ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року м. Львів № 9104/147710/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Савицької Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.

представника позивача: Мочурад І.І.

представника апелянта: Костирка В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жидачівської районної централізованої бібліотечної системи на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2012 року у справі за позовом Львівського обласного центру зайнятості до Жидачівської районної централізованої бібліотечної системи про стягнення штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

07.07.2012 року позивач Львівський обласний центр зайнятості звернувся в суд із позовом до Жидачівської районної централізованої бібліотечної системи про стягнення штрафних санкцій в сумі 29 570 грн. 90 коп.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2012 року позов задоволено.

Не погодившись з даною постановою, апелянт Жидачівська районна централізована бібліотечна система подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2012 року скасувати та прийняти нову постанову якою в позові відмовити.

Представник позивача Мочурад І.І. в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення а постанову суду без змін.

Представник апелянта Костирка В.П. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно застосував відносно відповідача штрафні санкції у зв'язку з порушенням останнім п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення».

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.05.2012 року посадовими особами по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Львівського обласного центру зайнятості проведено перевірку щодо дотримання вимог чинного законодавства про зайнятість населення Жидачівської районної централізованої бібліотечної системи.

За результатами перевірки складено Акт № 30 від 17.05.2012 року та винесено рішення від 22.05.2012 року № 10 про накладення штрафу на відповідача за порушення вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» у розмірі 29 570 грн. 90 коп.

Львівським обласним центром зайнятості направлено до відповідача вимогу № 12-1730/0-12 від 22.05.2012 року на суму 29 570 грн. 90 коп., яка вручена відповідачу 25.05.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Підставою для застосування штрафу є неподання відповідачем звітів про заплановане (форма № 4-ПН (план)) та фактичне (форма №4-ПН (факт)) вивільнення працівників.

Відповідно до п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнених працівників.

Згідно із частиною другою статті 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, територіальні органи земельних ресурсів як юридичні особи набувають статусу платника страхових внесків щодо своїх працівників (в тому числі керівників та заступників керівників) і відповідно на них покладений обов'язок інформувати про вивільнення працівників територіальних органів земельних ресурсів центри зайнятості згідно із частиною п'ятою статті 20 Закону України «Про зайнятість населення».

Загальними положеннями Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-ПН (факт) «Звіт про фактичне вивільнення працівників», що затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 21.12.2005 № 1536/11816 (далі - Інструкція) визначено, що при вивільненні працівників, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням, підприємства, установи, організації, їх структурні підрозділи та філії, незалежно від форм власності, повинні у десятиденний строк після вивільнення інформувати про це центри зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Проте, звіти про фактичне вивільнення працівників ОСОБА_4 з посади головного бухгалтера та ОСОБА_5 з посади керівника групи обліку до органів державної служби зайнятості подані не були.

Суми річної заробітної плати, що враховані при обчисленні штрафу складають:

- ОСОБА_4 - 12118,64 грн.

- ОСОБА_5 - 17452,26 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу за неподання звітів про фактичне (форма №4-ПН (факт)) вивільнення працівників, сума якого складає 29 570 грн. 90 коп.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Жидачівської районної централізованої бібліотечної системи залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2012 року у справі за № 2а-6059/12/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Н.В. Савицька

Судді: М.В. Костів

Р.М. Шавель