ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року Справа № 5023/10186/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В.,

суддів -Запорощенка М.Д.,

Погребняка В.Я.,

за участю представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Семеняка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ліквідатора Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 - арбітражного керуючого Жулінського Володимира Борисовича на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 та ухвалу господарського суду Харківської області від 26.08.2014 по справі №5023/10186/11 про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.08.2014 по справі № 5023/10186/11 (суддя Міньковський С.В.) задоволено заяву ТОВ "Атека". Здійснено заміну кредитора Фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 на кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "Атека". Зобов'язано ліквідатора врахувати відповідну заміну кредитора згідно з положенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 (колегія суддів: Гетьман Р.А. - головуючий, Бородіна Л.І., Лакіза В.В.) апеляційну скаргу ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Жулінського В.Б. залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 26.08.2014 залишено без змін.

Ліквідатор Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 - арбітражний керуючий Жулінський Володимир Борисович звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 та ухвалу господарського суду Харківської області від 26.08.2014 по справі №5023/10186/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про заміну кредитора, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм діючого законодавства.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника кредитора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У грудні 2011 ФОП ОСОБА_7 звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про визнання його банкрутом в порядку ст. ст. 6, 7, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.12.2011 порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_7.

Постановою господарського суду Харківської області від 06.02.2012 визнано ФОП ОСОБА_7, банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Жулінського Володимира Борисовича (ліцензія серія НОМЕР_2 від 09.09.2011, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1).

Зобов'язано ліквідатора в строк до 06.02.2013 виконати ліквідаційну процедуру, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

23.06.2014 до господарського суду Харківської області ТОВ "Атека" надало клопотання (вх. №21110) про заміну первісного кредитора - ФОП ОСОБА_9 на нового кредитора - ТОВ "Атека".

Клопотання мотивовано тим, що 16.06.2014 між ТОВ "Атека" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з умовами якого первісний кредитор (ФОП ОСОБА_9.) передав новому кредитору (ТОВ "Атека"), а новий кредитор прийняв право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за договором безпроцентної позики від 16.11.2007 р. та попереднім договором від 20.11.2007 р., укладеним між первісним кредитором та ФОП ОСОБА_7 Право вимоги засновано на рішеннях господарського суду Харківської області від 25.02.2009 у справі №38/46-09 та від 08.06.2011 у справі №5023/3150/11 на загальну суму 687154,00 грн. (т. 11 а. с. 4-5).

Також в матеріалах справи міститься копія акту приймання-передачі документів за договором відступлення права вимоги від 16.06.2014, підписаного сторонами зазначеного договору (т. 11 а. с. 6) та копія повідомлення про відступлення вимоги від 20.06.2014 №20/06-1, направленого на адресу ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Жулінського О.В. (т.11 а. с. 8).

26.08.2014 господарським судом Харківської області винесено ухвалу, якою задоволено клопотання ТОВ "Атека" про заміну сторони. Постановлено здійснити заміну кредитора ФОП ОСОБА_7 - ФОП ОСОБА_9 на ТОВ "Атека ".

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла на час порушення провадження у даній справі) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов'язанні унормовані статтею 512 ЦК України, за приписами якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1 Закону про банкрутство (в редакції, що діяла на час порушення провадження у даній справі) передбачено, що до конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір відступлення права вимоги в практиці ділового обороту також називається договором цесії. Згода боржника на здійснення цесії не потрібна, оскільки вона ніякою мірою не погіршує його становище.

Згідно зі ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Тобто, чинним законодавством встановлено обов'язок первісного кредитора передати новому кредиторові документи, що засвідчують право вимоги та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

В пункті 51 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 зазначено, що статтею 512 ЦК встановлено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, в тому числі й грошовому. Законом не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов'язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил ЦК, а господарські суди - зобов'язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону. Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, рішенням господарського суду Харківської області від 08.06.2011 у справі № 5023/3150/11 стягнуто з ФОП ОСОБА_7 на користь ФОП ОСОБА_9 450000,00 грн безпідставно утримуваних коштів, 4500,00 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.02.2009 у справі № 38/46-09 стягнуто з ФОП ОСОБА_7 на користь ФОП ОСОБА_9 230000,00 грн заборгованості, 2300,00 грн витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. 1.1. умов договору про відступлення права вимоги від 16.06.2014 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 (первісний кредитор) та ТОВ "Атека" (новий кредитор) первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором безпроцентної позики від 16.11.2007 та попереднім договором від 20.11.2007 (основні договори), укладеним між первісним кредитором та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (боржник).

Згідно з п.1.2. зазначеного договору новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором.

Відповідно до п. 1.3. договору право вимоги засновано на рішеннях господарського суду Харківської області від 25.02.2009 у справі №38/46-09 та від 08.06.2011 у справі №5023/3150/11. Сума вимог за цими рішеннями складає 687154,00 грн.

Дані вимоги є безспірними, внесені до реєстру грошових вимог конкурсних кредиторів, а також затверджені господарським судом Харківської області (постановою від 06.02.2012).

Крім того, як вірно зазначено колегією суддів апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні докази того, що договір безпроцентної позики від 16.11.2007 та попередній договір від 20.11.2007, укладені між первісним кредитором та ФОП ОСОБА_7, містять заборону щодо відступлення права грошової вимоги за цими договорами або його обмеження, а виходячи з зазначеного, його згода на заміну кредитора у грошовому зобов'язанні не потрібна.

Крім того, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що повідомленням про відступлення вимоги (вих. №20/06-1 від 20.06.2014) ТОВ "Атека" повідомило боржника (ліквідатора) про укладення договору відступлення права вимоги та про те, що ТОВ "Атека" отримало право вимоги до ФОП ОСОБА_7 за грошовими зобов'язаннями на суму 687154,00 грн.

Таким чином, згідно з умовами укладеного договору про уступку права вимоги від 16.06.2014, у боржника не виникає нових зобов'язань, а відбувається заміна кредитора у зобов'язанні, що не суперечить вимогам ст. ст. 512, 514 ЦК України.

Відповідно до ст.25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

З урахуванням вищезазначеного, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили всі обставини, що мають значення для справи, надали їм належну правову оцінку, тому постанова Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 та ухвала господарського суду Харківської області від 26.08.2014 є законними та обґрунтованими і підстав для їх скасування немає.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, які викладені в оскаржуваних рішеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ліквідатора Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 - арбітражного керуючого Жулінського Володимира Борисовича залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 та ухвалу господарського суду Харківської області від 26.08.2014 по справі №5023/10186/11 залишити без змін.

Головуючий: Білошкап О.В.

Судді:Запорощенко М.Д.

Погребняк В.Я.