Справа № 127/26242/14-а

Провадження № 2-а/127/994/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2014 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Волошин С.В. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом представника за довіреністю ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до Департаменту соціальної політики ОСОБА_3 міської ради про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої грошової допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -

ВСТАНОВИВ:

08.12.2014 року представник за довіреністю ОСОБА_1 – ОСОБА_2 та в її інтересах звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики ОСОБА_3 міської ради про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої грошової допомоги на оздоровлення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, інвалідом 2-ої групи, користується пільгами відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Разом з тим, їй було виплачено таку допомогу за 2014 рік в розмірі 120 грн., тобто згідно розміру зазначеної допомоги, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач не погодилась з таким розміром допомоги та звернулася до відповідача із заявою про доплату їй допомоги на оздоровлення за 2014 рік в розмірі визначеному ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на яку отримала письмову відмову від 23.10.2014 року № Б-08-62409, яку вважає протиправною. Виплату в такому розмірі позивач вважає незаконною тому через представника звернулась з позовом до суду. ОСОБА_1 про своє порушене право дізналася в жовтні 2014 року особисто від ОСОБА_2 Просить поновити строк звернення до суду, визнати дії протиправними та стягнути недоплачену грошову допомогу на оздоровлення.

Судом встановлено, що відповідно до посвідчення серії А №124335 (категорія 1) від 05.05.2000 року та вкладки №080077, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 10ААА №696403 від 14.12.2011 року ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи.

Відповідно до довідки Департаменту соціальної політики ОСОБА_3 міської ради від 17.12.2014 року №08-00-019-52648, ОСОБА_1 12.05.2014 року Департаментом соціальної політики ОСОБА_3 міської ради виплачено щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 120 грн. 00 коп.

Із заяви ОСОБА_1 від 01.04.2013 року адресованої начальнику департаменту праці та соціального захисту громадян ОСОБА_3 міської ради вбачається, що ОСОБА_1 просила відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплатити їй п’ять мінімальних заробітних плат на оздоровлення за 2012 рік із урахуванням отриманих 120 грн.

Із листа департаменту праці і соціального захисту населення ОСОБА_3 міської ради від 08.01.2013 року №б-08-6159 вбачається, що відповідач при виплаті такої допомоги керується постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої встановлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок катастрофи, інвалідам ІІ групи - 120 грн. 00 коп. Таким чином, 06.11.2012 року ОСОБА_1 виплачена щорічна допомога на оздоровлення за 2012 рік в розмірі 90 грн. 00 коп. по ІІ групі інвалідності та 06.03.2013 року за 2013 рік в розмірі 120 грн. 00 коп.

Із листа Департаменту праці і соціального захисту населення ОСОБА_3 міської ради від 23.10.2014 року №Б-08-62409 вбачається, що на даний час постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок катастрофи, інвалідам ІІ групи - 120 грн. 00 коп. Таким чином, 12.05.2014 року ОСОБА_1 виплачена щорічна допомога на оздоровлення за 2014 рік в розмірі 120 грн. 00 коп.

22.12.2014 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання та заперечення представника Департаменту соціальної політики ОСОБА_3 міської ради по справі № 127/26242/14-а за позовом представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до Департаменту соціальної політики ОСОБА_3 міської ради про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої грошової допомоги на оздоровлення, в якому представник Департаменту соціальної політики ОСОБА_3 міської ради наполягає на залишенні позову без розгляду, оскільки позовні вимоги заявлено поза межами шестимісячного строку звернення до суду за захистом своїх прав. Представник відповідача в клопотанні вказав, що ОСОБА_1 ще 08.04.2013 року листом за № Б – 08 – 6159 Департаментом було письмово повідомлено про порядок та строки виплати їй такої допомоги, тому посилання позивача про те, що вона дізналась про порушення свого права з відповіді Департаменту від 23.10.2014 року є безпідставним, не відповідає дійсності та не ґрунтується на реальних обставинах справи. За таких обставин клопотання про поновленню строку є необґрунтованим та таким що не підлягає до задоволення. Просить позов залишити без розгляду.

Суд, розглянувши матеріали справи дослідивши доводи адміністративного позову та зважаючи на клопотання представника відповідача приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, спірна щорічна одноразова допомога на оздоровлення в розмірі 120 грн., виплачено відповідачем по справі 12.05.2014 року, саме тоді позивач ОСОБА_1 і дізналась, про розмір виплати.

За таких обставин саме з 12.05.2014 року слід відраховувати шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду з позовом за захистом прав, свобод та інтересів, який позивачем пропущено.

Крім того, суд критично оцінює твердження ОСОБА_1 про те, що вона дізналася про своє порушене право в жовтні 2014 року особисто від ОСОБА_2, оскільки 01.04.2013 року ОСОБА_1 зверталася до Департаменту праці і соціального захисту населення ОСОБА_3 міського ради (правонаступник якого є Департамент соціальної політики ОСОБА_3 міської ради) з приводу виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2012-2013 роки в розмірах встановлених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 08.04.2013 року ОСОБА_1 надано роз’яснення про порядок та розмір виплати їй такої допомоги, який з того часу виплачується відповідачем у розмірі, що встановлено Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та поданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, доданих до неї матеріалів та клопотання представника відповідача по справі, про порушення своїх прав, на отримання допомоги позивач дізналась 12.05.2014 року, переконавшись у цьому 23.10.2014 року (коли отримала письмову відповідь від відповідача по справі № Б – 08 - 62409), а звернулась до суду лише 08.12.2014 року, пропустивши без поважних причин шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст.99 КАС України. Строк позовної давності за даних обставин закінчився 13.11.2014 року.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Керуючись ст.99, 100, 155 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику ОСОБА_2, який діє за довіреністю та в інтересах ОСОБА_1, у поновленні строку звернення до адміністративного суду.

Адміністративний позов ОСОБА_2, який діє за довіреністю та в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики ОСОБА_3 міської ради про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої грошової допомоги на оздоровлення – залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: