Єдиний унікальний номер 341/2856/14-ц

Номер провадження 2/341/1111/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про самовідвід

18 грудня 2014 року суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Гаполяк Т.В., на стадії вирішення питання прийняття позову, розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та визнання права власності на частку у спадковому майні, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Галицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просить суд:

-          визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 11 квітня 2005 року, зареєстроване в реєстрі за № 657 на спадкове майно – домоволодіння № 65 по вул. Гора в м. Галичі, видане на ім’я ОСОБА_4;

-          визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 01 березня 2011 року, зареєстроване в реєстрі за № 402 на спадкове майно – домоволодіння № 65 по вул. Гора в м. Галичі, видане на ім’я ОСОБА_2;

-          визнати за позивачем право власності на 3/6 частини домоволодіння № 65 по вул. Гора в м. Галичі в порядку спадкування після смерті батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Розглянувши матеріали позовної заяви заявляю собі самовідвід з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у перегляді справи Верховним Судом України, а так само у новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження в справі.

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 01 жовтня 2014 року в складі головуючого судді Гаполяка Т.В. задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2:

-          визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 11 квітня 2005 року, зареєстроване в реєстрі за № 657 на спадкове майно – домоволодіння № 65 по вул. Гора в м. Галичі, видане на ім’я ОСОБА_4;

-          визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 01 березня 2011 року, зареєстроване в реєстрі за № 402 на спадкове майно – домоволодіння № 65 по вул. Гора в м. Галичі, видане на ім’я ОСОБА_2;

-          визнано за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлового будинку за адресою: вул. Гора 65, м. Галич, загальною площею 93,5 кв.м., житловою площею 41,8 кв.м. в порядку спадкування після смерті батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Рішенням колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 листопада 2014 року рішення Галицького районного суду від 01 жовтня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, визнання права власності на частку у спадковому майні, - відмовлено.

З рішення суду апеляційної інстанції вбачається, що скасовуючи рішення суду першої інстанції колегія суддів виходила з того, що суд першої інстанції у порушення вимог ч. 2 ст. 35 ЦПК України не залучив ОСОБА_3 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача, у той час як судовим рішенням вирішено питання про його права і обов'язки.

За таких обставин до участі у справі в якості третьої особи потрібно було залучити ОСОБА_3Г, прав та інтересів якого стосується рішення суду.

Разом з тим, враховуючи положення ст.303 ЦПК України, щодо перевірки апеляційним судом законності та обґрунтованості рішення суду лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що постановлене рішення не може залишатися в силі та підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Однак, це не позбавляє позивача права знову звернутися до суду за розглядом вказаного позову, проте вже із залученням ОСОБА_3 як третьої особи без самостійних вимог.

Позивачем реалізовано дане право, і таким пред’явлено новий позов про той самий предмет і з тих самих підстав, однак із зміненим складом сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦПК України, за наявності підстав, зазначених у статтях 20, 21 і 22 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

За таких обставин я не можу брати участь у розгляді даної справи та підлягаю відводу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 21, 23 ЦПК України, -

ухвалив:

Заяву судді Гаполяка Тараса Володимировича про самовідвід задовольнити.

Відвести суддю Гаполяка Тараса Володимировича від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та визнання права власності на частку у спадковому майні.

Передати матеріали справи в канцелярію суду для повторного розподілу справ між суддями.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:ОСОБА_7