АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-кп/793/891/14 Справа № 711/6673/14-к Категорія: п. «в» ст. 8 ЗУ «Про амністію в 2014 році»; п. «в» ст.4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» від 02.06.2011року; ст.539 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції Смоляр А.О. Доповідач в апеляційній інстанції Мунько Б. П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМунька Б.П.
суддів секретаряОхріменка І.К., Соломки І.А., Єгоровій С.А.
з участю прокурораЩепак Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.08.2014 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженому ОСОБА_7 про застосування до нього ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року зі змінами згідно ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування амінстії в Україні» від 06.05.2014 року,
встановила:
Засуджений ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин України, раніше судимий: 08.12.2011 року Печерським районним судом м. Києва за ст.ст.309 ч.1, 307 ч.2, 70 КК України до 5 років позбавлення волі; на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки; за даною справою засуджений 25.04.2013 року Печерським районним судом м. Києва ст.ст.307 ч.2, 315 ч.2, 317 ч.1, 317 ч.2, 70 КК України до 6 років позбавлення волі; на підставі ст.71 ч.1 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Печерського районного суду м. Києва від 08.12.2011 року і остаточно визначено до відбуття 6 років 6 місяців позбавлення волі; зараховано в строк покарання термін тримання під вартою з 03.04.2012 року по 08.04.2012 року, звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням про застосування до нього положень ЗУ «Про амністію у 2014 році».
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.08.2014 році у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про застосування до нього ЗУ «Про амністію у 2014 році» відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні клопотання ОСОБА_7, суд 1 інстанції послався на те, що ОСОБА_7 засуджений за ст.ст.307 ч.2, 315 ч.2, 317 ч.1, 317 ч.2 КК України, раніше судимий, скоїв умисний тяжкий злочин, під час визначеного судом іспитового строку, а тому не має підстав для застосування до нього ЗУ «Про амністію у 2014 році».
На вказану ухвалу суду засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду 1 інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою просить застосувати до нього акт амністії відповідно до ЗУ «Про амністію у 2014 році», посилаючись на те, що судом прийнято помилкове рішення, який не врахував, що він страждає на очаговий туберкульоз правої легені, який відноситься до тяжких захворювань та загрозливих для життя; своєю працею він довів, що може знаходиться у суспільстві; заробив заохочення, за весь термін відбування покарання не має жодного порушення чи стягнення; з дитинства перебуває на обліку у психіатра та неодноразово лікувався в психіатричній лікарні їм Павлова; виховувався опікуном бабусею ОСОБА_8, 1933 року народження, яка на даний час вже похилого віку і потребує його допомоги, а також постійного стороннього догляду потребує і його батько, який є інвалідом 1 групи.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційних вимог засудженого ОСОБА_7 та просила залишити ухвалу суду 1 інстанції без змін, перевіривши матеріали даного кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції засудженого, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» від 02.06.2011 року амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання певної категорії осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.
Згідно п. «в» ст.8 ЗУ «Про амністію у 2014 році» амністія не застосовується до осіб, які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Оскільки під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_7 засуджений за ст.ст.307 ч.2, 315 ч.2, 317 ч.1, 317 ч.2 КК України, раніше судимий, скоїв умисний тяжкий злочин, під час визначеного судом іспитового строку, а тому до нього не можуть застосовуватись положення ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.
Крім цього, у відповідності до п. «в» ст.4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» від 02.06.2011 року амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів. Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, засуджений ОСОБА_7 за період з 2011 по 2013 рік вчинив два тяжких злочини, рішення по яким вступили в законну силу і засуджений на даний час відбуває покарання.
Враховуючи наведене, ухвала Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.08.2014 року є законною та обґрунтованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_7 й скасування ухвали суду 1 інстанції колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.08.2014 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про застосування ЗУ «Про амністію у 2014 році» - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий :
Судді :