Копія                                                                                                              

Справа № 2-211/2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М' Я М   У К Р А Ї Н И  

   04 лютого 2009 року Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:

                                                                головуючого судді - Нікітішина В.П.

                                                                         при секретарі -  Бондаренко Н.І.           

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Котовську Одеської області цивільну справу за позовом Котовського транспортного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до  Одеської залізниці , відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м.Одеси і Територіального управління держпромгірнагляду по Одеській області про встановлення факту нещасного випадку на виробництві

В С Т А Н О В И В:

            Прокурор звернувся до суду з цим позовом в інтересах ОСОБА_1 до  Одеської залізниці, вказуючи, що згідно наказу №103/к (розпорядження) 26.07.2005 року був прийнятий на роботу в якості бригадира Котовської дистанції колії Одеської залізниці (далі ІНФОРМАЦІЯ_1) ОСОБА_2.  10.03.2007 року 0 16 год. 30 хв. ОСОБА_2 був смертельно травмований на  1354 км. пікету НР 4 перегону ст.Мардарівка-ст.Перехрестово Одеської залізниці вантажним поїздом НОМЕР_1 під керуванням машиніста ОСОБА_3 Згідно висновку судово-медичного обстеження трупа смерть ОСОБА_2 настала 10.03.2007 року в результаті отримання відкритої черепно-мозкової травми, характерної для залізничної травми.

13.03.2007 року керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено Акт службового розслідування обставин нещасного випадку невиробничого характеру на залізничному транспорті України.

 Прокурор не погоджується з цим актом, оскільки проведеною Котовською транспортною прокуратурою перевіркою цього нещасного випадку, було встановлено, що в день травмування у свій вихідний день (субота), ОСОБА_2 виконував отримане по мобільному телефону завдання начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 на проведення замірів залізничної колії на 1354 км. Тому в даному випадку керівництво ІНФОРМАЦІЯ_1 зобов'язано було скласти акт за формою Н-1, згідно Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ 25.08.04 року №1112, (з наступними змінами та доповненнями).

Це порушення керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_1 порядку розслідування нещасного випадку з ОСОБА_2, надалі позбавило його сімю в тому числі і дружину ОСОБА_1 на отримання відповідного грошового відшкодування, внаслідок втрати годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві. Тому просив постановити рішення суду, яким скасувати акт службового розслідування обставин нещасного випадку невиробничого характеру на залізничному транспорті України від 13.03.2007 року, та встановити факт нещасного випадку у вигляді смерті ОСОБА_2.

         В ході розгляду в суді помічник Котовського транспортного прокурора - Зуєнковова О.В. підтримала, цей позов в повному обсязі.

         ОСОБА_1 та її представник в суді, адвокат ОСОБА_4, також підтримали вимоги прокурора в повному  обсязі.

         Представник Одеської залізниці за довіреністю, юрисконсульт служби колії Одеської залізниці, ОСОБА_5, проти позову заперечувала, вказуючи на те, що ОСОБА_2 не долучався в цей вихідний день до роботи на колію, на місці його смертельного травмування він був без спецодягу, крім того знаходився в нетверезому стані, а тому не має належних підстав вважати, цей нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом. Тому просила в позові відмовити в повному обсязі.

          Представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м.Одеси в судове засідання не з'явився, однак надав письмове заперечення до позову та просив справу розглянути у його відсутність. Суть цього письмового заперечення до позову зводиться до того, що ОСОБА_2 не долучався до роботи у вихідний день, а тому його смертельне травмування 10.03.2007 року не можна вважати пов'язаним з виробництвом, тому просив в позові відмовити.

          Представник  Територіального управління держпромгірнагляду по Одеській області про встановлення факту нещасного випадку на виробництві за довіреністю, ОСОБА_6, позов не визнав, зважаючи на відсутність належних доказів перебування ОСОБА_2 в момент  його травмування на роботі.

            Вислухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши письмові докази у справі, відмовний матеріал №10 по факту смертельного травмування на 1354 км. перегону ст.Мардарівка - ст.Перехрестово ОСОБА_2 Котовської транспортної прокуратури, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

             Згідно ч.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійні захворювання, які спричинили втрату працездатності» нещасний випадок на виробництві - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

           Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_2 був смертельно травмований 10.03.2007 року 0 16 год. 30 хв. на  1354 км. пікету НР 4 перегону ст.Мардарівка-ст.Перехрестово Одеської залізниці вантажним поїздом НОМЕР_1 під керуванням машиніста ОСОБА_3 Згідно висновку судово-медичного обстеження трупа смерть ОСОБА_2 настала 10.03.2007 року в результаті отримання відкритої черепно-мозкової травми, характерної для залізничної травми. На момент смертельного травмування він знаходився в трудових відносинах з Одеською залізницею, працюючи з 26.07.2005 року бригадиром Котовської дистанції колії Одеської залізниці (далі ІНФОРМАЦІЯ_1). Місце цього нещасного випадку є дільниця залізничної колії, яка вважалась його місцем роботи. Ці зазначені обставини не заперечуються сторонами у справі, а тому не підлягають відповідному доведенню цього в ході розгляду справи по суті.

