ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.07.06

Справа № 13/397-06.

за позовом          Закритого акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” в особі Сумської філії

до відповідача:   приватного підприємства “Макон”

про  стягнення   2423  грн. 61 коп.

Суддя Лиховид Б.І.

За участю представників сторін:

Позивач:          Пилипенко С.Л.

Відповідач:          не з’явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 2423 грн. 61 коп. з яких: 979 грн. 34 коп. заборгованість по кредиту наданому відповідно до умов договору на розрахунково-касове обслуговування № 319005 від 03.01.2003 р. та додаткової угоди до нього № 190 від 19.02. 2003 р., укладених між сторонами, 941 грн. 14 коп. нарахованих 26 % річних, передбачених п.3.1. додаткової угоди № 190 від 19.02. 2003р., та 503 грн. 13 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, передбаченої п. 4.1. додаткової угоди № 190 від 19.02. 2003р.

Відповідач  відзив на позовну заяву не подав, в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином і у встановлені   законом строки, тому, відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази, які мають  значення для вирішення справи по суті, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до умов на розрахунково-касове обслуговування № 319005 від 03.01.2003 р. та додаткової угоди до нього № 190 від 19.02. 2003 р., укладених між сторонами, позивач зобов'язався встановити відповідачу кредитні ліміти на корпоративні платіжні картки довірених осіб у вигляді поновлюваних кредитних ліній із загальним лімітом кредитування 1000,00 грн. та сплатою за користування кредитними коштами 26 % річних, передбачених п.3.1. додаткової угоди № 190 від 19.02. 2003р.

Згідно приписів вищевказаного договору та додаткової угоди до нього, проведення платежів Відповідача здійснюється позивачем в строк до 19.02.2004 р.

У відповідності до п. 2.2.3. Додаткової угоди № 190 від 19.02.2003 року, Відповідач повинен погашати заборгованість на судному рахунку в строк до 25-го числа місяця, слідуючого за звітним, а повне погашення заборгованості по кредитним лімітам провести в строк до 19.02.2004 року.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином  і відповідно до умов Договору.  

Як зазначає позивач в обґрунтування позовних вимог, відповідач свої договірні зобов’язання щодо повернення кредиту  належним чином не виконав і станом на 24.05.2006 р. заборгованість відповідача по кредиту становить 979 грн. 34 коп.

Відповідач не подав доказів погашення заборгованості по кредиту, тому позовні вимоги в частині стягнення 979 грн. 34 коп. заборгованість по кредиту правомірні, обґрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3.1. додаткової угоди № 190 від 19.02. 2003р.за користування кредитними лімітами  відповідач щомісячно, до 10 числа, сплачує банку  відсотки, базова ставка яких на момент підписання угоди становить 26 % річних.

Як вбачається з матеріалів справі, відповідач не належним чином виконав свої договірні зобов’язання щодо сплати відсотків за користування кредитом і має заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом в сумі 941 грн. 14 коп.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення 941 грн. 14 коп. відсотків за користування кредитом є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню

Вищевказаною додатковою угодою (п.4.1.), за неналежне виконання грошових зобов’язань, передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до розрахунків позивача які надані у відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”  сума нарахованої до стягнення пені становить 503 грн. 13 коп.   

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 503 грн. 13 коп. пені, ґрунтуються на умовах вищезазначеного договору та додаткової угоди до нього,  заявлені  в межах строку позовної давності, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому  підлягають задоволенню.

Згідно до ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати по держмиту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.    

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

 ВИРІШИВ :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з приватного підприємства “Макон” (Сумська область, м. Конотоп, вул. Будівельників, 18/а, код 30700767) на користь закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” в особі Сумської філії (40030, м. Суми, вул. Горького, 26, код 23633156) 979 грн. 34 коп. боргу, 941 грн. 14 коп. 26 % річних, 503 грн. 13 коп. пені, 102 грн. 00 коп.  витрат по держмиту, 118 грн. 00 коп. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.