Справа № 2а-25248/08
Категорія 46
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2008 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Островської О.П.,
при секретарі: Чукіній А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом, ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області про визнання рішення недійсним, зобов'язання виплатити суму недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2008 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача УПСЗН Лутугинської райдержадміністрації Луганської області, в якому послалася, що вона має дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за яким здійснює догляд. До цього часу перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У 2007 році відповідачем їй було нараховано та виплачено допомогу в розмірі 1522,89 грн. Вважає, що розмір такої допомоги за 2007 рік визначений невірно та всупереч чинному законодавству. Статтею 15 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 22.03.01 року встановлено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році встановлюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення абзацу 3 ч. 2 ст. 56 та ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку було визнано такими, що не відповідають Конституції України. Загальна сума допомоги повинна складати 2799 грн. Позивачеві було виплачено 816, 40 грн. Таким чином, недоплата склала 1982, 60 грн. Позивач просить визнати недійсним рішення відповідача щодо нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік і зобов'язати його сплатити різницю у розмірі 1982, 60 грн.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, дала пояснення, аналогічні викладеному в позові, просила задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до його початку надав суду заяву, в якій позовні вимоги не визнав, просив розглянути справу без його участі, в своїх запереченнях посилався на наступне. Згідно ст. 56 Закону України «Про Державний
2
бюджет України на 2007 рік» виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для застрахованих осіб, та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб. Виходячи з цього, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачений відповідний обсяг видатків. Відповідач не є прибутковою організацією, а є розпорядником коштів Державного бюджету України. Проведення соціальних виплат можливе лише за умови внесення змін до Закону України про Державний бюджет України, які мають передбачати збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень до бюджету, за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки. Крім того, позивачем неправильно визначено суму заборгованості. Відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
У відповідності зі ст. 46 Конституции України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 має дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за яким здійснює догляд, є застрахованою особою, і у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240 від 18 січня 2001 року має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка до квітня 2007 року виплачувалася за рахунок коштів Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, а з квітня 2007 року виплачується управліннями праці та соціального захисту населення за рахунок коштів відповідної субвенції Державного бюджету України.
При цьому розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці в 2007 році відповідачем встановлено у відповідності з розміром, зазначеним у Законі України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і у такому розмірі ця допомога їй сплачувалася.
Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження дитини, довідкою відповідача про розмір допомоги.
Суд вважає, що розмір спірної допомоги позивачки, починаючи з 09 липня 2007 року відповідачем Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської
3
районної державної адміністрації Луганської області визначався та виплачувався без урахування діючого законодавства з цього приводу.
Статтею 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
П. 5 розділу 1Х Прикінцевих положень зазначеного Закону передбачено, що до стабілізації економічного становища в Україні розмір виплат, передбачених ст. 43 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку, виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно з встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму, при цьому права встановлювати інший порядок цих виплат та їх розмір, ніж це встановлено зазначеним Законом, не передбачено.
Згідно зазначеній нормі Прикінцевих положень після набрання чинності вказаного Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" законами України про державний бюджет на відповідні роки регулювалися вказані виплати, положення яких з цього приводу включно до 2006 року неконституційними не визнавалися.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в черговий раз в 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає розмір, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 р. № 32 передбачено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам з 1 січня 2007 р. призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб. У І кварталі вказана допомога виплачувалась страхувальниками та робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділеннями застрахованим особам, яким вона призначена і виплачувалася в 2006 р. Кошти субвенції перераховуються органами праці та соціального захисту населення на рахунки страхувальників і робочих органів Фонду. У II-IV кварталах - вказані допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.
Статею 71 Закону України «Про Держбюджет на 2007 рік.» було зупинено на 2007 рік дію ст. 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Судом встановлено, що саме в такому порядку та розмірі з липня 2007 року позивачці нараховувалася та виплачувалася спірна допомога (а.с. 4).
4
Рішенням Конституційного Суду України, від 09.07.2007 р. визнано неконституційним положення абз. 3 ч. 2 ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в тому числі про зупинення дії ст. 43 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
З цього моменту зазначені положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, інших Законів України щодо порядку та розміру вказаних виплат допомоги по догляду за дитиною до трьох років, в установленому порядку на 2007 рік не приймалося.
Враховуючи, що вказане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, суд вважає, що при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватися ст. 43 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», і допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має надаватися у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму.
Таким чином, починаючи з 09 липня 2007 року, тобто з моменту винесення Конституційним Судом України 09.07.2007 року вказаного рішення, відповідач мав провести розрахунок та виплати спірної допомоги позивачці, виходячи з формулювання ст. 43 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», тобто з прожиткового мінімуму, встановленого законом, і в такому розмірі виплачувати до 31 грудня 2007 року, тобто до закінчення бюджетного року.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню у зазначеній частині.
Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Зобов'язати відповідача Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, тобто до закінчення бюджетного року, з урахуванням проведених виплат.
5
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом,
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.