           Доказом того, що ОСОБА_2 в цей вихідний від роботи день перебував на роботі і виконував завдання начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 по проведенню замірів залізничної колії на 1354 км., підтверджується показами свідків:

- ОСОБА_1, яка вказувала, що в той вихідний день, чоловік зранку знаходився в домі і займався клопотами по господарству і не планував йти на роботу. Близько обіду подзвонив ОСОБА_7 і викликав на роботу. ОСОБА_7 дав команду доповісти про стан колії. Чоловік виконував проміри на колії. Після чого вона почула скрегіт коліс потягу і сталась трагедія з чоловіком. На місці наїзду потягу знаходився шаблон для проміру колії й ПУ-28;

-ОСОБА_8 який бачив з ранку 10.03.2007 року ОСОБА_2, який говорив йому, що дали перший вихідний за декілька місяців. Однак потім в той же день ОСОБА_2 уже йшов з шаблоном на роботу, сказавши, що заявлено машиністом «толчок», а тому визвали на роботу;

- ОСОБА_9, монтера ІНФОРМАЦІЯ_1, який показав, що в той день близько 13 год. після повернення з обіду на роботу і проходячи біля будинку бригадира ОСОБА_2, він його зустрів і той йому сказав, що подзвонив начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 і дав вказівку, щоб він заміряв колію на 1354 км., а Тізуну переставити знак обмеження руху на 1354 км. з пікета 10 на пікет 4. Після цього він віддав ОСОБА_2 ключі від контори околодку і той взяв там шаблон для проміру колії і пішов в сторону 1354 км. На місці трагедії був той шаблон та ПУ-28;

 - ОСОБА_10, монтера колії ІНФОРМАЦІЯ_1, який підтвердив, що на місці трагедії знаходився шаблон та ПУ-28, а на роботу можуть терміново викликати по телефону.

        Крім цього цей факт підтверджується Постановою про відмову в порушені кримінальної справи слідчого Котовської транспортної прокуратури Дубровського В.В. від 20.03.2007 року та письмовим поясненням ОСОБА_11 від 30.01.2008 року, яка вказувала на те, що ОСОБА_2 у той день задзвонив телефон і він повідомив її, що начальник викликає на роботу, на виконання якихось замірів, а тому йому необхідно йти за інструментом на станцію.    

         Допитані за клопотанням представника Одеської залізниці свідки - ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_7, також не заперечували факту цієї трагедії. При цьому їх свідчення про те, що травмований не мав на собі спецодягу, самі по собі не можуть бути доказом того, що ОСОБА_2 не перебував на роботі.

 Свідок ОСОБА_7, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 не заперечував факту свого спілкування в той вихідний день з ОСОБА_2 по мобільному телефону на тему виробничих завдань. Однак його твердження про не надання вказівки ОСОБА_2 щодо замірів колії, заперечується показами вищезазначених свідків ОСОБА_1, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, тай самим фактом перебування ОСОБА_2 у вихідний день на робочому місці з робочим інструментом, яким є шаблон для заміру залізничної колії, та  ПУ-28  (книжки для запису контрольних замірів). Тому суд критично ставиться до показів ОСОБА_7 в цій частині. Суд також критично ставиться до показів свідка ОСОБА_13, старшого дорожнього майстра ІНФОРМАЦІЯ_1, який є підлеглим у ОСОБА_7, про те, що при розмові по телефону з ОСОБА_2 ОСОБА_7 не давав команди на замір колії. Показ свідка ОСОБА_18 проте, що ОСОБА_2 в той день випивав спиртне в кафе, не є доказом, який би спростовував факт перебування ОСОБА_2 на роботі. А його твердження про те, що начальник по телефону давав команду ОСОБА_2 тільки щодо зобов'язання Тізуна на перестановку знаків, є сумнівними, оскільки раніш в Протоколі №53 оперативної наради при начальнику Котовської дистанції колії Одеської мазниці від 12.03.2007 року, зазначалось, що ОСОБА_7 викликав по мобільному телефону ОСОБА_2 у присутності тільки ОСОБА_13. Дані щодо наявності у цей час ОСОБА_18 відсутні.   

           Надані представником Одеської залізниці письмові докази про те, що ОСОБА_2 в той день належним чином не долучався до роботи, не можуть слугувати однозначним доводом того, що працівник не може бути викликаний на роботу без відповідного оформлення на це. Доказом цього є свідчення свідка ОСОБА_10 та свідків ОСОБА_14 і ОСОБА_15, які з'явились на місце трагедії у вихідний день, саме по телефонній вказівці ОСОБА_7, без відповідного допуску до роботи у свій вихідний день.

          Таким чином суд вважає встановленим факт нещасного випадку у вигляді смерті ОСОБА_2, як такий, що стався на виробництві 10.03.2007 року

          Виходячи з наведеного керівництво ІНФОРМАЦІЯ_1 зобов'язано було згідно Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ 25.08.04 року №1112, (з наступними змінами та доповненнями) скласти Акт за формою Н-1, чого воно не зробило. Складений акт службового розслідування обставин нещасного випадку невиробничого характеру на залізничному транспорті України, Котовської дистанції колії Одеської залізниці, складений 13.03.2007 року, є незаконним і підлягає скасуванню.

           Понесені судові витрати у справ слід покласти на Одеську залізницю.         

           Керуючись ст. ст. 10,60,81,88,212-215, 256,257 ЦПК України, ст.171 КЗпП України, ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійні захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст.22 Закону України «Про охорону праці», суд

В И Р І Ш И В:

            Скасувати акт службового розслідування обставин нещасного випадку невиробничого характеру на залізничному транспорті України, Котовської дистанції колії Одеської залізниці, складений 13.03.2007 року, та встановити факт нещасного випадку у вигляді смерті ОСОБА_2, як такий, що стався на виробництві 10.03.2007 року.

           Стягнути з Одеської залізниці на користь держави судовий збір в розмірі - 8 грн. 50 коп. та 07 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи суді.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

            Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд який його ухвалив, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення, а надалі апеляційної скарги в наступні 20 днів. Рішення суду може бути оскаржено також безпосередньо подачею апеляційної скарги в строк для подачі заяви про апеляційне оскарження.

С у д д я-підпис

Суддя -                            Секретар-