КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2014 р. Справа№ 925/843/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Доманської М.Л.

Остапенка О.М.

за участю секретаря Корінної А.О.,

та представників:

від боржника - Воєвода Ю.В. - дов. б/н від 05.08.2014 року, Кірса В.В. - дов. б/н від 05.08.2014 року, Риженкова В.Г. - дов. б/н від 01.12.2014 року,

від ТОВ «БК «Афіна»:Гузенко П.В. - дов. б/н від 05.11.2014 року, Оліфіренко С.М. -дов. б/н від 03.09.2014 року,

від ПП «Вікторія» - Ауксутене О.А. - дов. б/н від 26.08.2014 року,

від Прокуратури м.Києва - Шевченко О.В. - посвідчення,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства (далі - ПП) «Вікторія»

на ухвалу

господарського суду Черкаської області

від 30.10.2014р.

за заявою розпорядника майна боржника, арбітражного

керуючого Кізленка В.А.

про затвердження реєстру вимог кредиторів

у справі №925/843/14 (суддя Хабазня Ю.А.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ)

«Юссам»

до Комунального підприємства (далі - КП) «Облпаливо»

Черкаської обласної ради

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.10.2014р. у справі №925/843/14 затверджено перелік конкурсних кредиторів, розмір їх вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги: Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго": 1 черга - 1218 грн., 4 черга - 19379,84 грн.; Державна податкова інспекція у м. Черкаси Головного управління Міндоходів у Черкаській області: 2 черга - 297570,99 грн., 3 черга - 4064412,13 грн., 6 черга - 681010,39 грн.; Кам'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області: 3 черга - 7591,79 грн., 6 черга - 799,20 грн.; Уманська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області: 3 черга - 23608,92 грн., 6 черга - 166,90 грн.; Звенигородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області: 3 черга - 64743,93 грн., 6 черга - 4774,70 грн.; Тальнівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області: 3 черга - 32573,57 грн.; Золотоніська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області: 3 черга - 14743,69 грн.; Управління пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області: 2 черга - 515565,17 грн., 6 черга - 76871,95 грн.; Товариство з обмеженою відповідальністю "Ростенерго": 1 черга - 1218 грн., 4 черга - 393720 грн.; Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Афіна": 1 черга - 1218 грн., 4 черга - 345647,46 грн., відмовлено у визнанні вимог цього кредитора конкурсними на суму - 2607,70 грн. 3% річних; Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" у особі Черкаської філії ПАТ "Укртелеком": 1 черга - 1218 грн., 4 черга - 1740,94 грн.; Товариство з обмеженою відповідальністю "Лани Черкащини": 1 черга - 1218 грн.; 4 черга - 316587,16 грн.; Христинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області: 3 черга - 2855,72 грн. Визнано вимоги товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Метал", які не є конкурсними: 1 черга - 1218 грн., 6 черга - 695516,12 грн. Відмовлено повністю у визнанні кредиторських вимог приватного підприємства "Вікторія", на суму 9554502,22 грн. Відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Юссам" про проведення експертизи вимог Державної податкової інспекції у м. Черкаси Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ПП «Вікторія» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати в частині відхилення їхніх кредиторських вимог і прийняти нове рішення в цій частині, яким визнати кредиторські вимоги ПП «Вікторія» у повному обсязі.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.12.2014р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі про банкрутство, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Відповідно до вимог ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Ухвалою місцевого суду від 17.06.2014р. було порушено провадження у справі про банкрутство КП «Облпаливо».

З матеріалів справи вбачається, що після офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 24.06.2014р., відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", місцевим судом було розглянуто вимоги, які надійшли від конкурсних кредиторів і які розпорядником майна було визнано повністю або частково.

Вимоги ПП «Вікторія» на суму 9554502,22 грн. законно і обґрунтовано не були визнані місцевим судом з наступних підстав.

Згідно з первісно поданою заявою заявник просив визнати його кредиторські вимоги на суму 9554502,22 грн. (з них: за договором поставки від 31.05.2012р. - основний борг 279525,35 грн. та 9253484,12 грн. процентів за користування товарним кредитом за період з 16.06.2012р. по 30.06.2014р.; за договором зберігання вугілля від 31.05.2012р. - 18360 грн. основного боргу, 889,50 грн. 3% річних за період з 06.07.2012р. по 30.06.2014р. та 2223,63 грн. інфляційних за той же період (а.с.1 т.6)).

09.09.2014р. за вх.№19873/14 (т.7 а.с.125) ПП «Вікторія» було подано заяву про уточнення вимог станом на 17.06.2014р., згідно з яким вимоги склали 9445467,71 грн. (з них: за договором поставки від 31.05.2012р. - 279525,35 грн. основного боргу та 9144469,23 грн. процентів за користування товарним кредитом; за договором зберігання вугілля від 31.05.2012р. - 18360 грн. основного боргу, 889,50 грн. 3% річних та 2223,63 грн. інфляційних).

На підтвердження заявлених вимог заявником були подані наступні документи в копіях:

договір поставки вугілля від 31.05.2012р. №31.05/2012, додаткова угода від 19.12.2012р. №1, (далі - Договір поставки), специфікації №1 від 31.05.2012р., №2 від 19.06.2012р., №3 від 01.10.2012р., №4 від 01.02.2013р. до нього (а.с.21-30 т.6);

видаткові накладні від 31.05.2012р. №РН-00100, від 25.06.2012р. №РН-00118, від 26.06.2014р. №РН-00119, від 27.06.2012р. №РН-00116, від 28.06.2012р. №РН-00117, від 29.09.2012р. №РН-00122, від 30.06.2012р. №РН-00120, від 30.06.2012р. №РН-00121, від 31.10.2012р. №РН-00253, від 31.10.2012р. №РН-00277, від 01.02.2013р. №РН-0000051, від 01.02.2013р. №РН-0000062, від 05.02.2013р. №РН-0000063, від 05.02.2013р. №РН-0000064, від 01.02.2013р. №РН-0000065, від 01.02.2013р. №РН-0000066, від 04.02.2013р. №РН-0000007 (а.с.61-68 т.6), та видатковими накладними (повернення) від 26.10.2012р. №ВП-0000005, від 26.10.2012р. №ВП-0000006, від 12.11.2012р. №ВП-0000008 (а.с.69-71 т.6) на загальну суму 1096208,03 грн.;

платіжні доручення від 26.06.2012р. №881, від 19.02.2012р. №183, від 20.12.2012р. №184, від 21.12.2012р. №185, від 21.12.2012. №186, від 24.12.2012р. №187, від 26.12.2012р. №188, від 28.12.2012р. №191, від 10.01.2013р. №194, від 10.01.2013р. №195, від 11.01.2013р. №196, від 11.01.2013р. №197, від 18.01.2013р. №198, від 23.01.2013р. №207, від 23.01.2013р. №206, від 25.01.2013р. №209, від 31.01.2013р. №210, від 01.02.2013р. №211, від 15.02.20113р. №231, від 18.02.2013. №235, від 22.03.2013р. №260, від 04.04.2013р. №268, від 04.04.2013р. №269 на суму 509000 грн., (а.с.94-118 т.6);

акти про нарахування відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 3% несплаченої суми за кожен календарний день відстрочення платежу відповідно до п.2.4 Договору поставки від 30.06.2012р. №1, від 31.07.2012р. №2, від 31.08.2012р. №3, від 30.09.2012р. №4, від 31.05.2012р. №5, від 30.11.2012р. №6, від 31.12.2012р. №7, від 31.01.2013р. №8, від 28.02.2013р. №9, від 31.03.2013р. №10, від 30.04.2013р. №11, від 31.05.2013р. №12, від 30.06.2013р. №13, від 31.07.2013р. №14, від 31.08.2013. №15, від30.09.2013р. №16, від 31.10.2013р. №17, від 30.11.2013р. №18, від 31.12.2013р. №19, від 31.01.2014р. №20, від 28.02.2014р. №21, від 31.03.2014р. №22, від 30.04.2014р. №23, від 31.05.2014р. №24, від 30.06.2014р. №25 на загальну суму 9253484,12 грн. (а.с.36-60 т.6);

договір зберігання вугілля від 31.05.2012р. №3 та додаткова угода №1 від 19.12.2012р. (далі - Договір зберігання), (а.с.31-35 т.6);

акти приймання-передачі майна на зберігання від 31.05.2012р. №1, від 25-30.06.2012р. №2, від 31.10.2012р. №3, від 01-05.02.2013р. №4 (а.с.81-84 т.6);

акти здачі-прийняття робіт (надання послуг зберігання) від 30.06.2012р. №ОУ-0000017, від 31.07.2012р. №ОУ-0000019, від 31.08.2012р. №ОУ-0000021, від 30.09.2012р. №ОУ-0000026, від 31.10.2012р. №ОУ-0000036, від 30.11.2012р. №ОУ-0000044, від 31.12.2012р. №ОУ-0000048, від 31.01.2013р. №ОУ-0000001, від 28.02.2013р. №ОУ-0000002 (а.с.85-93 т.6);

акти повернення майна зі зберігання від 31.10.2012р. №1, від 12.11.2012р. №2, від 25.02.2013р. №3,від 28.03.2013р. №4 (а.с.3-6 т.8);

лист боржника від 01.03.2013р. без номера про повернення вугілля марки АКО в кількості 375,700 т та марки АШ в кількості 355,900 т, а також надання можливості його отримання представником ТОВ "Інвест-Констракт", що є покупцем даного вугілля у боржника; лист боржника від 25.02.2013р. без номера про повернення вугілля марки АМ в кількості 3 т та марки АШ в кількості 69 т, а також надання можливості його отримання представником ТОВ "Інвест-Констракт", що є покупцем даного вугілля у боржника (а.с.7-8 т.8);

акт перевірки наявності, стану та вартості майна від 17.02.2012р. у кількості 803,60 на суму 536133,30 грн. (а.с.9 т.8);

товарно-транспортні накладні від 25.06.2012р. №№118/1, 118/2, 118/3, від 26.06.2012р. №№119/1, 119/2, 119/3, від 27.06.2012р. №№116/1, 116/2,116/3, від 28.06.2012р. №№117/1,117/2, 117/3,від 29.06.2012р. №№122/1, 122/2, 1202/3, від 30.06.2012р. №№120/1, 1200/2, 121, від 31.10.2012р. №№253/1, 253/2, 277, від 01.02.2013р. №№51, 62, 65, 66, від 04.02.2013р. №67, від 05.02.2013р. №№63, 64, від 26.10.2012р. №№12/4, 12/5, 12/6, 12/7, 12/1, 12/2, 12/3, 13/1, 13/2, від 12.11.2012р. №№8/1, 8/2, від 25.02.2013р. №№00000000127, 00000000128, 00000000129, від 01.03.2013 №№00000000137, 00000000138, 00000000139, 00000000140, 00000000141, 00000000142, 00000000143, 00000000144, 00000000145, 00000000146, 00000000147, 00000000148, 00000000149, 00000000150, 00000000151, 00000000152, 00000000153, 00000000154, 00000000155, 00000000156, 00000000157 (далі - ТТН), акт звірки розрахунків станом на 30.06.2012р. (а.с.135-197 т.8);

податкові накладні від 31.05.2012р. №19, від 25.06.2012р. №18, від 26.06.2012р. №19, від 27.06.2012р. №20, від 28.06.2012р. №21, від 29.06.2012р. №22, від 30.06.2012р. №24, від 30.06.2012р. №25 (а.с.52-59 т.8).

