ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
27.12.06р. | Справа № А16/237-06(А8/389-06) |
За позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства Криворізьке рибоводне сільськогосподарське підприємство, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 27 092 грн. 31 коп.
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Секретар судового засідання МАТЕВОСЯН А.М.
Представники сторін:
від позивача: Кондратова Т.В. –головний спеціаліст, дов. від 05.01.06р. №03-06/02;
від відповідача: Перепелиця С.Л. –представник, дов. від 09.02.06р. №25.
СУТЬ СПОРУ
Позивач просить стягнути з відповідача 27 092 грн. 31 коп. - штрафних санкцій за нестворення робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005 році.
Відповідач у відзиві на позов (вх. № 20199 від 20.11.2006р.) вимоги позивача не визнає посилаючись на те, що відповідно до частини 2 статті 17 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціальної захищеності інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок своїх коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда, також відповідач зазначає , що позивач не надає відповідачеві коштів для створення спеціальних робочих місць для працевлаштування івалидів, проте відповідачем з метою надання реальної допомоги у працевлаштуванні інвалідів було створено та атестовано робочі місця у кількості 5-ти робочих місць для працевлаштування інвалідів; проте у 2005 році у відповідача було працевлаштовано тільки 2 інваліда, оскільки інваліди не зверталися ані безпосередньо на підприємство, ані до державної служби зайнятості , ані до Управління праці та соціального захисту населення Криворізької райдержадміністрації чи до Веселівської сільської ради. Також відповідач у відзиві на позов зазначає, що відповідно до частини 3,4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів не може бути –позивачем у даній справі, оскільки він є суб’єктом владних повноважень.
Дослідивши матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
- згідно із частиною 1 статті 19 Закону України від 21.03.1991р. №876ХІІ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі –Закон) для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця;
- відповідно до звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. (форма №10-ПІ) середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача становила 117 працівника, у зв’язку з чим норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у відповідності до статті 19 Закону становить 5 робочих місць;
- Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (далі –Положення), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. №314 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2004р. №19, визначено, що робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації (далі - підприємство) незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда (п.1); робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п.3); підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів (п.5);
- пунктом 14 Положення встановлено, що підприємства, зокрема, у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів;
- при цьому частиною першою статті 18 Закону та пунктом 10 Положення передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів з врахуванням побажань, стану здоров’я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК;
- у відповідності з пунктом 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002р. №1434 у складі Мінпраці діє Фонд соціального захисту інвалідів, як урядовий орган державного управління;
- пунктом 3 цього Положення передбачено, що одним з основних завдань Фонду є здійснення контролю за додержанням підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів;
- відповідно до підпункту 3 пункту 4 та підпункту 3 пункту 5 зазначеного Положення Фонду надано право здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням підприємствами сум штрафних санкцій за недодержання ними нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів та проводити перевірки підприємств щодо додержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів;
- відповідно до частини 1 статті 20 Закону підприємства (об'єднання), установи і організації, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом;
- отже, аналіз наведених вище положень законодавства про соціальний захист інвалідів свідчить про те, що обов’язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування, а створення робочих місць має відбутися з урахуванням стану здоров’я, здібностей і професійних навичок інвалідів, направлених на підприємство органами з їх працевлаштування, визначеними статтею 18 Закону;
- як вбачається із матеріалів справи відповідачем створено та атестовано 5 робочих місць для працевлаштування інвалідів, а саме 2 робочих місця охоронця, одне робоче місце реалізатора та 2 робочих місця різноробочих, про що свідчать відповідні атестаційні паспорти створеного робочого місця для працевлаштування інваліда;
- надана Криворізьким районним центром зайнятості довідка від 14.06.2006р. №494 свідчить про те, що в 2005р. Відкрите акціонерне товариство Криворізьке рибоводне сільськогосподарське підприємство зверталось з проханням направити для працевлаштування на підприємство громадян з обмеженою працездатністю за формою 3-ПН, в якій зазначено про створення робочих місць для інвалідів; згідно цієї ж довідки Центром зайнятості не направлялись інваліди на Відкрите акціонерне товариство Криворізьке рибоводне сільськогосподарське підприємство, в зв’язку з тим, що такі особи до Криворізького районного центру зайнятості не зверталися;
- також з матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався з запитами про працевлаштування інвалідів до Управління праці та соціального захисту населення Криворізької райдержадміністрації, до Веселівської сільської ради та до Веселівської амбулаторії.
З огляду на викладене у господарського суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача. Разом з тим суд не може погодитися з думкою відповідача, що даний спір не належить розглядати у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, оскільки даний спір носить публічно-правовий характер.
Керуючись статтями 94, 160-163, 167, пунктом 6 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В позові відмовити.
Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили у відповідності до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Повний текст постанови виготовлено 09.01.2007.