Справа № 902/751/12

Провадження № 11/779/127/2014

Категорія ст. 124 КК України

Головуючий у 1 інстанції Головенко О.С.

Суддя-доповідач Гандзюк В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :

головуючого судді Гандзюка В.П.,

суддів Кавацюка М.Ф., Ткачук Н.В.,

з участю: прокурора Площанської Н.А.,

захисника ОСОБА_2, ОСОБА_3,

засудженого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_5 на вирок Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 12 листопада 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1 Івано-Франківської області, українець, який має вищу освіту, непрацюючий, одружений, на утриманні одна неповнолітня дитина, не судимий, громадянин України,

засуджений за вчинення злочину, передбаченого ст.124 КК України, та йому призначено покарання у виді 200 (двісті) годин громадських робіт.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишено раніше обраний - підписку про невиїзд.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволено частково. Присуджено стягнути на користь ОСОБА_5 - 16 000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 8 000 грн. на відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_6 - 3000 грн. моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_4 умисно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження потерпілим при перевищені меж необхідної оборони за наступних обставин.

01 травня 2012 року близько 03 години ОСОБА_4, перебуваючи у власному житловому будинку по місцю проживання в АДРЕСА_2, Болехівської міської ради, помилково сприйняв неправомірні дії ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які в нічний час металічним балонним ключем стукали у вхідні двері його будинку, як дії, спрямовані на вторгнення в житло та посягання на своє життя та членів сім'ї. З цією метою ОСОБА_4, перевищуючи межі захисту, в обстановці уявної оборони з відчиненого вікна ванної кімнати будинку зі своєї зареєстрованої в установленому порядку мисливської рушниці ТОЗ - 34 К-12 № НОМЕР_1 умисно вистрілив в ОСОБА_5, який в цей час йшов по подвір'ю від вхідних дверей будинку до вікна ванної кімнати, та при цьому заподіяв останньому вогнепальні дробові поранення нижніх кінцівок з розвитком важкого травматичного шоку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент спричинення.

Протиправні дії ОСОБА_4 намагався припинити ОСОБА_6, який знадвору руками схопився за ствол рушниці, і намагався її відібрати в ОСОБА_4 Однак останній, перебуваючи в межах захисту обстановки уявної оборони, неправильно сприйняв дії ОСОБА_6 як посягання на своє життя та під час боротьби з мисливської рушниці ТОЗ - 34 К-12 № НОМЕР_1 умисно вистрілив у ОСОБА_6, заподіявши йому вогнепальне дробове поранення ділянок правої сідниці та великого вертела правого стегна з розвитком тяжкого травматичного шоку, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент спричинення.

В поданих апеляціях:

- засуджений ОСОБА_4, вважає даний вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням судом кримінально-процесуального закону, однобічністю та неповнотою судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Просить вирок суду скасувати та закрити кримінальну справу.

- потерпілий ОСОБА_5, вважає вирок суду першої інстанції незаконним, оскільки призначене ОСОБА_4 покарання, на думку потерпілого, за своїм видом є занадто м'яким і не відповідає фактичним обставинам справи. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у суд першої інстанції.

Прокурор Площанська Н.А., яка брала участь у розгляді справи у суді першої інстанції, подала заперечення на апеляцію засудженого ОСОБА_4, де вказує на безпідставність апеляції, оскільки судом при розгляді даної кримінальної справи повно, всебічно і об'єктивно досліджені зібрані по ній докази, проаналізовані показання підсудного, потерпілих та свідків, в результаті чого суд обґрунтовано дійшов висновку про умисне заподіяння ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень потерпілим при перевищені меж необхідної оборони. Вважає, що вирок слід залишити без змін, а апеляцію без задоволення.

Також, прокурор Площанська Н.А., яка брала участь у розгляді справи у суді першої інстанції, подала заперечення на апеляцію потерпілого ОСОБА_5, де зазначає, що дії засудженого кваліфіковано правильно, і суд при призначенні покарання обґрунтовано врахував негативну поведінку потерпілого. Щодо цивільного позову, то вважає вирок в цій частині мотивованим. Вважає, що вирок слід залишити без змін, а апеляцію без задоволення.

Під час апеляційного розгляду:

-прокурор заперечила проти поданих апеляцій та просила вирок залишити без зміни, а апеляції без задоволення;

- засуджений ОСОБА_4 та його захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважають вирок суду незаконним та просять його скасувати, а справу закрити за відсутністю в діях обвинуваченого складу злочину.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, засудженого та його захисників, провівши судове слідство, дослідивши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що подані апеляції підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

При розгляді справи судом у повній мірі не дотримано вимог ст. 323 КПК України 1960 року щодо законності і обґрунтованості вироку.

Зокрема, суд хоч і встановив обставини справи, за яких були спричинені тілесні ушкодження потерпілим, однак даючи юридичну оцінку цим фактам допустився неповноти аналізу, неточностей та протиріч, що ставлять під сумнів обґрунтованість та законність вироку.

Так, органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачувався у тому, що він помилково сприйняв дії потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_7, такими, що направлені на вторгнення в житло та посягання на життя родини, і двічі застосував вогнепальну зброю для оборони в обстановці уявної оборони.

Суд же, викладаючи суть обвинувачення у вироку, також навів обставини уявної оборони.

Однак, обґрунтовуючи кваліфікацію неправомірних дій обвинуваченого суд, всупереч встановлених ним же обставин, прийшов до іншого суперечливого висновку про те, що підсудний діяв в стані необхідної оборони. Тим самим, суд вказав на наявність реального нападу зі сторони потерпілих, що не було встановлено слідством.

Встановлення факту наявності чи відсутності нападу є визначальним для правильної юридичної оцінки дій ОСОБА_4, наявності стану необхідної оборони та адекватності його дій. Важливим цей факт є і для оцінки обстановки уявної оборони.

Крім цього, суд у вироку вказав про висновки проведеної судово-психологічної експертизи за № 390 від 20 червня 2013 року, за якими ОСОБА_4 перебував в такому стані емоційного збудження, який є підставою для юридичного висновку про стан сильного душевного хвилювання. Однак жодного аналізу та висновку про доведеність такого стану у підсудного та можливість звільнення його від кримінальної відповідальності з підстав п.4 ст.36 КК України суд не навів.

За таких порушень, вирок суду підлягає до скасування, а справа - направленню на новий судовий розгляд, в процесі проведення якого слід правильно встановити дійсні обставини справи і зокрема наявність чи відсутність стану уявної чи необхідної оборони, а також в залежності від встановленого дати обґрунтовану юридичну оцінку діянням підсудного з врахуванням його психічного стану.

Крім цього, суду слід звернути увагу і на ті заперечення, що викладені в апеляційних скаргах, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 368 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляції задоволити частково.

Вирок Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 12 листопада 2013 року відносно ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в цей же суд, в іншому складі суду.

Головуючий В.П. Гандзюк

Судді М.Ф. Кавацюк

Н.В. Ткачук

Згідно з оригіналом

Суддя В.П. Гандзюк