Справа № 2а-28325/08

Категорія № 47

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2008 року Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Островської О.П.,

при секретарі: Чукіній А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про зобов'язання виплатити підвищення до пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, в якому зазначив, що він має правовий статус дитини війни, відповідач має виплачувати йому підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", однак, таке підвищення йому не виплачується, просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року та 6 місяців 2008 року, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області нарахувати на його користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки та 6 місяців 2008 року в сумі 3195, 30  грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, до початку судового засідання надав суду заперечення, в яких посилається на наступне. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсій, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Позивачеві відповідно до ст. 8 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено статус учасника війни. Відповідно до ст. 14 зазначеного Закону позивач отримує підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Тому виплата підвищення до пенсія позивачеві як дитині війни неможлива. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року) пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до п.2 розділу IV «Прикінцеві положення» Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.

Судом встановлено, що позивач має правовий статус учасника війни, що підтверджується довідкою УПСЗН Сватівської районної державної адміністрації №545 від 22.12.2008 року, тобто не має право на виплати підвищення до пенсії, передбачені ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог Могильного Г.І.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

2

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про зобов'язання виплатити підвищення до пенсії в повному обсязі за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом,

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.