Ухвалою місцевого суду від 09.09.2014р. від ПП "Вікторія" були витребувані "оригінали документів поданих до заяви про визнання кредитором боржника; описати письмово обставини і надати суду на їх підтвердження докази фактичного руху вугілля (перевезення, переміщення від продавця зберігачу, від зберігача боржнику, від боржника зберігачу при поверненні, наприклад, документи про навантаження-розвантаження, залізничні чи автомобільні накладні на перевезення тощо), мати ці докази в оригіналі".

Вбачається, що у судовому засіданні 23.09.2014р. місцевим судом було здійснено огляд наданих представником заявника на вимогу суду в оригіналі наступних документів - видаткових накладних №№00100, 00118, 00119, 00116, 00117, 00122, 00120, 00121, 00253, 00277, 0000051, 0000062, 0000063, 0000064, 0000065, 0000066, 0000067; податкових накладних на повернення вугілля №№ 0000005, 0000006, 0000008; договору зберігання від 31.05.2012 №3-ДЗ і актів приймання-передачі на зберігання №1, №2, №3, №4; додаткової угоди №1, які після цього йому були повернені (а.с.27 т.8).

Судом першої інстанції були встановлені розбіжності у підписах і печатках на додаткової угоди №1 до договору зберігання від 31.05.2012р. №3-ДЗ (а.с.35 т.6) та на акті №ОУ-0000001 здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с 92, т.6). З наданих оригіналів місцевим судом було виготовлено ксерокопії додаткової угоди №1 до Договору поставки №31.05/2012 від 31.05.2012 та акту №ОУ-0000001 здачі-прийняття робіт (надання послуг)(а.с.22-23 т.8).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.09.2014р. було повторно витребувано від ПП "Вікторія": оригінали документів поданих до заяви про визнання кредитором боржника (договорів, додатків до них, актів, накладних, платіжних доручень, тощо); письмовий виклад обставини і доказів фактичного руху вугілля (перевезення, переміщення від продавця зберігачу, від зберігача боржнику, від боржника зберігачу при поверненні, наприклад, документи про навантаження-розвантаження, залізничні чи автомобільні накладні на перевезення тощо); зобов'язано мати ці докази в оригіналі.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.10.2014р. було втретє витребувано від ПП "Вікторія" вищезазначені документи і докази. Однак ПП "Вікторія" не були надані місцевому суду витребувані ухвалами від 23.09.2014р. і від 07.10.2014р. документи, додатково були подані копії товарно-транспортних накладних (оригінали яких також пред'явлено).

Місцевий суд обґрунтовано в своїй ухвалі зазначив:

що договори поставки та зберігання боржником не укладались, що від імені боржника документи підписані в.о. генерального директора Рибаком О.А., однак останній в своїй заяві (а.с.89 т.7) зазначив, що вищевказаних договорів і документів із заявником не підписував;

що договори поставки і зберігання не спрямовані на настання реальних наслідків для боржника, не підтверджують жодного факту руху товару (вугілля) і реальної його передачі боржнику;

що вказані договори поставки і зберігання є фіктивними, і підлягають визнанню недійсними;

що окремі документи підписані Тарнавським О.І. до моменту призначення його в.о. генерального директора боржника;

що договори поставки та зберігання, укладені сторонами 31.05.2012р. в м.Черкаси, в той час, як акт приймання-передачі майна на зберігання №1 був складений в той же день, між тими ж особами в м.Шахтарськ Донецької області;

що прокуратурою м.Черкаси відкрито кримінальне провадження за ознаками ч.1 ст.358 КК України;

що наявність відтиску печатки боржника на договорах поставки та зберігання не свідчить про їх підписання уповноваженою особою;

що правочин щодо постачання заявником боржнику вугільної продукції в період з травня 2012 року по лютий 2013 року є фіктивним (без мети створення наслідків, які обумовлюються ним) та таким, що знайшов відображення в бухгалтерському та податковому обліку виключно з метою надання йому ознак достовірності, а подані заявником документи не підтверджують реальності господарської операції,

що у боржника відсутні будь-які документи на підтвердження отримання вугілля з-під відповідального зберігання заявника, транспортування його до підприємства або іншого місця зберігання (вантажні накладні, договори перевезення, відомості про завантаження/розвантаження вагонів, продажу або іншого розпорядження майном), а заявником жодних доказів про підстави повернення товару 377 тон вугілля на загальну суму 307682,68 грн. на підставі накладних від 26.10.2012р. №ВН-0000012, від 26.10.2012р. №0000013, від 12.11.2012р. №ВН-0000014 (наявність рекламації, двостороннього рекламаційного акту, акту дефектації, доказів незадовільного стану) або про повернення товару боржнику після відповідального зберігання не надано;

що нарахування процентів за договором постачання неправомірне, оскільки договором не був визначений чітко строк відстрочення оплати товару, який є істотною умовою договору і відносно якої сторони не дійшли згоди, а тому застосування відсотків за час такого відстрочення є неможливим;

що у розумінні зазначених заявником норм (ст.536, ст.625, ч.5 ст.694 ЦК України) в договорі може бути встановлений лише інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх визначення, тому проценти, встановлені п.2.4 Договору поставки за правовою природою є пенею, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день його прострочення;

що за даними бухгалтерського обліку боржника за період з 24.07.2012р. по 30.04.2014р. вбачається приймання боржником від ПП "Вікторія" на позабалансовий рахунок на умовах комісії вугілля - оприбутковано за місцем зберігання (м.Шахтарськ, Донецька область) вугілля в кількості 975,810 т загальною вартістю 961274,99 грн. та протягом цього ж періоду повернуто з комісії до ПП "Вікторія" в тій же кількості та сумі, однак договір комісії від 19.07.2012р., на який іде посилання у регістрах бухгалтерського обліку, а також будь-які інші первинні документи за даною господарською операцією відсутні;

що боржник не має власного складу чи майданчика в м.Шахтарськ та не орендує таких;

що враховуючи специфічність товару, його значний обсяг та існуючу господарську практику, його переміщення відбувається, як правило, залізничним транспортом, та підтверджується відповідними документами, однак у боржника такі документи відсутні;

що за період з 26.06.2012р. по 04.04.2013р. боржник сплатив на користь заявника кошти в розмірі 509000 грн. безпідставно, внаслідок умисних спільних дій з боку керівника заявника та в.о. генерального директора боржника Тернавського О.І. по легалізації безтоварної операції, переведення безготівкових коштів в готівку та їх привласнення;

що підставою відмови у задоволенні вимог є відсутність доказів, та фіктивність укладених угод.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядник майна вимог ПП «Вікторія» не визнав та у письмовому поясненні від 23.09.2014р. вх.№21040/14 (а.с.12-13 т.7) вказав, що вимоги заявника в розмірі 955720,22 грн., попередньо визнані ним та внесені до реєстру вимог кредиторів у сумі 9304143,29 грн., виключені із реєстру у зв'язку із невизнанням їх боржником у повному обсязі.

Прокурором прокуратури м.Черкаси вимоги заявника ПП «Вікторія» також не були визнані і вказано, що проведеною перевіркою встановлено факт підроблення підпису керівника на договорі, на підставі чого внесено відомості до реєстру кримінальних правопорушень.

Названим договором поставки було передбачено наступне: 2.3. Покупець зобов'язується оплатити шляхом перерахування на поточний рахунок Продавця ціну товару у строк 15 календарних днів з дати поставки товару. Оплата, зроблена протягом зазначеного терміну, вважається своєчасною. При здійсненні своєчасної оплати поставленого товару відсотки за право користування товарним кредитом не стягуються. 2.4. При здійсненні оплати після строку, визначеного у п.2.3 цього Договору, така оплата вважається відстроченою. При відстроченні оплати за цим Договором з Покупця стягуються відсотки за право користування товарним кредитом у розмірі 3% несплаченої суми за кожний календарний день відстрочення.

