відповідач порушив своє зобов'язання оплатити вартість товару та сплатив вартість товару лише частково - 12.06.2013 р. сумі 203 000,00 грн. попередньої оплати. Таким чином, з 03.11.2013 р. у відповідача виникла заборгованість по оплаті позивачу вартості поставленого товару у розмірі 473 782,48 грн.

ТОВ «СЄВ-ЄВРОДРАЙВ» просить стягнути з відповідача 11305,88 грн. пені за період: 03.11.2013 р. по 08.01.2014 р.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п.10.4 договору № ПСН-04955, за яким в разі несвоєчасної сплати вартості товару відповідно до п. 7.1 покупець сплачує штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожний день прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок позивача відповідає вимогам закону та договору № ПСН-04955, розмір пені не перевищує подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячний період нарахування.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за період: з 03.11.2013 р. по 08.01.2014 р. 3 % річних в сумі 2609,05 та інфляційні втрати за період: листопад-грудень 2013 р. в сумі 3316,48 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних, втрат від інфляції, та встановлено, що 3% річних розраховано позивачем вірно. За підрахунками суду правильною сумою втрат від інфляції є 3321,22 грн., але з урахуванням того, що суд не може виходити за межі заявлених вимог, стягненню підлягає заявлена сума втрат від інфляції - 3316,48 грн.

Отже, первісний позов слід задовольнити в повному обсязі.

Заява про відстрочку виконання судового рішення щодо первісного позову задоволенню не підлягає.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Приймаючи до уваги, той факт, що зобов'язання ПАТ «Азовзагальмаш» з оплати товару прострочено з 03.11.2013 р., тобто вже більше року, відстрочення судового рішення ще на 1 рік призведе до невиправданого затягування виконання судового рішення.

Зустрічний позов на переконання суду задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Зустрічний позов обґрунтовується тим, що відповідно до п.5 додаткової угоди № 1 від 22.04.2013 р. строк поставки становить 16-18 тижнів, а товар був поставлений 18.10.2013 р., тому, на думку ПАТ «Азовзагальмаш», ТОВ «СЄВ-ЄВРОДРАЙВ» прострочило поставку товару по додатковій угоді № 1 від 22.04.2013 р. на 52 дні, у зв'язку із чим згідно з п. 10.1 договору № ПСН-04955/060-13 має сплатити на користь ПАТ «Азовзагальмаш» неустойку в розмірі 0,5% вартості товару за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Дійсно, п. 5 додаткової угоди № 1 від 22.04.2013 р. до договору № ПСН-04955/060-13 передбачає строк поставки - протягом 16-18 тижнів. Але, цим пунктом не передбачено з якої календарної дати або з моменту настання якої події починає перебіг цей строк. Тобто, у додатковій угоді № 1 від 22.04.2013р. встановлено тривалість строку поставки, але не встановлено дату, з якої він починає свій перебіг (відлік).

Зміст п. 5 додаткової угоди № 1 від 22.04.2013р. не дає підстав вважати початком перебігу цього строку дату підписання цієї додаткової угоди або будь-яку іншу дату (дата подання заявки або дата внесення попередньої оплати, тощо), оскільки вказівка на таку дату у додатковій угоді відсутня.

Таким чином, умовами п. 5 додаткової угоди № 1 від 22.04.2013 р. строк поставки не був визначений, а була визначена лише його тривалість без вказівки на початок його перебігу.

З огляду на викладене, наведене у зустрічному позові обчислення строку поставки від дати підписання додаткової угоди № 1 від 22.04.2013 р. не відповідає змісту цієї додаткової угоди, та є довільним тлумаченням ПАТ «Азовзагальмаш» змісту правочину.

Згідно з п. 5.1 договору № ПСН-04955/060-13 поставка товару здійснюється протягом 50 календарних днів від дати отримання гарантійного листа покупця за підписом компетентної особи та засвідченого круглою печаткою підприємства, якщо інше не зазначено у специфікаціях на конкретну поставку. Для розміщення замовлення достатньо факсимільної копії гарантійного листа. При цьому оригінал листа має бути переданий постачальнику протягом 14 календарних днів з дати оформлення даного листа. В іншому випадку постачальник має право затримати відвантаження виготовленого товару, що не буде вважатися простроченням поставки товару.

