У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого судді : Гордійчук С.О.

суддів : Буцяка З.І., Боймиструка С.В.

секретар судового засідання : Ковальчук Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів, в с т а н о в и л а :

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2014 року в задоволені позову Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів відмовлено.

В поданій на рішення апеляційній скарзі позивач вказує на його незаконність, оскільки судом не враховано, що ОСОБА_1 при поданні 15 вересня 2010 року заяви про переведення його на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком подав недостовірні дані про те, що він не працює та підприємницькою діяльністю не займається.

Зазначає, що суд не звернув увагу, що переплата пенсії виникла через зловживання та недобросовісності дій пенсіонера, оскільки ним неодноразово подавалися до органів Пенсійного фонду недостовірні відомості щодо своєї зайнятості.

Вважає, що судом зроблені помилкові висновки про те, що довідка ОДПІ від 24 листопада 2004 року за № 3161 свідчить про закриття підприємницької діяльності ОСОБА_1, оскільки не було враховано, що відповідач остаточно звернувся про закриття такої діяльності лише 09 січня 2014 року.

Просить рішення скасувати і ухвалити нове яким позов задовольнити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку при призначенні пенсії з боку відповідача відсутня недобросовісність набувача, а з боку УПФ України в Здолбунівському районі Рівненської області відсутня рахункова помилка, що в силу ст. 1215 ЦК України виключає повернення безпідставно набутої пенсії.

На підтвердження таких висновків в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і колегія суддів.

Статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

В контексті положень ст. 1215 ЦК України безпідставно набута особою пенсія не підлягає поверненню, окрім випадків якщо виплата пенсії є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату або у разі недобросовісності з боку набувача.

Як вбачається з матеріалів справи з 03 лютого 2004 року по 14 вересня 2010 року ОСОБА_1 перебував на обліку у УПФ України в Здолбунівському районі як одержувач пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, як особі, яка працювала на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2.

З 15 вересня 2010 року по 08 січня 2014 року ОСОБА_1 на підставі поданої заяви було призначено пенсію по інвалідності як непрацюючому інваліду 3 групи.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців відповідач був зареєстрований фізичною особою - підприємцем по 08 січня 2014 року, однак за даними Здолбуніської ОДПІ останнього було знято з податкового обліку 01 липня 2004 року.

Відповідно до відомостей УПФ України в Здолбунівському районі за період з 15 вересня 2010 року по 08 січня 2014 року ОСОБА_1 проведено зайву виплату пенсії в сумі 38 577,47 грн.

Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності; в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких належних та таких, що заслуговують на увагу доказів, які б спростовували висновки суду, представник позивача суду не надав.

Представник позивача висновки суду не спростував, оскільки не надано належних, допустимих та достатніх доказів в підтвердження рахункової помилки позивача і недобросовісності з боку відповідача.

Суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про недоведеність заявлених позовних вимог, оскільки доказів на підтвердження факту вчинення відповідачем дій, спрямованих на навмисне приховування або ненадання відомостей про здійснення підприємницької діяльності, будь-яких інших діянь, що призвели до незаконного одержання ним виплат позивачем не надано.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, яка міститься в Постанові Верховного Суду України від 2 липня 2014 року у справі №6-91цс14.

Крім того, чинним законодавством встановлено спеціальний порядок, а саме: згідно з ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4 (далі - Порядок).

Згідно з п. 3 цього Порядку повернення коштів проводиться відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім'ї тощо.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду.

Враховуючи, що судове рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі відхилити.

Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий :

Судді :