Частинами 1, 4 і 5 ст. 694 Цивільного кодексу України передбачено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу; якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару; якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати; Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Отже закон визначає три правові режими строку для товарного кредиту - відстрочення, розстрочення, прострочення. Товарний кредит може надаватись на умовах відстрочення або розстрочення. Тобто для виникнення режиму товарного кредиту сторонами у договорі повинні бути чітко визначені строк початку і строк закінчення товарного кредиту.

Можливість виникнення товарного кредиту "після настання строку оплати", як це передбачено в Договорі поставки, законом не передбачено.

Можливість існування товарного кредиту протягом невизначеного строку за законом можливе лише з моменту передачі товару і лише якщо сторони прямо визначили таку умову в момент підписання договору, але не через певний проміжок часу після передачі товару і не залежно від умови, яка може або настати або не настати, як це передбачено в Договорі поставки.

При товарному кредиті лише після закінчення строку відстрочення або розстрочення настає режим прострочення, наслідком якого є виникнення права на повернення товару, або право на отримання процентів "відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати".

Отже, Договором поставки сторони порушили норму закону щодо умов товарного кредиту (здійснено підміну понять і часу виникнення), тому фактично "грошовою сумою, яку боржник (відповідно до пунктів 2.3 і 2.4 Договору поставки-примітка суду) повинен передати кредитору у разі порушення зобов'язання, що обчислюється у відсотках за кожен день прострочення, є пеня" (правові позиції Верховного Суду України у постанові від 24.12.2013 у справі №8/5025/1402/12). Розмір пені п.5.2 Договору поставки не був передбачений. За таких обставин нарахування суми 9144469,23 грн. процентів за користування товарним кредитом є незаконним і про це вірно зазначено в оскаржуваній ухвалі.

Статті 36, 39 і 40 ГПК України регулюють правила подання суду доказів.

Відповідно до ст.36 Господарського процесуального кодексу України оригінали документів подаються на вимогу господарського суду.

Судом першої інстанції було зазначено, що суду в оригіналі не пред'явлено основної частини з поданих копій документів. Зокрема, Договору поставки, специфікацій до нього, актів приймання передачі згідно з Договором поставки, актів звірки, товарно-транспортних накладних.

Неподання цих документів є також підставою для відмови у задоволенні кредиторських вимог.

Враховуючи вимоги ст.33 ГПК України, надання доказів витребуваних ухвалою суду є обов'язком заявника, то місцевий суд обґрунтовано визнав, що наявні у справі і перераховані вище документи не підтверджують кредиторських вимог заявника до боржника.

Заявлені вимоги ПП «Вікторія» законно не були визнані судом першої інстанції, так як вони ґрунтуються на Договорі поставки та Договорі зберігання, оскільки сторонами не вчинено фактичних дій на передачу вугілля боржнику, а договори укладено без наміру створити передбачені ними правові наслідки.

Фактично за умовами обох договорів боржник має сплатити гроші з моменту формального підписання накладних і актів приймання передачі без фактичної відгрузки товару.

Місцевий суд вірно зазначив, що договір поставки між скаржником і боржником (а.с.21-25 т.6) та акт приймання-передачі вугілля на зберігання (а.с.81 т.6) підписані одними особами в один і той же день в різних містах, які знаходяться на значній відстані одне від одного і обґрунтовано поставив під сумнів правомочність названого договору.

Тому місцевий суд законно і обґрунтовано відмовив ПП «Вікторія» у визнанні вимог на суму 9554502,22 грн. у зв'язку з недоведеністю фактів передачі вугілля боржнику і наявності обов'язку боржника сплатити за нього гроші.

В іншій частині ухвала господарського суду Черкаської області від 30.10.2014р. не оскаржувалась.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, ст.ст. 22 - 25, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПП «Вікторія» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.10.2014р. у справі №925/843/14 - без змін.

Справу №925/843/14 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді М.Л. Доманська

О.М. Остапенко