Справа № 761/34837/14-ц

Провадження №2/761/9327/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 грудня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва

В складі головуючого судді Волокітіної Н.Б.

При секретарі Беширові О.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, пояснивши, що позивач з відповідачем перебувають в зареєстрованому шлюбі з 12 вересня 2009 року. Від шлюбу з відповідачем мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалося через постійні сварки та непорозуміння. Також позивач пояснив, що вони з відповідачем майже два місяці не проживають разом, не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбні відносини. Спорів матеріального характеру немає, дитина буде проживати разом з відповідачем

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача в судовому засіданні не заперечували проти позову, просили його задовольнити.

Вислухавши пояснення сторін та представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

12.09.2009 року сторони вступили в шлюб та зареєстрували його в Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім»ї. Від шлюбу у сторін є донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Причиною розпаду сім»ї сторін стало те, що подружжя мають різні характери та погляди на життя, сімейні та шлюбні відносини, та не бажають зберігати сім»ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За таких обставин, суд вважає, що сім»я розпалася остаточно, підстав для примирення подружжя суд не встановив, а тому шлюб підлягає розірванню

Відповідно до ст.. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідач в судовому засіданні заявила, що після розірвання шлюбу бажає надалі іменуватися прізвищем «ОСОБА_2».

Керуючись ст.ст.110, 112, 113 СК України, ст.ст. 10, 59, 60, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 12 вересня 2009 року в Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім»ї, за актовим записом № 2515, розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_2 прізвище «ОСОБА_2».

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя