Справа № 127/25614/14-а

Провадження № 2-а/127/948/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2014 м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Волошин С.В. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання дій щодо відмови в перерахунку та виплаті щорічної грошової допомоги на оздоровлення незаконним та зобов'язання вчинити донарахування та виплату відповідно до чинного законодавства, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 01.12.2014 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання дій щодо відмови в перерахунку та виплаті щорічної грошової допомоги на оздоровлення незаконним та зобов'язання вчинити донарахування та виплату відповідно до чинного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалідом 2-ої групи, користується пільгами відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Разом з тим, йому було виплачено таку допомогу в розмірі 120 гривень, згідно розмірів зазначеної допомоги, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до вказаної постанови органами соціального захисту населення установлено, що Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечують щороку виділення коштів Міністерством соціальної політики для виплати допомоги передбаченої Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірах, установлених законом про державний бюджет на відповідний рік і тільки в межах сум, які затверджені паспортами бюджетних програм та для подальшого нарахування їх місцевим органам соціального захисту населення.

Виплату в такому розмірі позивач вважає незаконною, що і стало підставою для звернення до суду з вказаною позовною заявою.

Відповідач надіслав до суду письмові заперечення проти позову, в яких просить відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи тим, що видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи здійснюються в установленому порядку за рахунок наявних надходжень з Державного бюджету, передбачених на відповідні бюджетні програми законами про Державний бюджет на відповідний рік. А отже, допомога на оздоровлення позивачу за 2014 рік була виплачена з дотриманням норм Бюджетного кодексу, в порядку та розмірах, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розгляд справи проведено в порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази по справі, суд проходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що підтверджується дублікатом посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 від 12 серпня 2011 року (виданий замість посвідчення серії НОМЕР_2, інвалідом 2-ої групи, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 (НОМЕР_4) від 26.05.2009 року, та користується пільгами, встановленими Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до положень вказаного Закону. Спору про право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення між сторонами немає, спір виник тільки про розмір вказаних виплат.

06.06.2014 року позивачу була здійснена виплата щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 120,00 гривень згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Разом з тим, відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 2 групи - в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

При цьому суд звертає увагу, що якщо Закони України «Про Державний бюджет на 2011 рік», «Про Державний бюджет на 2012 рік», «Про Державний бюджет на 2013 рік» встановлювали обмеження щодо виплат додаткових пенсій, доплат особам постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС та пенсії по інвалідності, то Закон України «Про Державний бюджет на 2014 рік» не містить жодної норми, яка б обмежувала в 2014 році пряме застосування Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, ст.48 вказано Закону. Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік» в редакції Закону України від 31 липня 2014 року, встановлено, що норми і положення статей 20,21,22,23,30,31,37,39,48,50,51,52 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Однак, вказана норма набрала чинності з 03 серпня 2014 року. Таким чином, тільки з 03 серпня 2014 року розміри щорічної допомоги на оздоровлення передбачені ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обмежуються вимогами Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік».

Однак, судом встановлено, що на момент виплати позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення, вказані обмеження були відсутні. Тому права позивача є порушеними.

Посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є безпідставними, оскільки в разі наявності однопредметних норм різної ієрархії, повинні застосовуватися норми вищої юридичної сили. В даному випадку це положення ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка на момент виплати не передбачала здійснення виплат в розмірі встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналогічну правову позицію займає Вінницький апеляційний адміністративний суд, яку викладено в ухвалах цього суду по справах №2а/2218/8047811 від 05.12.2013 року, №2-а-1358/11/2211 від 30.04.2014 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача щодо нарахування та виплати вказаної допомоги у розмірі 120 грн.

Разом з тим, позовні вимоги в частині здійснення відповідачем донарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню. Суд зазначає, що такі виплати не були йому нараховані, проте суд не може перебирати на себе функцію здійснення донарахування суми разової грошової допомоги замість органу, якому надані такі повноваження. При цьому, з метою належного захисту порушених прав позивача, та у відповідності до частини 2 статті 11 КАС України, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести донарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік у розмірі, встановленому частиною 4 статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зважаючи на задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити певні дії в порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду відповідно до ст.267 КАС України, суд вважає за можливе зобов'язати Департамент соціальної політики Вінницької міської ради подати до суду звіт про виконання даної постанови у місячний строк з дня набрання постанови законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік» (в редакції, чинній на момент виплати), ст.ст.2, 5-11, 69-72, 158-163, 183-2, 254 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради в частині недонарахування та невиплаті ОСОБА_1 разової щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік у відповідності до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» незаконними.

Зобов'язати Департамент соціальної політики Вінницької міської ради провести донарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Зобов'язати Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради подати до суду звіт про виконання даної постанови у місячний строк з дня набрання постановою законної сили.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів після її проголошення через Вінницький міський суд. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: