ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2014 року м. Львів № 876/1121/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Савицької Н.В.
суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 14.11.2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області про визнання дій протиправним та зобов'язання до вчинення дій,-
В С Т А Н О В И В:
15.10.2013 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області про визнання дій протиправним та зобов'язання включити до розрахунку пенсії суму матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань з лютого 2006 року.
Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 14.11.2013 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправними дії пенсійного органу по невключенню до заробітку для обчислення пенсії позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
Крім того, суд зобов'язав відповідача зробити перерахунок пенсії призначеної позивачу з врахуванням до заробітку для обчислення пенсії сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період з 15 квітня 2013 року та виплатити недоплачену пенсію.
Також, суд зобов'язав відповідача в подальшому виплачувати позивачу пенсію в розмірі згідно зробленого перерахунку. Позов в частині зобов'язання відповідача зробити перерахунок пенсії позивачу з врахуванням до заробітку для обчислення пенсії сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період з лютого 2006 по 14.04.2013 року та виплатити недоплачену пенсію за даний період залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення з позовом до суду.
Не погодившись з даною постановою, апелянт Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 14.11.2013 року скасувати та прийняти нову постанову якою в позові відмовити.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при визначенні розміру пенсії позивачу безпідставно не врахував отриману матеріальну допомогу на оздоровлення та допомогу на вирішення соціально-побутових питань.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 в лютому 2006 р. пенсійним органом призначено пенсію як державному службовцю.
Згідно із довідкою позивачу виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань. (а.с.11 ).
За змістом ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державного службовця призначається в розмірі 90 % від сум їх заробітної плати на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 вказаного Закону передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток ( дохід ) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 14.05.2013 р. в справі № 21-125а/13, в якій визначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування враховується в заробіток ( дохід ) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того чи входять вони до структури заробітної плати.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку залишаючи позов без розгляду у зв'язку з пропуском строків звернення з позовом до суду без поважних причин в порядку ст. 99, ст. 100 КАС України за період з лютого 2006 р. по 14.04.2013 р.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позову в частині зобов'язання пенсійного органу в подальшому виплачувати позивачу пенсію є передчасними оскільки, судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, а не обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, а тому рішення в цій частині слід скасувати.
Суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог оскільки, позивач не заявляв вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснювати нарахування та виплату пенсії в подальшому.
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів приходить до висновку що постанову слід скасувати та прийняти нову якою позов задовольнити.
Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області задовольнити частково.
Постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 14.11.2013 року у справі за № 341/2649/13-а - скасувати та прийняти нову якою позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії як державному службовцю з врахуванням до заробітку сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоплаченої пенсії, включивши в розрахунок заробітної плати для призначення пенсії державного службовця суми матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань, з урахуванням виплачених сум з 15.04.2013 року.
Позов в частині вимог за період з лютого 2006 року по 14.04.2013 року залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Н.В. Савицька
Судді: М.В. Костів
Р.М. Шавель