ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"02" грудня 2014 р. Справа № Б-19/117-09

вх. № 6461/2-19

Суддя господарського суду Усатий В.О.

При секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

За участю:

ліквідатора - Босенко К.В., свід. НОМЕР_1 від 15.07.2013 р.

представника ПАТ "Укрексімбанк" - Кайрамов В.С.,

Розглянувши скаргу ПАТ "Державний експотрно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексмбанк" у м.Львові

по справі за заявою ТОВ "ТК "Інтермаркет", м. Харків

до ТОВ "ТК "Інтермаркет", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 14.08.2009 р. ТОВ "ТК "Інтермаркет" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Харкевич -Гончарову І. М., яку було зобов"язано відповідно до ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції 1992 року, далі - Закон) виконати дії передбачені вказаною статтею, завершити ліквідаційну процедуру та надати суду відповідні документи.

Ухвалою суду від 27.04.2010 р. ліквідатором ТОВ "ТК "Інтермаркет" призначено арбітражного керуючого Яшина С. В.

Ухвалою суду від 02.09.2010 р. задоволено клопотання ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури, продовжено строк ліквідаційної процедури на 6 місяців, тобто до 14.02.2011 р., продовжені повноваження ліквідатора ТОВ "ТК "Інтермаркет" до завершення ліквідаційної процедури та зобов"язано ліквідатора виконати вимоги постанови суду від 14.08.2009 р. та надати звіт про виконання ліквідаційної процедури та документи в підтвердження цього.

Ухвалою суду від 10.02.2011 р. припинено обов"язки ліквідатора ТОВ "ТК "Інтермаркет" арбітражного керуючого Яшина С.В., задоволено заяву арбітражного керуючого Босенко К.В. та призначено його ліквідатором ТОВ "ТК "Інтермаркет".

До суду надійшла скарга ПАТ "Державний експотрно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексмбанк" у м.Львові (вх. № 34638 від 06.10.2014 р.), в якій банк просить суд визнати дії ліквідатора при укладанні договору № 04/03/14-1 про проведення аукціону від 04.03.2014 р. неправомірними, заборонити продаж нерухомого майна банкрута за ціною нижчою, ніж вказано у згоді АТ "Укрексімбанк" № 060/7578 від 13.12.2013 р. та зобов"язати ліквідатора укласти новий договір на продаж нерухомого майна банкрута відповідно до наданої АТ "Укрексімбанк" згоди № 060/7578 від 13.12.2013 р. з врахуванням зазначених у ній умов.

Враховуючи, що відповідно до п.4 ст. 24 Закону, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури, суд призначи скаргу ПАТ "Державний експотрно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексмбанк" у м.Львові до розгляду в судовому засіданні 02.12.2014 р.

В судовому засіданні 02.12.2014 р. представник ПАТ "Державний експотрно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексмбанк" у м.Львові в обгрунтування своєї скарги зазначив, що ліквідатором укладено з біржою договір на проведення аукціону з можливістю пониження початкової вартості на 20 відсотків та з можливістю подальшого зниження початкової вартості на самому аукціоні, але не нижче 50 відсотків початкової вартості, що на його думку суперечить наданої заставним кредитором згоді на реалізацію цього майна.

Ліквідатор в даному судовому засіданні заперечував проти скарги банку, надав відзив, в якому зазначено, в спірному договорі було дотримано вимоги заставного кредитора щодо початкової вартості заставного майна та неможливості її зниження в першому аукціоні. Щодо повторного аукціону, то на його думку такі обмеження неправомірні.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та додані документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в старій редакції), у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.

Згідно п.4 ст.25 Закону, дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Відповідно п.1.1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в новій редакції, положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.2 ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в новій редакції, майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Як вбачається з матеріалів справи, за боржником на праві власності зареєстровано нежитлова будівля загальною площею 6771,3 кв.м та земельна ділянка площею 1,7338 га, які знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Княгині Ольги, б.120 та перебуває в іпотеці АТ "Укрексімбанк".

13.12.2013 р. на запит ліквідатора банком надана згода № 060/7578 на реалізацію вказаного заставного майна лише при дотриманні при продажу вимог Закону та сукупності наступних умов:

- продав вказаного вище нерухомого майна здійснюватиметься одним лотом із початковою вартістю у розмірі 35842690,00 грн.,

- умови договору про проведення аукціону, укладеного між ліквідатором та організатором аукціону містимуть положення про проведення аукціону без можливості зниження початкової вартості вказаного майна, крок аукціону з продажу вказаного нерухомого майна становитиме від 2% до 5%,

- обов"язковий наступний переказ банку коштів, одержаних від продажу вказаного майна для задоволення вимог банку до товариства, забезпечених іпотекою такого майна.

Ухвалою суду від 04.03.2014 р. визнано ПП "Укрторгцентр" учасником провадження у справі № 19/117-09 про банкрутство ТОВ "ТК "Інтермаркет".

24.03.2014 р. між ліквідатором та ПП "Укрторгцентр" укладено договір на проведення аукціону, в якому зазначено, що вперше аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості, у разі закінчення аукціону без визначення переможця проводиться повторний аукціон зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків та з можливістю подальшого зниження початкової вартості на самому аукціоні, але не нижче, ніж до граничної вартості - 50 відсотків початкової вартості, другий повторний аукціон проводиться зі зниженням початкової вартості н 20 відсотків від вартості першого повторного аукціону та за відсутністю бажаючих укласти договір початкова вартість знижується на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.

Аукціон , який був проведений 29.07.2014 р. не відбувся у зв"язку із відсутністю учасників.

Згідно п.3 ст.64 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в новій редакції, у разі якщо протягом триразового оголошення початкової вартості учасники аукціону не виявляють бажання укласти договір, ліцитатор оголошує про закінчення аукціону без виявлення переможця, якщо в оголошенні про проведення аукціону не передбачено можливості зниження початкової вартості на цьому ж аукціоні.

Відповідно до ст.65 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в новій редакції, якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.

Відповідно до ст.66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в новій редакції, якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості. Повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку.

З наведених норм закону можливо зробити висновок, що сторонам договору про проведення аукціону надається можливість вибору умов для проведення повторного та другого повторного аукціону, тобто законом не забороняється неможливість зниження початкової вартості при проведенні повторного та другого повторного аукціонах.

Відповідно ч.6 ст.3-1 Закону, при реалізації своїх прав та обов"язків арбітражний керуючий зобов"язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 65 ГПК України встановлено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, в тому числі, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову; вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

У пункті 73 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009р. №15 зазначено, що господарський суд має право вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, у тому числі передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору, отже, приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен визначитись як з предметом спору у співвідношенні з певними заходами забезпечення позову, які вимагається до застосування, і певними діями, які вимагається заборонити вчиняти, так і з доцільністю та обґрунтованістю вжиття таких заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, в силу вимог статті 33 ГПК України, повинна довести його необхідність та адекватність.

Враховуючи, що ліквідатор при здійснені своїх повноважень повинний діяти сумлінного та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів, як того вимагає п.6 ст.3-1 Закону, приймаючи до уваги домовленість заставного кредитора та ліквідатора щодо умов реалізації заставного майна, з метою недопущення порушення прав заставного кредитора та боржника, суд вважає за необхідне заборонити ліквідатору реалізовувати спірне нерухоме майно за ціною нижчою ніж вказано в згоді АТ "Укрексімбанк" № 060/7578 від 13.12.2013 р.

Щодо зобов"язання ліквідатора укласти новий договір, то суд зазначає, що серед способів захисту, передбачених ст. 16 ЦК України, не зазначено такого способу захисту, як установлення правовідносин (в тому числі шляхом зобов'язання особи до укладення відповідних договорів).

Керуючись ст. ст. 66,67,86 ГПК України, ст.ст. 3-1,22-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.1.1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в новій редакції, ст.ст.42,64,65,66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в новій редакції, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ПАТ "Державний експотрно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексмбанк" у м.Львові (вх. № 34638 від 06.10.2014 р.) задовольнити частково.

Визнати дії ліквідатора при укладанні договору № 04/03/14-1 про проведення аукціону від 04.03.2014 р. неправомірними.

Заборонити продаж нерухомого майна банкрута за ціною нижчою, ніж вказано у згоді АТ "Укрексімбанк" № 060/7578 від 13.12.2013 р.

В іншій частині скарги відмовити.

Ухвалу направити ліквідатору, ПАТ "Державний експотрно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексмбанк" у м.Львові.

Суддя Усатий В.О.