Отже, оскільки специфікацією передбачено тривалість строку поставки, але не початок його перебігу, слід виходити з положень п. 5.1 договору № ПСН-04955/060-13, тобто вважати початком перебігу строку поставки дату отримання ТОВ «СЄВ-ЄВРОДРАЙВ» гарантійного листа від ПАТ «Азовзагальмаш».

Однак, ПАТ «Азовзагальмаш» не надало доказів вручення такого гарантійного листа ані у вигляді факсимільної копії, ані у вигляді оригіналу.

Лист ПАТ «Азовзагальмаш» № 506/5-397 від 03.06.13 р., який за поясненнями ТОВ «СЄВ-ЄВРОДРАЙВ» ним отримано електронною поштою, не є гарантійним листом в розумінні п. 5.1 договору № ПСН-04955/060-13, оскільки в ньому не йдеться мова про гарантії оплати товару, не надано доказів вручення оригіналу вказаного листа ТОВ «СЄВ-ЄВРОДРАЙВ».

Таким чином, стверджувати про застосування п. 5.1 договору № ПСН-04955/060-13 теж не можна.

Посилання ТОВ «СЄВ-ЄВРОДРАЙВ» на встановлення строку поставки відповідно до рахунка-фактури № 53004406/587 від 14.06.2013 р., в якому зазначено строк поставки - 16-18 тижнів від дати отримання 30 % попередньої оплати за товар, внаслідок його оплати платіжним дорученням від № 551132 від 12.06.2013 р. є необґрунтованими, оскільки платіжне доручення № 551132 датовано пізніше (12.06.2013 р.), ніж сам рахунок (14.06.2013 р.), платіжне доручення не містить посилання на рахунок № 53004406/587.

Відтак, письмове погодження строку поставки товару за рахунком-фактурою № 53004406/587 не відбулось.

ПАТ «Азовзагальмаш» не надало доказів погодження сторонами дати початку перебігу строку поставки товару.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ПАТ «Азовзагальмаш» не доведено порушення ТОВ «СЄВ-ЄВРОДРАЙВ» строку поставки товару. Додатковою угодою № 1 від 22.04.2013 р. до договору № ПСН-04955/060-13 дата початку перебігу строку поставки товару не була визначена, п. 5.1 договору № ПСН-04955/060-13 не застосовується через відсутність доказів вручення оригіналу гарантійного листа, строк поставки за рахунком № 53004406/587 письмово погоджений покупцем не був.

При цьому суд враховує, що ПАТ «Азовзагальмаш» жодного разу не заявило вимог чи заперечень з приводу порушення строку поставки. За твердженнями зустрічного позову строк поставки був прострочений майже на 2 місяці, але протягом усього цього часу ПАТ «Азовзагальмаш» жодного разу не звернулося до ТОВ «СЄВ-ЄВРОДРАЙВ» з приводу прострочення поставки. Також поставка товару була прийнята без жодних зауважень, хоча п/п. 10.3.1 договору № ПСН-04955/060-13 передбачає право покупця відмовитися від товару взагалі.

Таким чином, ПАТ «Азовзагальмаш» прийняло виконання від ТОВ «СЄВ-ЄВРОДРАЙВ» своїх обов'язків, підтвердивши своїми діями належне та своєчасне виконання постачальником зобов'язань за договором № ПСН-04955/060-13.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача за первісним позовом.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" (87535, Донецька обл., м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 13504334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄВ-ЄВРОДРАЙВ" (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 23-В, оф. 409, ідентифікаційний код юридичної особи: 33384533) 473782 (чотириста сімдесят три тисячі сімсот вісімдесят дві) грн. 48 коп. основного боргу, 11305 (одинадцять тисяч триста п'ять) грн. 88 коп. неустойки, 3316 (три тисячі триста шістнадцять) грн. 48 коп. інфляційних втрат, 2609 (дві тисячі шістсот дев'ять) грн. 05 коп. 3 % річних, 9820 (дев'ять тисяч вісімсот двадцять) грн. 28 коп. судового збору.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.12.2014 р.

Суддя А.О. Науменко