Справа №2а-24509/08
Категорія 50
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2008 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Островської О.П.,
при секретарі: Чукіній А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області про визнання дій незаконними, зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії інваліду 3 групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, -
ВСТАНОВИВ:
22 жовтня 2008 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області, в якому посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи за захворюванням, пов'язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Позивачеві була призначена пенсія у зв'язку із встановленням інвалідності. У вересні 2008 року він звернувся до відповідача з проханням провести перерахунок пенсії, але йому було відмовлено в такому перерахунку. Позивач просить суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області у зв'язку з відмовою провести перерахунки пенсії, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах встановлених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язати відповідача проводити перерахунки пенсії позивачеві з 01.09.2008 року в розмірах, не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, зобов'язати відповідача проводити перерахунки щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з 01.09.2008 року - в розмірах 50 % мінімальних пенсій за віком, перерахунок пенсій проводити, виходячи з мінімальної пенсії за віком, розрахованої з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в своїх запереченнях посилався на наступне. Ч.5 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України. Згідно постанови КМУ №654 від 16.07.2008 року встановлено, що починаючи з 1 липня 2008 року доплату окремим категоріям осіб з тим, щоб їх пенсії (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, грошової цільової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством) досягали таких розмірів: для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 - 1990 роках - інвалідів 3 групи - 980 грн. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач належить до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 05.04.2001 року (арк. справи 9).
Позивачеві виплачується пенсія як особі, якій встановлена 3 група інвалідності за захворюванням, пов'язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до довідки Луганської обласної МСЕК № 063596 позивачеві встановлена третя група інвалідності з 09.02.2007 року безстроково (арк. справи 10).
Судом встановлено, що позивач 03 вересня 2008 року звертався до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області із заявою, в якій просив провести перерахунок його пенсії як ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліда 3 групи, виходячи з 6 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії виходячи із 50% мінімальної пенсії за віком (арк. справи 5).
Листом від 30.09.2008 року №4484/20 Управлінням Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області позивачеві відмовлено в перерахунку пенсії, зазначено, що підстав провести перерахунок згідно звернення немає (арк. справи 6).
Суд вважає таку відмову у перерахунку розміру пенсії неправомірною.
Згідно зі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 3 групи, призначеної у відповідності з цим Законом повинен бути не нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а згідно зі ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» таким інвалідам 3 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема статтями 50, 54 вказаного Закону передбачається, що з 01.01.2008 року особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах інвалідам 3 групи - 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 3 групі інвалідності - 140 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ч.3 ст. 54 Закону).
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ст. ст. 147, 152 Конституції України єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний суд України, рішення якого набирають чинності з дня його ухвалення.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплати встановлюють більші соціальні гарантії для позивача, тому відповідно до вимог ст. 92 Конституції України, суд не приймає до уваги розмір пенсії, встановлений п. п. 4, 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.
Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У відповідності зі ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV у разі виникнення права на підвищення пенсії її перерахунок проводиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії 03.09.2008 року. Тому відповідач має провести такий перерахунок пенсії з 01.09.2008 року.
Суд вважає за необхідне визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області щодо відмови в нарахуванні та виплаті пенсії позивачеві в розмірі, передбаченому ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 вересня 2008 року, неправомірними, а також зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 01.09.2008 року.
Що стосується вимоги позивача зобов'язати відповідача проводити перерахунок пенсії у подальшому, суд не знаходить підстав для задоволення такої вимоги. Як убачається зі змісту ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій. Тому суд не може зобов'язати відповідача до вчинення певних дій не майбутнє.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. ст. 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області задовольнити частково.
Визнати дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області відмови в нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 в розмірі, передбаченому ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 вересня 2008 року неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 01 вересня 2008 року.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.